Біологічна система
Біологічна система — складна мережа біологічно релевантних утворень. Біологічна організація охоплює декілька шкал, що є визначені на основі різних структур залежно від системи.[1] Прикладами біологічних систем на макромасштабі є популяції організмів. На шкалі органів і тканин у ссавців та інших тварин включаються: кровоносна система, дихальна та нервова системи. У мікро- наноскопічному масштабі прикладами біологічних систем є клітини, органели, макромолекулярні комплекси та регуляторні шляхи. Біологічну систему не слід плутати з живою системою, такою як живий організм.
Ці специфічні системи широко вивчені в анатомії людини, а також є у багатьох інших тварин.
- Дихальна система: органи, які використовуються для дихання, глотки, гортані, бронхів, легенів та діафрагми.
- Травна система: травлення та обробка їжі слинними залозами, стравоходом, шлунком, печінкою, жовчним міхуром, підшлунковою залозою, кишечником, прямою кишкою та анусом.
- Серцево-судинна система (серце та кровоносна система): перекачування та направлення крові до та з тіла та легенів із серцем, кров'ю та судинами.
- Сечовидільна система: нирки, сечоводи, сечовий міхур та сечівник, які беруть участь у рівноважному балансі, балансі електролітів та виведенні сечі.
- Цілісна система: шкіра, волосся, жир, нігті.
- Скелетна система: структурна підтримка та захист кісток, хрящів, зв'язок і сухожиль.
- Ендокринна система: комунікація всередині організму за допомогою гормонів, вироблених ендокринними залозами, такими як гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз або шишкоподібна залоза, щитоподібна залоза, паращитоподібна залоза та наднирники.
- Лімфатична система: структури, що беруть участь у перенесенні лімфи між тканинами та кровотоком; включає лімфу та вузли та судини. Лімфатична система включає функції, включаючи імунну відповідь та вироблення антитіл.
- Імунна система: захищає організм від сторонніх тіл.
- Нервова система: збір, передача та обробка інформації за допомогою головним, спинним мозком, периферичною нервовою системою та органами чуттів.
- М'язова система: дозволяє маніпулювати навколишнім середовищем, забезпечує рух, підтримує поставу та виробляє тепло. Включає скелетну мускулатуру, гладку мускулатуру та серцевий м'яз.
- Репродуктивна система: статеві органи, такі як яєчники, фаллопієві труби, матка, вагіна, клітор, молочні залози, яєчки, сім'явиносна протока, сім'яні пухирці і простата.
Поняття системи (або апарату) спирається на поняття життєвої або органічної функції:[2] система — це сукупність органів з певною функцією. Ця ідея була присутня ще в античності (Гален, Арістотель), але застосування терміна «система» є більш пізнім. Наприклад, нервову систему вперше назвав Монро (1783), але Руф Ефеський (приблизно 90-120 рр. н. е.), вперше чітко розглялянув мозок, спинний мозок і черепно-мозкові нерви як анатомічну одиницю, але не надавав йому функцій і назву.[3]
Перерахування основних функцій — і, отже, систем — залишалось майже однаковим з часів античності, але класифікація їх була дуже різною[2] наприклад, порівняйте Арістотеля, Біча, Кюв'є .[4][5]
Поняття про фізіологічний поділ праці, що було введено в 1820-х роках французьким фізіологом Анрі Мілн-Едвардсом, дозволили «порівняти та вивчити живі істоти, ніби вони були машини, що штучно свторені людиною». Натхненний творчістю Адама Сміта, Мілн-Едвардс писав, що «тіло всіх живих істот, будь то тварина чи рослина, нагадує фабрику… де органи, в порівнянні з працівниками, безперервно працюють над створенням явищ, що становлять життя особистості». У більш диференційованих організмах функціональну працю можна було розподілити між різними інструментами або системами.[6]
- Біологічні мережі[en]
- Штучне життя
- Інженерія біологічних систем
- Системна біологія
- Екологія систем
- Теорія систем
- ↑ F. Muggianu; A. Benso; R. Bardini; E. Hu; G. Politano; S. Di Carlo (2018). Modeling biological complexity using Biology System Description Language (BiSDL). 2018 IEEE International Conference on Bioinformatics and Biomedicine (BIBM). с. 713—717. doi:10.1109/BIBM.2018.8621533. ISBN 978-1-5386-5488-0.
- ↑ а б Fletcher, John (1837). «On the functions of organized beings, and their arrangement». In: Rudiments of physiology. Part 2. On life, as manifested in irritation. Edinburgh: John Carfrae & Son. pp. 1-15. link.
- ↑ Swanson, Larry (2014). Neuroanatomical Terminology: A Lexicon of Classical Origins and Historical Foundations. Oxford: Oxford University Press. link [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]. p. 489.
- ↑ Bichat, X. (1801). Anatomie générale appliquée à la physiologie et à la médecine, 4 volumes in-8, Brosson, Gabon, Paris, link. (See pp. cvj-cxj).
- ↑ Cuvier, Georges. Lecons d'anatomie comparée 2. éd., cor. et augm. Paris: Crochard, 1835—1846. link [Архівовано 2 березня 2009 у Wayback Machine.].
- ↑ R. M. Brain. The Pulse of Modernism: Physiological Aesthetics in Fin-de-Siècle Europe. Seattle: University of Washington Press, 2015. 384 pp.
- Система Біологія: огляд [Архівовано 2 листопада 2007 у Wayback Machine.] Маріо Жардона: огляд Science Creative Quarterly, 2005.
- Синтез та аналіз біологічної системи, Хіроюкі Курата, 1999.
- Це з біта і підходить з біт. Про походження та вплив інформації в середній еволюції. Включає, як зароджуються форми життя та біологічні системи, і звідти еволюціонують, стаючи все більш складними, включаючи еволюцію генів та мемів, у складну меметику організацій та багатонаціональних корпорацій та " глобальний мозок " (Ів Декадт, 2000). Книга, опублікована голландською мовою з підсумками англійської книги у розділі The Information Philosopher, http://www.informationphilosopher.com/solutions/scientists/decadt/ [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Шмідт-Раеса, А. 2007. Еволюція систем органів . Oxford University Press, Оксфорд, [1] [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] .