Трасянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Трася́нка — змішана мова або соціолект на основі білоруської мови (аналогічний українсько-російському суржику), переважно з російською лексикою й білоруськими фонетикою й граматикою. Виникла як засіб спілкування між міськими й сільськими жителями. Тепер поширена в сільській місцевості Білорусі.

Лінгвістична довідка та походження[ред. | ред. код]

Лексика й граматика трасянки складна й багата. Утворена вона на основі двох близькоспоріднених мов з усталеними літературними нормами.

У перекладі з білоруської слово трасянка буквально означає погане сіно, коли селяни наспіх змішують, перетрушують (від білоруського трасуць, тобто трясуть) свіжоскошену траву з сіном. Зміст цього терміна «недобротна суміш» був перенесений у сферу мови. Своє нове значення («суміш російської та білоруської мов») слово дістало досить нещодавно (ймовірно, у 1970-1980-х роках), хоча феномен змішування російської та білоруської (а так само російської та української мов) уже добре вивчався задовго до цього. Так, ще в 1930-ті роки Вацлав Ластовський називав це явище «чаўня»[1].

Термін «трасянка» з'явився нещодавно, тому не всі жителі теперішньої Білорусі, а Росії й ​​України й поготів, знають, що він є, або усвідомлюють, що самі говорять трасянкою.

Уживання в літературі[ред. | ред. код]

2018 року в Мінську вперше видано детективне оповідання Каміли Цень «Я прыду за табой у аўгусце», що написане трасянкою[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]