Флора Тернопільської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Флора Тернопільської області, рослинний світ — сукупність рослинних угрупувань краю.

Тернопільська область розташована у лісостеповій зоні. Тут зростають понад 1100 видів вищих спорових і насінних рослин. Така різноманітність зумовлена розташуванням між Карпатами і Поліссям. Найчиселельніші — лісові та степові види.

Історія[ред. | ред. код]

Перші наземні рослини на території Тернопільської області — це угруповання викопних рослин, виявлене у пізньосилурійських відкладах на лівому березі річки Дністер поблизу с. Трубчин Борщівського району. Це рослини, які належать до ранньої групи псилофітів, їх також називають куксоніями (на честь дослідниці І. Куксон). Це були дуже дрібні й простої будови рослини. Стебла голі, тонкі (до 1,5 мм у діаметрі), вилкоподібно розгалужені з поодинокими спорангіями (органами розмноження) на кінцях. У них не було листків, коріння і насіння, розмножувалися спорами, але мали достовірні ознаки вищ. рослин; будова набагато складніша, ніж у водоростей.

Згадане угруповання — одне з найбільших у світі, тому має велике наукове значення для пізнання історії розвитку рослинного світу. Знаходиться під охороною як цінна геологічна пам'ятка природи.

Лісова рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Ліси Тернопільської області

Лісова рослинність сформувалася в четвертинному періоді. У минулому значна частина області була вкрита лісами, які вирубали Австро-Угорський, польський періоди, у часі німецької окупації, а також за радянської влади. Площі лісів значно зменшилися; нині вони займають 13,9 % території області.

За розрахунками вчених, оптимальний показник лісистості для Тернопільщини — 17,8 % %. Вирубування цінних порід дерев (бук, дуб) призвело також до зміни видового складу лісів — збільшилася частка малоцінних порід (граб, осика, береза тощо).

Більшу частину ділянок, що вкриті лісом, займають широколисті (грабові, дубово-грабові, букові) ліси. Тільки в північній частині області зростають мішані ліси. Грабові й дубово -грабові ліси займають південно-західну частину області (Придністров'я), Подільське плато, північну частину Товтрового кряжа, Кременецькі гори. Крім граба, що переважає у деревостої, у цих лісах ростуть дуб, ясен, береза, осика, бук, у підліску — ліщина, горобина та ін.

Букові ліси зростають на підвищених ділянках Тернопільського плато. Бук утворює суцілені масиви лише в південно-західній частині області, в інших місцях він росте у вигляд і острівців. Через територію області пролягла східна межа поширення бука в Європі. Це — бучина на Товтровому кряжі біля річки Збруч. У букових лісах ростуть також граб, явір, липа, в підліску — ліщина, калина, глід, терен, вовчі ягоди тощо.

Мішані ліси займають територію Малого Полісся. Вони зростають на піщаних ґрунтах у басейнах річок Іква, Вілія й Горинь. Це переважно дубово-соснові ліси. У їхньому підліску ростуть крушина, ліщина, калина та ін. У верхів'ях лівих приток рік Дністер, Горинь, Іква та Вілія поширені заплавні ліси, що складаються з осокора, в'яза, дуба, клена, ясена, вільхи.

Ліси області мають важливе ґрунтозахисне, водоохоронне, рекреаційне значення. Понад 35 тис. га лісів розміщен і на водноерозійних площах і виконують захисні функції. Навколо найбільших міст створені зелені санітарні зони — понад 32, 2 тис. га. Вздовж залізниць, автомобільних доріг насаджені лісосмуги, що мають важливе значення для очищення повітря від шкідливих викидів транспортних засобів.

Серед рідкісних видів лісової рослинності — аденофора лілієлиста.

Степова рослинність[ред. | ред. код]

Степова рослинність на території області у природному вигляді не збереглася. Майже всі степові ділянки розорані, а ті, що залишилися, зазнали значного впливу людини (див. Панталиха). Нерозорані степові ділянки трапляються на схилах горбів, балок, у заплавах рік тощо.

На підвищених ділянках ростуть костриця, пирій, бородач, чебрець, тонконіг та ін.; у заплавах рік на луках — мітлиця, осока, стоколос, тимофіївка, тонконіг.

Певне уявлення про давні степи, що колись були на території області, да є ділянка степу між селами Устя та Дністрове Борщівського району, про наскельно-степову рослинність — ділянка між селами Дністрове і Трубчин цього ж району (ростуть купина лікарська, гадюча цибулька, кузьмичева трава (ефедра двоколоса) та ін.).

Ділянки суходільних і заплавних лук використовують як пасовища.

Адвентивна флора[ред. | ред. код]

У Тернопільській області у 2009 за даними кафедри ботаніки ТНПУ зростали понад 100 видів адвентивних рослин. У стадії експансії перебувало близько 20 видів адвентивної флори, зокрема: галінсога дрібноцвіта, робінія звичайна або біла акація, стенактис однорічний, хамоміла запашна, клен ясенелистий, щириця загнута, свербига звичайна, журавець сибірський, чорнощир нетреболистий, гречка сахалінська, злинка канадська, розрив-трава дрібноквіткова, болиголов плямистий, переступень білий, золотушник канадський тощо.

Найбільша кількість а на території Тернопільщини походить із Північної Америки, Середземномор'я, Середньої Азії, Кавказу та Західної Європи.

На 1-у місці за ступенем неґативного впливу на природні екотопи — перераховані експансивні адвентивні види, оскільки вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічують і витісняють види природної флори. Ці рослини уніфікують фітоландшафти, створють монодомінантні низькодекоративні угрупування, викликають відчуття занедбаності парків і скверів.

Оскільки робінія звичайна або біла акація, клен ясенелистий, гречка сахалінська, золотушник канадський — здичавілі культивовані види, необхідно посилити контроль за декоративними видами рослин, що культивують, бо вони можуть бути джерелом інвазій нових видів адвентивної флори. Найпошир. способ. розповсюдж. плодів і насіння з групи адвентивної флори — автохорія, що часто поєднується зі зоо- й антропохорією[1].

Засновником наукової школи з вивчення адвентивної флори в Україні є Протопопова Віра Вікторівна.

Докладніше: Протопопова Віра Вікторівна

Реліктові види[ред. | ред. код]

Ендемічні види[ред. | ред. код]

Види, занесені до Червоної книги України[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Р. Яворівський. Адвентивні рослини // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 7–8.

Література[ред. | ред. код]

Автономна республіка
Області
Міста державного значення
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Флора_Тернопільської_області&oldid=38712314