Валер'яна
Valeriana | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Valeriana | ||||||||||||
|
Валер'яна або Валеріана (лат. Valeriána) — рід багаторічних трав'янистих рослин підродини валер'янові (лат. Valerianoideae) родини жимолостеві (лат. Caprifoliaceae), що включає більше двохсот видів. Латинська родова назва походить від лат. valere — бути здоровим. Воно було вперше вжито в книзі італійського ботаніка Маттео Сільватіко (1285—1342).
Найбільш відомий вид — валер'яна лікарська (лат. Valeriana officinalis L.), широко використовуваний як лікарський засіб.
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
Кореневище довжиною 2-4 см, діаметром 2 см, з численними корінням, довжиною до 20 см і діаметром 1-4 мм. Кореневище і корінь мають характерний запах.
Квітки дрібні, запашні, від білих до темно-рожевих.
Цвіте з травня по серпень, плоди дозрівають в липні — вересні.
Поширення[ред. | ред. код]
Виростає в Європі, в центральній і північній частинах Азії, в Північній і Південній Америці. Валеріана росте на схилах гір, по берегах річок, на заливних, болотистих місцях, на лісових галявинах. Часто утворює великі зарості, які використовують для заготівлі коренів.
Біологічні особливості[ред. | ред. код]
Цвіте з травня по серпень. Плоди дозрівають в червні — вересні. Валеріана лікарська складається з декількох підвидів і різновидів, що розрізняються між собою деякими морфологічними ознаками і місцепроживанням. Вона добре пристосовується до умов середовища, тому зростає на найрізноманітніших ґрунтах, в різних температурних умовах. Як вологолюбна культура, добре росте на ділянках з підвищеною вологістю ґрунту. Хороші врожаї дає на осушених і окультурених торфовищах.
Розмножується насінням.
Застосування[ред. | ред. код]
Харчове застосування[ред. | ред. код]
У США валеріану використовують при виробництві есенцій, лікерів, настоянок. Як ароматизатор вона входить в препарат для гаванських сигар і турецького тютюну.
Як пряність, валеріану використовують в основному в європейських країнах. В Англії свіже листя додають в салати. Іноді з них готують салат гарнір до рибних страв.
Лікарські властивості[ред. | ред. код]
Валеріана використовується в медицині як седативний засіб. Терапевтична дія валеріани обумовлена комплексом речовин, які містяться в ній, перш за все ефірною олією та алкалоїдами. У кореневищах і коренях кількість ефірної олії досягає 2 %.
Види[ред. | ред. код]
- Valeriana alypifolia
- Valeriana aretioides
- Valeriana asterothrix
- Valeriana bertiscea[1]
- Valeriana buxifolia
- Valeriana californica
- Valeriana celtica
- Valeriana cernua
- Valeriana coleophylla
- Valeriana dioscoridis[1]
- Valeriana edulis
- Valeriana fauriei (Корейська валер'яна[2])
- Valeriana glechomifolia
- Valeriana kreyeriana
- Valeriana montana[3]
- Valeriana occidentalis
- Valeriana officinalis
- Valeriana pancicii[1]
- Valeriana pauciflora
- Valeriana saxatilis
- Valeriana scouleri
- Valeriana secunda
- Valeriana sitchensis
- Valeriana uliginosa[4]
Галерея[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Валер'яна |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Stevanovic, V. (1996). Analysis of the central European and Mediterranean orophytic element on the mountains of the W and central Balkan peninsula with special reference to endemics. Bocconea 5 (1): 77–97.
- ↑ English Names for Korean Native Plants. Pocheon: Korea National Arboretum. 2015. с. 668. ISBN 978-89-97450-98-5. Архів оригіналу за 25 May 2017. Процитовано 24 December 2016 — через Korea Forest Service.
- ↑ Sims, John (1816). Curtis's Botanical Magazine, Or, Flower-garden Displayed. London, UK: Sherwood, Neely, and Jones. Volume 43, No.1825.
- ↑ Valeriana uliginosa (Torr. & A. Gray) Rydb.: mountain valerian. United States Department of Agriculture Natural Resources Conservation Service. Процитовано 10 January 2017.
|