Коріандр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коріандр посівний
Coriandrum sativum - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-193.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Коріандр (Coriandrum)
Вид: Коріандр посівний
Біноміальна назва
Coriandrum sativum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Coriandrum sativum
EOL logo.svg EOL: 581687
IPNI: 840760-1
ITIS logo.svg ITIS: 29622
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4047

Коріандр, коляндра, або кінза (Coriandrum sativum) — однорічна трав'яниста рослина роду Коріандр родини зонтичних.

Види[ред. | ред. код]

Стебло галузисте, всередині порожнисте, висотою від 30 до 60 см.

Прикореневі листки широколопатеві, довгочерешкові, серединні і верхні стеблові — глибокобагатороздільні з лінійними, дещо загостреними часточками.

Суцвіття — складний зонтик. Квітки блідо-рожеві. Крайові квітки кожного зонтика неправильні і більші. Цвіте з червня до серпня.

Плоди достигають у серпні — вересні.

Зелені частини рослини мають неприємний запах блощиць, звідки і виникла назва («коріс» — по-грецьки «блощиця»).

Поширення та вирощування[ред. | ред. код]

Батьківщиною коляндри вважають Південну Азію та Малу Азію, де вирощували її за 1000 років до нашої ери.

У наші дні коляндру культивують на Північному Кавказі, в Україні в основному як ефіроолійну культуру. Також вирощують як прянощі.

Насіння коляндри

Коляндра холодностійка рослина, насіння проростає при температурі 3-4°С, сходи витримують невеликі заморозки. Для рослини найкраще підходять чорноземи та легкі супіщані ґрунти.

Використання[ред. | ред. код]

Ароматичні та смакові якості коляндри зумовлені наявністю в ньому ефірної олії, головним компонентом якого є ліналоол. Окрім цього, у ній міститься цукор, білкові речовини, крохмаль, багато вітамінів: В, Р, С, каротину.[1]

Дозрілі плоди коляндри використовують у медицині як антисептичний та протизапальний засіб. Настоянка коляндри прекрасно вгамовує спрагу, має заспокійливу дію на організм. Плоди коляндри збуджують апетит, сприяють перетравленню їжі, мають відхаркувальну дію.

Здавна коляндра відома як харчова рослина. Молода зелень — найпоширеніша приправа до їжїі жителів Закавказзя.[2] Її вживають у сирому вигляді, з бутербродами, додають у салати, супи, страви з м'яса, гарніри, деколи у поєднанні з іншими приправами — васильком, орегано, цибулею та часником. Насіння коляндри використовують як прянощі у сушеному вигляді. Їх додають до тушкованих страв з м'яса та дичини, у маринади, напої, використовують для соління помідорів і огірків, квашення капусти тощо.

Ефірну олію[3] використовують у парфумерії, а жир — у текстильній і поліграфічній промисловості.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nutritional Data, coriander seed, per 100 g. nutritiondata.self.com. Conde Nast. Процитовано 2013-08-10. 
  2. ru:Кориандр посевной (кинза). Букварь здоровья (The ABC of Health) (Russian). Процитовано 10 August 2013. 
  3. Bruce Smallfield (June 1993). Coriander - Coriandrum sativum. Архів оригіналу за 4 April 2004. 

.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]