Очікує на перевірку

Кривенцов Валерій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Валерій Кривенцов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валерій Кривенцов
Валерій Кривенцов
Валерій Кривенцов
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Сергійович Кривенцов
Народження 31 липня 1973(1973-07-31)[1][2][3] (51 рік)
  Донецьк, Українська РСР, СРСР
Зріст 177 см
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1991
1992–2001
1991–2001
2001–2002
2001–2002
2003
2003–2004
2004–2006
СРСР «Шахтар»
Україна «Шахтар»
 Україна «Шахтар-2»
Україна «Металург» Д
 Україна «Металург-2» Д
Україна «Волинь»
Казахстан «Актобе»
Україна «Металург» З
0 (0)
224 (49)
44 (8)
12 (1)
9 (1)
14 (2)
30 (5)
13 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993—1996
1994—1998
Україна Україна U-21
Україна Україна
9 (0)
17 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007—2012 Україна Академія ФК «Шахтар» тренер
2012—2015 Україна «Шахтар» U-19
2015—2016 Україна «Іллічівець»
2016—2019 Україна «Шахтар» U-21
2020—2022 Україна «Металіст 1925»
2023 Україна «Зоря» (Луганськ)
2024 Україна «Буковина»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 26 жовтня 2024.

Вале́рій Сергі́йович Кривенцо́в (нар. 31 липня[4][5][6] 1973, Донецьк, УРСР) — український футбольний тренер. Колишній радянський та український футболіст, гравець національної збірної України.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Почав займатися футболом у донецькому «Шахтарі». У 1991 році пробився до складу дорослої команди «гірників», за яку півзахисник за 10 років виступів зіграв у чемпіонаті 224 матчі та забив 49 голів.

У 2001 році у зв'язку з втратою ігрової практики в «Шахтарі» перейшов у донецький «Металург», а в 2003 — в луцьку «Волинь». Сезон 2003/04 Кривенцов провів у казахстанському «Актобе», де він став гравцем основи і зіграв 30 матчів (5 голів), проте в кінці цього сезону він вирішив повернутися до України. У 2004 році перейшов у запорізький «Металург», де в 2006 році завершив кар'єру.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

З 1994 до 1998 року Кривенцов був гравцем національної збірної України, за яку провів 17 матчів[7].

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Тренерську кар'єру розпочав у 2007 році в дитячій академії «Шахтаря». У сезоні 2014/15 «Шахтар» U-19 під його керівництвом завоював срібні нагороди юнацької ліги УЄФА, у фінальному матчі з рахунком 2:3 поступившись англійському «Челсі»[8].

Влітку 2015 року обійняв посаду головного тренера маріупольського «Іллічівця»[9]. У червні 2016 року очолив «Шахтар» U-21[10].

21 серпня 2020 року був призначений на посаду головного тренера харківського «Металіста 1925»[8]. В сезоні 2020/21 харківська команда посіла 3 місце в першій лізі та вийшла до прем'єр-ліги. Загалом під керівництвом тренерського штабу Кривенцова «Металіст 1925» провів 53 матчі, в яких здобув 21 перемогу та зазнав стільки ж поразок, ще 11 поєдинків завершивши внічию[11]. 22 жовтня 2022 року «жовто-сині» припинили співпрацю з тренером[11].

9 вересня 2023 року Кривенцов очолив «Зорю» (Луганськ)[12], але команда виступала вкрай невдало і вже 11 листопада покинув команду[13]. Під його керівництвом команда в 11 матчах 5 разів програла, тричі зіграла внічию та стільки ж перемогла[14].

З червня[15] по жовтень[16] 2024 року головний тренер чернівецької «Буковини».

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця:

Як тренера:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Українська асоціація футболу — 1991.
  3. Металіст 1925 — 2016.
  4. Кривенцов Валерій Сергійович. db.uaf.ua. УАФ. Процитовано 1 серпня 2022.
  5. З Днем народження, Валерію Сергійовичу!. metalist1925.com. «Металіст 1925». 31 липня 2022. Процитовано 1 серпня 2022.
  6. Valeriy Kryventsov. Player profile. transfermarkt.com (англ.). Процитовано 1 серпня 2022.
  7. Виступи за збірну на сайті «Футбольна Україна» [Архівовано 22 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. а б Валерій Кривенцов — головний тренер ФК «Металіст 1925». metalist1925.com. «Металіст 1925». Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  9. Кривенцов очолив «Іллічівець». golos.com.ua. Голос України.
  10. Кривенцов: «Змагатимемося за золоті медалі». Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 22 червня 2016.
  11. а б Тренерський штаб на чолі з Валерієм Кривенцовим та «Металіст 1925» призупинили співпрацю. metalist1925.com. «Металіст 1925». 22 жовтня 2022. Процитовано 23 жовтня 2022.
  12. "Задачі не знімаються". Кривенцов очолив Зорю. football.ua. Процитовано 11 листопада 2023.
  13. Koval, Tymur (11 листопада 2023). ⚡️ Кривенцов покинув «Зорю» за власним бажанням. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 11 листопада 2023.
  14. Koval, Tymur. ⚡️⚡️ «Зоря» прийняла рішення звільнити Кривенцова («ТаТоТаке»). ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 11 листопада 2023.
  15. Валерій Кривенцов: «Мене завжди цікавили серйозні проєкти. Сподіваюся, що все задумане вдасться реалізувати»
  16. Офіційно: Валерій Кривенцов відсторонений з посади головного тренера «Буковини»

Посилання

[ред. | ред. код]