Іабет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зліва богиня сходу Іабет, в центрі два зображення фараона Рамсеса III, праворуч богиня заходу Аментет.

Іабет (Іабтет, Іаб, Абет, Абтет, Аб[1]) — Богиня сходу та східної пустелі в давньоєгипетській міфології, аналог богині Амаунет.

Міфологія[ред. | ред. код]

Вранці Іабет очищає бога сонця Ра перед його денною подорожжю по небу. Її чоловіком був бог родючості Мін. Їй і її чоловікові поклонялися у столиці 9-го нома Верхнього Єгипта Панополе.[2]

В Амдуаті, Іабет зображували як жінку з руками по бокам, під ім'ям Іаб. Поряд з 11 іншими богинями, включаючи Ісіду і її бабусю Тефнут, ця група богинь була відома як «Ті, хто віддають хвалу богу Ра».

Неферт-Іабет[ред. | ред. код]

Неферт-Іабет[en] — одна з принцес, названа на честь цієї богині. Її батьком був фараон Хуфу.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Caroline Seawright: Iabet, Cleanser of Ra, Personification of the East.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Iabet by Jenny Hill
  2. Caroline Seawright: Iabet, Cleanser of Ra, Personification of East
  3. Aidan Dodson & Dyan Hilton, The Complete Royal Families of Ancient Egypt, Thames & Hudson (2004) ISBN 0-500-05128-3, p. 60