Бухіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бухіс — в єгипетській міфології священний білий бик з чорними мітками, шанований як втілення бога війни Монту. Зображувався з сонячним диском на голові і двома високими султанами між рогами. Спочатку культ Бухіса поступався за популярністю культам биків Апіса і Мневіса (з останнім, пов'язаним з Ра, Бухіс ототожнювався). Культ бика Бухіса набрав сили і досяг найвищого розквіту в елліністичний і римський період — при Птолемеях (305-30 до н. е.) і римських імператорах династій Юліїв-Клавдіїв та Флавіїв (27 до н. е. — 96 н. е.).

За свідоцтвом, переказаним пізнім римським граматиком Макробієм, шерсть Бухіса росла не як у звичайних тварин, а в протилежному напрямку, при цьому змінюючи колір щогодини. Центром культу Монту було місто Гермонта (нині Армант) у Верхньому Єгипті. У Гермонта зі смертю попереднього Бухіса на цю роль обирався особливий бик, який ,за життя, був оточений відповідними його божественній природі почестями. Померлий Бухіс муміфікувався і його урочисто ховали в саркофазі у місцевому некрополі Бухеум. Оскільки Бухіс вважався сином небесної корови (відповідно, братом сонця — Ра), почестей удостоювалися і матері Бухісів.