Сопдет

Сопдет — давньоєгипетська богиня неба і настання Нового року, яку шанували ще з доби Раннього царства. Її уособленням була зоря Сіріус. Як заступниця померлого фараона, Сопдет супроводжувала його і допомагала здійнятися на небо. Водночас Сопдет вважали богинею родючості, відродження однією з творців світу. Греки знали її під ім'ям Сотіс (Σῶθις).

Міфологія

Ще з додинастичних часів і аж до завершення доби Середнього царства богиню Сопдет шанували як ту, що сповіщає про початок розливів Нілу. У період від Середнього і до Нового царства вона отримує титул «Матір розливу, яка народжує його щороку заново». Наприкінці епохи Нового царства єгиптяни почали вважати розливи (позаяк вони наставали влітку) «витіканням поту первинного океану». Лише за часів правління династії Птолемеїв до Сопдет повертається давня титулатура «та, що приносить розливи Нілу» (як і до Анукет та Сатіс, згідно з фаюмською книгою). Надалі в елліністичному Єгипті роль богині знову змінюється. Згідно з написами храму в Есні, вона приходить в країну Нілу вже коли настає повінь.

На нічному небі над Єгиптом Сопдет часто виконує функції богині Хатхор, а іноді — Ісіди. Разом з Осірісом вона відіграє важливу роль у давньоєгипетській космогонії, бувши присутньою при створенні світу. Перший день Всесвіту, відповідно до уявлень єгиптян, розпочався з геліактичного сходу Сіріуса, який ототожнювали з богинею Сопдет. Сіріус — найяскравіша зоря нічного неба і тому його рух безпосередньо пов’язували з перебігом давньоєгипетського місячного календаря. Тож у свято Нового року (Сатіс) єгиптяни урочисто святкували «пришестя Сопдет». Це свято святкували ще в II до н. е. — як народження богині, яка залишила підземне царство мертвих.

Зображення та культ

Богиню Сопдет зображували по-різному. Зазвичай вона постає у вигляді жінки, що стоїть, часто — у човні. Іноді вона носить прикраси з пір'я, корону з рогів (як у богині Хатхор) тощо. Після злиття культу Сопдет з культом богині Сатіс Сопдет-Сатіс носить корону Верхнього Єгипту і роги антилопи із зіркою між ними, а також лук зі стрілами.

У зв'язку з тим, що за уявленнями єгиптян Сопдет управляла розливами Нілу, її вважали однією з найважливіших для існування Єгипту божеств. Згодом її культу злився з культом богині Сатіс. Крім того, вона утворювала божественну тріаду з богинями Сах і Сопду. Сопдет поклонялися на Елефантині, у Мемфісі, Дендері, Фаюмі та на Філах.

Література

• Hans Bonnet: Lexikon der ägyptischen Religionsgeschichte. Nikol-Verlag, Hamburg 2000, ISBN 3-937872-08-6
• Alexandra von Lieven: Grundriss des Laufes der Sterne — Das sogenannte Nutbuch. The Carsten Niebuhr Institute of Ancient Eastern Studies (u. a.), Kopenhagen 2007, ISBN 978-87-635-0406-5
• Alexandra von Lieven: Der Himmel über Esna — Eine Fallstudie zur religiösen Astronomie in Ägypten am Beispiel der kosmologischen Decken- und Architravinschriften im Tempel von Esna. Harrassowitz, Wiesbaden 2000, ISBN 3-4470-4324-5.