Герберт Спенсер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герберт Спенсер
Herbert Spencer.jpg
Народився 27 квітня 1820(1820-04-27)
Дербі, Англія
Помер 8 грудня 1903(1903-12-08) (83 роки)
Брайтон
Відомий соціолог та філософ

Герберт Спенсер (англ. Herbert Spencer, 27 квітня 1820 — 8 грудня 1903) — англійський філософ і соціолог, один з родоначальників еволюціонізму, ідеї якого користувалися великою популярністю в кінці XIX століття, засновник органічної школи в соціології, ідеолог лібералізму. Остаточно затвердив в науковому обігу термін «соціологія».. Його соціологічні погляди є продовженням соціологічних переконань Сен-Сімона і Конта, певний вплив на розвиток ідеї еволюції зробили Ламарк і К.Бер, Сміт і Мальтус.
З ім'ям Герберта Спенсера пов'язують два підходи до розгляду суспільних явищ:

  1. Розуміння суспільства як організму, подібному до біологічних, який керується тими ж законами організації, функціонування та розвитку.
  2. Вчення про всезагальну еволюцію, що розповсюджується на неорганічний, органічний та над органічний (соціальний) світ.

Основні праці[ред.ред. код]

Перша наукова праця Герберта Спенсера «Соціальна статика» вийшла в 1850 році. В подальшому він намагався створити певну «суму наук», яку називав «Система соціальної філософії». Основні розділи якої розроблялись ним в працях:

  • «Основні начала»
  • «Основи біології»
  • «Основи психології»
  • «Основи соціології»
  • «Основи етики»
  • «Соціологія як предмет вивчення»

Внесок в науку[ред.ред. код]

Порівняно з Огюстом Контом Спенсер, спираючись на більший масив знань, розширив перелік наук, які він хотів охопити в своєму філософському синтезі. Він поділив усі науки на три групи:

  1. Абстрактні науки (напр. логіка, математика).
  2. Абстрактно-конкретні науки (напр. — механіка, фізика, хімія).
  3. Конкретні науки (напр. астрономія, біологія, соціологія)

Філософію він визначає як найзагальніше знання, оскільки її узагальнення «охоплюють і об'єднують найширші узагальнення науки»[1].

Історичні типи суспільств[ред.ред. код]

Герберт Спенсер класифікував суспільства з точки зору стадій розвитку. Розмістив їх у наступному порядку:

  • прості;
  • складні;
  • подвійної складності;
  • потрійної складності.

(Класифікація за ступенем структурної складності).

Прості суспільства:

  • ті, що мають керівника;
  • з епізодичним керівництвом;
  • з нестабільним керівництвом;
  • зі стабільним керівництвом.

Складні суспільства та суспільства подвійної складності класифікував так само відповідно до складності їх політичної організації. Аналогічним чином різні типи суспільств були класифіковані у залежності від еволюції характеру осілості:

  • кочові;
  • наполовину осілі;
  • осілі.

Суспільства в цілому були представлені як структури, що розвиваються від простого до складного (проходячи при цьому через необхідні етапи). Етапи ускладнення та переускладнення мають проходити послідовно. Чим розвиненіше суспільство, тим воно складніше, тобто більш диференційоване у структурному та функціональному відношеннях. Герберт Спенсер підкреслював, що ступінь складності не залежить від військово — індустріальної дихотомії. Відносно недиференційовані суспільства можуть бути індустріальними, а сучасні складні суспільства — військовими.

Класифікація розміщує суспільство на шкалі складності структури та функціональної організації від «малого простого агрегату» до «великого агрегату». На початковому етапі суспільство характеризується переважанням безпосередніх зв'язків між індивідами, відсутністю спеціальних органів управління тощо. У «малому простому агрегаті» всі його частини схожі одна на одну, люди співпрацюють для досягнення однакових для всіх, закріплених групових цілей, управляючий центр відсутній (ранній «аналог» односегментної організації з механічною солідарністю за Дюркгеймом). Це — найпростіша система без підсистем (група, в якій відсутні відмінні підгрупи). У процесі розвитку формується складна структура, соціальна ієрархія, включення індивіда в суспільство опосередковано приналежністю до менших спільнот (рід, каста тощо). У складному суспільстві його члени входять у нього опосередковано, як елементи простих агрегатів з своїми «координуючими центами» у свою чергу підкореним центру «більш обширного» агрегату. У складніших суспільствах кількість проміжних рівнів та підсистем відповідно зростає[2].

Література[ред.ред. код]

  • Коломийцев В. Ф. Социология Герберта Спенсера // Социологические исследования, 2004, № 1, с. 37 — 44.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Спенсер Г. Синтетическая философия (в кратком изложении Говарда Коллинза). Киев: Ника-Центр, 1997
  2. 7. Ковалевский М. Сочинения: В 2. т. {{{Заголовок}}} Т. Т. 1 : Социология.

Див. також[ред.ред. код]