Вільгельм I (німецький імператор)
| Вільгельм I нім. Wilhelm I. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 18 січня 1871 — 9 березня 1888 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Коронація: | 18 січня 1871 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник: | започатковано | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник: | Фрідріх III | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2 січня 1861 — 9 березня 1888 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник: | Фрідріх-Вільгельм IV | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник: | Фрідріх III | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні: | нім. Wilhelm I. Friedrich Ludwig von Hohenzollern | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження: |
22 березня 1797 Берлін, Пруссія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть: |
9 березня 1888 (90 років) Берлін, Пруссія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання: | mausoleum of Charlottenburg Parkd[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна: | Королівство Пруссія і Німецька імперія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Релігія: | Прусська унія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід: | Гогенцоллерни | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько: | Фрідріх-Вільгельм III | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати: | Луїза (королева Пруссії) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Шлюб: | Августа Саксен-Веймар-Айзенахська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти: | Фрідріх III, Луїза Прусська і Agnes Dettmand | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф: | 
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вільге́льм I (нім. Wilhelm I.; 22 березня 1797 — 9 березня 1888) — перший німецький імператор (1871—1888), сьомий прусський король (1861—1888). Маркграф бранденбурзький (1861—1888). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Берліні, Пруссія. Другий син прусського короля Фрідріха-Вільгельма III. Молодший брат короля Фрідріха-Вільгельма IV. Батько імператора Фрідріха III, дід останнього німецького імператора Вільгельма II. Дядько російського царя Олександра ІІ. Учасник Наполеонівських війн (1814—1815), зокрема битви при Ватерлоо. Успішно придушив революційні виступи Берліні (1848). Принц-регент при своєму братові (1858—1861). Президент Північнонімецького союзу (1867—1871). За допомоги канцлера Отто фон Бісмарка завершив об'єднання Німеччини (1871). Коронувався імператором у Версальському палаці, де було проголошено створення Німецької імперії (1871). Підтримував мілітарно-консервативний курс канцлера за винятком його антикатолицької політики. Після замахів на своє життя схвалив прийняття законів проти соціалістів (1878). Був популярним серед більшості німців за свою побутову простоту і суворість, вважався уособленням «старої Пруссії»[2]. Помер у Берліні. Похований у Шарлоттенбурзькому палаці. Прізвисько — «картечний принц» (нім. Kartätschenprinz; за використання артилерії у придушенні революції).
Другий син Фрідріха-Вільгельма III, Вільгельм не вважався потенційним спадкоємцем престолу, тому здобув посередню освіту. Він служив в армії з 1814, бився проти Наполеона, і був, як про нього говорили, дуже хоробрим солдатом. Він також став чудовим дипломатом, беручи участь в дипломатичних місіях після 1815. У 1848 він успішно придушив повстання проти його старшого брата, короля Пруссії Фрідріха-Вільгельма IV.
У 1857 Фрідріх-Вільгельм IV переніс інсульт і до кінця життя був розумово недієздатний. У січні 1858 Вільгельм став принцом-регентом свого брата в Прусському королівстві.
2 січня 1861 Фрідріх-Вільгельм IV помер і Вільгельм зійшов на трон як Вільгельм I Прусський.
Він успадкував конфлікт між королем і ліберальним парламентом. Його вважали політично за нейтральну людину, оскільки він втручався в політику менше, ніж його брат. Проте, він знайшов консервативне вирішення конфлікту: призначив Отто фон Бісмарка прем'єр-міністром. Згідно з прусською конституцією, прем'єр-міністр підкорявся суто королю, а не парламенту. Бісмарк сприймав роботу на цій посаді як васальний обов'язок щодо сеньйора. Проте саме Бісмарк реально управляв політикою, як внутрішньою, так і зовнішньою.
Після Франко-прусської війни Вільгельм був оголошений німецьким імператором у Франції 18 січня 1871 в Версалі, в палаці Людовіка XIV.
Після цієї церемонії Північнонімецький союз (1867–1871) був перетворений в Німецьку Імперію (нім. Deutsches Reich, «Німецький Райх», 1871–1945).
Імперія була федеральною; імператор був головою держави і президентом (першим серед рівних) федеральних монархів (королі Баварії, Вюртемберга, Саксонії, великі герцоги Бадена і Гессена та ін., у тому числі сенати вільних міст Гамбурга і Бремена). Вільгельм прийняв титул «Німецький імператор» неохоче, він волів би іменуватися «Імператором Німеччини», але цей титул не діяв на федеральних монархів.
У своїх мемуарах Бісмарк описував Вільгельма як старомодного, ввічливого джентльмена, прусського офіцера, з хорошим відчуттям здорового глузду, але таким, що піддається «жіночому впливу».
У 1829 році Вільгельм одружився із Августою Саксен-Веймар-Айзенаською (1811–1890), дочкою великого герцога Карла-Фрідріха Саксен-Веймарського і великої княгині Марії Павлівни. У цьому союзі народилося двоє дітей:
- Фрідріх III (1831–1888), наступний король Пруссії;
- Луїза (1838–1923), в 1856 році вийшла заміж за Фрідріха I, великого герцога Баденського.
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (1 січня 1807)
- ланцюг (1815)
- Орден Червоного орла, великий хрест з мечами
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест з ланцюгом
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
- Залізний хрест
- 2-го класу (1813)
- 1-го класу (1870)
- Pour le Mérite
- орден (27 липня 1849)
- дубове листя (4 серпня 1866)
- великий хрест (11 листопада 1866)
- Великий хрест Залізного хреста (16 червня 1871)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1826)
- Орден Святого Георгія (Ганновер) (1840)
- Орден Вірності (Баден) (1836)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1836)
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест (1949)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1836)
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), великий хрест (12 вересня 1870)
- Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (27 червня 1838)
- Орден Філіппа Великодушного, великий хрест з мечами (4 листопада 1849)
- Хрест «За військові заслуги» (Гессен) (15 березня 1871)
- Орден Рутової корони (1840)
- Військовий орден Святого Генріха, великий хрест (1870)
- Орден Святого Губерта (1842)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест
- Орден Білого Сокола, великий хрест з мечами (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське)
- орден (24 грудня 1928)
- мечі (1870)
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Асканії; 31 травня 1841)
- Орден Золотого лева (Гессен-Кассель; 5 вересня 1841)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (травень 1846)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною і мечами (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське)
- орден (16 травня 1850)
- мечі (31 грудня 1870)
- Орден Золотого лева Нассау (травень 1858)
- Орден Генріха Лева, великий хрест (Брауншвейг-Люнебурзьке герцогство)
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 1-го класу
- Орден Святого Георгія
- 4-го ступеня (3 серпня 1814)
- 1-го ступеня (26 листопада 1869)
- Орден Андрія Первозванного (20 червня 1817)
- Орден Святого Олександра Невського (20 червня 1817)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (20 червня 1817)
- Орден Святого Володимира 1-го ступеня (30 серпня 1834)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1835)
- Військовий орден Марії Терезії, великий хрест
- Орден Серафимів (8 січня 1847)
- Орден Карла XIII (1 грудня 1853)
- Вищий орден Святого Благовіщення (3 вересня 1850)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (3 вересня 1850)
- Орден Золотого руна (22 березня 1853)
- Орден Святого Фердинанда, великий хрест
- Орден Лазні, почесний великий хрест (1 січня 1857)
- Орден Підв'язки (12 квітня 1861)
- Золота медаль «За військову доблесть» (Італія) (1866)
- Орден Корони Італії, великий хрест
- Орден Південного Хреста, великий хрест
- Хрест Дона Педро I, великий хрест
- Орден Віллема, великий хрест
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Орден Святого Януарія
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест
- Орден Вежі й Меча, великий хрест
- Потрійний орден
- Орден Білого Орла (Королівство Польське; 1829)
- Орден Слона (Данія; 27 лютого 1841)
- Орден Леопольда I, великий хрест з ланцюгом (Бельгія; 27 квітня 1851)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Друга французька імперія; 14 травня 1857)
- Орден Мексиканського орла, великий хрест з ланцюгом (Мексиканська імперія; 1865)
- Орден Камехамехи I, великий хрест (Гавайське королівство; 1876)
- Орден хризантеми з ланцюгом (Японська імперія; 8 квітня 1879)
- Орден Королівського дому Чакрі (Сіам; 1 вересня 1887)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- Орден Таковського хреста, великий хрест (Князівство Сербія)
Жодному іншому монарху не було споруджено так багато пам'ятників, як Вільгельму I. Перша кінна статуя тоді ще тільки короля Пруссії Вільгельма була створена берлінським скульптором Фрідріхом Драке в 1867 році. Прусський інститут пам'ятників нарахував 63 скульптурних статуї, що зображують кайзера на коні, 231 — стоячи, 5 — сидячи і 126 бюстів Вільгельма I
У 1873—1874 рр. німецька китобійна експедиція на судні Grönland, капітаном якого був Едуард Даллман зазначила на мапі Антарктики цілий архіпелаг островів, який отримав ім’я Кайзера Вільгельма (Архіпелаг Вільгельма). В цьому архіпелагу знаходяться Аргентинські острови, де розміщена УАС "Академік Вернадський"[3].
- ↑ Mausoleum Charlottenburg: Königin Luises Tempel für die Ewigkeit
- ↑ Feldhahn, Ulrich. Die preußischen Könige und Kaiser. Lindenber: Kunstverlag Josef Fink, 2011. S. 24–26.
- ↑ Парнікоза, Іван. Цикл статей "Українська Антарктика" Вивчення району Аргентинських островів-півострова Київ. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 16.06.2024.
- Wilhelm Jordan: Kaiser Wilhelm I. Frankfurt/Main 1896.
- Erich Marcks. Wilhelm I // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1897, Band 42, S. 517–692.
- Franz Herre: Kaiser Wilhelm I. Der letzte Preuße. Köln 1980.
- Wilhelm Treue (Hrsg.): Drei deutsche Kaiser. Wilhelm I. — Friedrich III. -Wilhelm II.; ihr Leben und ihre Zeit.. Ploetz, Freiburg [u. a.] 1987, ISBN 3-87640-192-5.
- Karl Heinz Börner: Wilhelm I. Deutscher Kaiser und König von Preußen. Eine Biographie. Akademie Verlag, Berlin 1984.
- Dieter Leuthold (Hrsg.): Ein Bremer «rettet» den Kaiser. Die Flucht des Prinzen Wilhelm im Jahre 1848 aus Berlin, nach den Erinnerungen von August Oelrichs. Hauschild Verlag, Bremen 1998.
- Guntram Schulze-Wegener: Wilhelm I. Deutscher Kaiser, König von Preußen, Nationaler Mythos. Mittler, Hamburg 2015, ISBN 978-3-8132-0964-8.
- Christian Schwochert: Kaiser Wilhelm I, Berlin 2015, ISBN 978-1-5118-8283-5
- Röhl John C. G. Young Wilhelm: The Kaiser's Early Life, 1859—1888 (1998)
- Steinberg, Jonathan. Bismarck: A Life (2011)
- В. І. Головченко. Вільгельм І // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с. ISBN 966-316-039-X
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм I (німецький імператор)
- Бібліографія. Wilhelm I. // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Вільгельм I // Цифрова бібліотека Німеччини
- Dorlis Blume: Wilhelm I.. Tabellarischer Lebenslauf im LeMO (Stiftung Deutsches Historisches Museum und Haus der Geschichte)
- Zeitgenössische Literatur zur Hundertjahrfeier Kaiser Wilhelm I.
- Preußen-Chronik [Архівовано 12 червня 2017 у Wayback Machine.] — ARD Sendereihe im Preußenjahr 2001 über Wilhelm I.
- Народились 22 березня
- Народились 1797
- Померли 9 березня
- Померли 1888
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Великі командори ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Великого хреста ордена «Pour le Mérite»
- Кавалери Великого хреста Залізного хреста
- Лицарі Королівського Гвельфського ордена
- Кавалери ордена Святого Георгія (Ганновер)
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Кавалери Великого хреста ордена Церінгенського лева
- Кавалери Великого хреста ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери Великого хреста ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
- Кавалери ордена Людвіга Гессенського
- Нагороджені орденом Філіппа Великодушного
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Гессен)
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери Великого хреста Військового ордена Святого Генріха
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери Великого хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери ордена Альберта Ведмедя (Ангальт)
- Кавалери ордена Золотого лева Нассау
- Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Нагороджені орденом Генріха Лева
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери Великого Хреста ордену Марії-Терезії (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери ордена Карла XIII
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери ордена Святого Фердинанда
- Кавалери ордена Підв'язки
- Нагороджені золотою медаллю «За військову доблесть» (Італія)
- Кавалери Великого Хреста ордена Корони Італії
- Кавалери Великого хреста ордена Південного Хреста
- Лицарі Великого хреста військового ордена Віллема
- Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева
- Кавалери ордена Святого Януарія
- Кавалери ордена Таковського хреста
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери Потрійного ордена
- Кавалери ордена Білого орла (Царство Польське)
- Кавалери ордена Слона
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Хризантеми
- Кавалери ордена Королівського дому Чакрі
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери ордена Святого Георгія 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеня
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Володимира 1 ступеня
- Королі Пруссії
- Імператори Німеччини
- Гогенцоллерни
- Люди, на честь яких названо населені пункти
- Учасники французько-прусської війни
- Уродженці Берліна
- Генерал-полковники (Пруссія)