Гвинтівки типу AR-15

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвинтівки типу AR-15 бувають різних розмірів і мають різні варіанти комплектації, залежно від виробника. В нижній частині зображено нижню ствольну коробку без подовжувача ствольної коробки, заднього розбірного штифта та приклада.

Гвинтівки типу AR-15 — це будь-яка самозарядна гвинтівка створена на базі Colt AR-15. Оригінальна гвинтівка ArmaLite AR-15 є зменшеною версією гвинтівки Юджина Стоунера ArmaLite AR-10. Кольт створила свою гвинтівку після того як підрозділ Fairchild Engine and Airplane Corporation ArmaLite продав патент та торгівельну марку компанії Colt's Manufacturing Company в 1959 році. Після закінчення дії патентів Кольта на Colt AR-15 сплинула в 1977 році, багато виробників зброї почало випускати свої копії гвинтівки Colt AR-15 під різними назвами. Хоча термін дії патентів сплинув, Кольт залишила собі торгову марку AR-15 і є єдиним виробником зброї який має право називати свою зброю AR-15.[1] Літери «AR» в назві Colt AR-15 скорочено від «ArmaLite Rifle», а не «assault rifle» (штурмова гвинтівка).[2][3]

Федеральна заборона на штурмову зброю в США заборонила продаж Colt AR-15 та деяких його варіантів з 1994 по 2004 роки, хоча це не стосувалося гвинтівок з кількома функціями.[4][5] Після того як в 2009 році було вигадано термін сучасні спортивні гвинтівки американською Національним фондом Спортивної Стрільби, асоціації яка торгувала вогнепальною зброєю, він швидко поширився по всій галузі.[6][7]

В 2010-х роках гвинтівки типу AR-15 в США стали «найбільш улюбленими та найбільш приниженими гвинтівками», як писала The New York Times. Гвинтівки викликають суперечки частково через використання цієї зброї в масових вбивствах.[8] Популярність гвинтівок типу AR-15, які Національна стрілецька асоціація назвала «американські гвинтівки», частково можна пояснити пропозиціями заборонити або обмежити їх використання.[9][10][11][12]

Термінологія[ред. | ред. код]

Поширеним є хибне уявлення, що скорочення «AR» походить від словосполучення «assault rifle»,[13] можливо це походить через включення цієї зброї до Федеральної заборони штурмової зброї в 1994 році або тому, що ArmaLite AR-15 розробив конструктором піхотної гвинтівки Юджином Стоунером для заміни гвинтівки M14 під час в'єтнамської війни.[14] Насправді скорочення «AR» в назві AR-15 походить від словосполучення «ArmaLite Rifle».[15]

Colt AR-15 схожа на військовій гвинтівки M16 та M4 Carbine, які мають загальну конструкцію центральної частини, вперше запатентовану для використання в гвинтівці AR-10, яка мала УСМ з відведенням порохових газів з поворотним затвором (разом з вбудованим поршнем) замість звичайного УСМ з безпосередньою дією порохових газів, яку запатентував Юджин Стоунер номер патенту U.S. Patent 2 951 424.[16][17] Зараз термін «AR-15» зазвичай використовують для позначення лише цивільних варіантів гвинтівок, які не мають режиму безперервного ведення вогню.[18]

1973. Гвинтівка Colt AR-15 SP1 з нижньою «пласкою» ствольною коробко (без напливу над кнопкою відмикання магазину) та оригінальним коробчастим магазином Colt на 20 набоїв
Члени угрупування New Black Panthers з гвинтівками типу AR-15

В 1956 році ArmaLite розробила легку гвинтівку з перемикачем режиму вогню для військових та позначила її як ArmaLite модель 15 або AR-15.[19][14] Через фінансові проблем та обмежені людські та виробництві ресурси, в 1959 році ArmaLite продала конструкцію та торговельну марку AR-15 разом з гвинтівкою ArmaLite AR-10 компанії Colt's Manufacturing Company.[20] В 1964 році компанія Colt почала продавати власну версію з покращенням самозарядної конструкції, яка стала відомою як Colt AR-15.[21] Після завершення дії патенту Кольта в 1977 році, з'явився активний ринок для інших виробників, які могли випускати і продавати власні самозарядні гвинтівки типу AR-15.[1] Деякі версії AR-15 отримали класифікацію «штурмова зброя» і потрапили під заборону Закону про громадську безпеку та захист від використання вогнепальної зброї з розважальною метою в 1994 році в США. Дія закону закінчилася в 2004 році.[4][22]

В 2009 році Національний фонд спортивної стрільби вигадав термін «сучасна спортивна гвинтівка» для тогорічного дослідження в якості маркетингового терміну, який почали використовувати в збройній індустрії для позначення модульних самозарядних гвинтівок, в тому числі й AR-15.[23][6][24][18] Зараз, майже кожний провідний виробник зброї випускає власну версію гвинтівки типу AR-15.[25][24] Оскільки компанія Кольт залишається власником і користувачем торговельної марки AR-15 для власної лінійки гвинтівок типу AR-15, інші виробники змушені використовувати власні номери та назви для своїх гвинтівок типу AR-15 для комерційних продаж.[26]

За законами США, якщо зброя випущена зі стволом довжиною стволу менше ніж 410 мм та без плечевого упору (прикладу), офіційно вона відноситься до пістолетів, а не до короткоствольних гвинтівок,[27] а тому відноситься до пістолетів типу AR-15.

Відповідно до федерального законодавства Сполучених Штатів нижня ствольна коробка юридично визначена, як вогнепальна зброя. Однак це визначення може бути сумнівним через кілька судових рішень, що нижня ствольна коробка AR-15 не відповідає юридичному визначенню в 27 CFR § 479.11,[28][29][30] хоча справа 2021 року у Восьмому окрузі довела протилежне.[31]

Модульність та кастомізація[ред. | ред. код]

Ранні казнозарядні гвинтівки мали єдину ствольну коробку де розташовувалися ударно-спусковий механізм та механізм перезаряджання, в той час гвинтівка AR-15 стала інноваційною модульною конструкцією де можна було легко замінити частини без потреби в арсеналах де відбувалися ремонти більшості гвинтівок.[32] Самобутня ствольна коробка з двох частин використовується в військових та спортивних гвинтівках типу AR-15.

Коли в цивільних руках виявилося достатньо гвинтівок типу AR-15 багато виробників почали розробляти «покращені» модулі, вузли або деталі з характеристиками які не мали заводські гвинтівки, таким чином ті хто мав середні навички в роботі з механізмами могли власноруч замінити оригінальні деталі на покращені. Завдяки широкому асортименту доступних запасних частин і аксесуарів, гвинтівки типу AR-15 також інколи називають «гвинтівки-швейцарські армійські ножі», «ляльки Барбі для хлопців»[33] «Barbie Dolls for Guys»,[34][35] або «LEGO для дорослих».[36][37][38] Ці більш-менш взаємозамінні модулі є визначними характеристиками гвинтівок типу AR-15.[39]

Розібрана нижня ствольна коробка, в якій відсутні додаткові частини, які присутні у зібраній нижній ствольній коробці. Це єдина частина гвинтівок типу AR-15, яку потрібно передавати через федерального ліцензованого ділера зброї за федеральним законом США.[40]

Нижню ствольну коробку можна купити «оголеною»—єдина суцільна частина, яка легально вважається вогнепальною зброєю в США, хоча і не є функціональною без групи керування вогнем або без набору нижньої частини. Користувачі можуть самі встановити групу керування вогнем та комплект нижньої частини. Зібрану нижню ствольну коробку від порожньої можна візуально відрізнити за спусковою скобою перед з'ємним пістолетним руків'ям. В нижній ствольній коробці розташовано блок УСМ в тому числі курок і є точкою кріплення прикладу. Нижня ствольна коробка кріпиться до верхньої знімними штифтами. Розборка для чищення або ремонту потребує лише від'єднати ці дві штифта від верхньої ствольної коробки. Відмикання лише заднього штифта, дозволяє відкрити ствольну коробку, при цьому передній штифт виконує роль шарніра.[32]

У верхній ствольній коробці розташовано затворний блок і прикріплено ствольний блок. Приціли встановлюються на верхню ствольну коробку або на ствол. Цівка зазвичай закриває ствол та механізм відведення порохових газів, де використовуються порохові гази, що відводяться через отвір (або порт) в стволі поряд з переднім кінцем цівки. Цівка прикріплена до верхньої ствольної коробки, крім того її можна прикріпити і до стволу.[32]

Висувні приклади[ред. | ред. код]

Гвинтівки типу AR-15 можуть мати висувні або складні приклади, які в складеному вигляді зменшують загальну довжину зброї. Існую деякі конструкції де не висунутий приклад не дозволяє вести вогонь або можно зробити лише один постріл.[41] Кілька виробників зброї випустили повні верхні ствольні коробки[42] або, навіть, «без буферні» затворні рами де буферна система розташована в верхній ствольній коробці, буферна трубка не використовується. Це дозволяє стріляти при складеному прикладі або зовсім його прибрати.[43]

Газовідводна система[ред. | ред. код]

Початкова конструкція мала трубку по якій відводилися порохові гази в затворний блок і які рухали затвор для екстракції стріляної гільзи. Буферна пружина, розташована в прикладі, штовхала затвор вперед, затвор підхоплював набій з магазину і закривався. Серед недоліків цієї системи Стоунера з безпосередньою дією порохових газів на затвор є те, що часточки бездимного пороху, які не згоріли забруднювали внутрішній об'єм ствольної коробки, що призводило до відмов. Деякі гвинтівки типу AR-15 мають інший газовідвідний механізм при короткому ході газового поршня взятий з гвинтівки AR-18, де металевий стрижень штовхає затворний блок за допомогою поршня який розташовано перед газовідвідним отвором. За допомогою такої конструкції зброя не забруднюється часточками пороху і пороховими газами.[44] Деякі гвинтівки типу AR-15 мають перероблену газовідвідну систему, яка дозволяє безпечно вести вогонь після занурення у воду і виймання гвинтівки з неї.[45][46] Оригінальна конструкція мала вільний ударник. Для зменшення ризику передчасного спуску, деякі моделі гвинтівок типу AR15 мають запобіжник ударника (власний) в затворі. Такі запобіжники ударника можуть заважати роботі верхньої ствольної коробки зі стандартним курком типу AR-15 в УСМ який розташовано в нижній ствольній коробці.[47]

Стрільці-шульги[ред. | ред. код]

Більшість гвинтівок викидає стріляні гільзи з правого боку ствольної коробки, тому для стрільця-правші гільзи вилітають праворуч, оскільки він цілиться притиснувши приклад до правого плеча, цілиться правим оком і натискаючи правою рукою на спусковий гачок.[48] Викидання з правого боку є проблемою для третини населення, у якого домінуючим є ліве око[49] і для десятої частини населення яка є шульгою,[50] оскільки вони тримають зброю притискаючи її до лівого плеча, а тому гарячі стріляні гільзи можуть влучити в грудну клітку, шию або обличчя стрільця-шульги.[51] Коли на озброєння армії в 1986 році було прийнято гвинтівку M16A2, вона мала вмонтований латунний дефлектор, який запобігав цьому. Більшість цивільних варіантів також скопіювали цю особливість.[52] Модульна конструкція гвинтівок типу AR-15 дозволила деяким виробникам запропонувати особливі деталі, в тому числі можливість викиду стріляних гільз ліворуч, шляхом переробки правосторонніх верхніх ствольних коробок гвинтівок типу AR-15 в лівосторонні.[53][54][55]

Крім того випускали нижні ствольні коробки, засувки магазинів та перемикачі запобіжника для двостороннього використання. Це дозволяло відмикати магазин з лівого боку, закривати затвор з правого боку і керувати запобіжником з правого боку.[56]

Калібри[ред. | ред. код]

Номінально AR-15 має калібр .223/5.56mm NATO, але випускають варіанти під різні калібри, такі як .22-LR, 7.62×39mm, 9×19mm Parabellum[57] та рушничні калібри.[58] Деяка зброя створена під невеликі калібри, такі як 9 мм або .22 мають вільний затвор[59] або вільний затвор з затримкою[60] замість УСМ з безпосередньою дією порохових газів/газовим поршнем, оскільки заряд набою утворює недостатній тиск газів або має невеликий їх об'єм для роботи автоматики або ж достатньо простого вільного затвору, до того ж можна зняти задній буфер і пружину. Деякі рідкісні варіанти гвинтівок типу AR-15 мають ковзні затвори, що виключає можливість ведення самозарядного вогню.[61][62][63] Така зброя поширена в країнах де заборонено використання самозарядних гвинтівок, наприклад, у Великій Британії.

Дотримання державних або місцевих обмежень[ред. | ред. код]

Деякі гвинтівки типу AR-15 мають обмеження використання знімних магазинів відповідно до державних законів.[64][65] Майже всі версії цивільних AR-15 мають пістолетне руків'я, як на військових версіях, до того ж деякі гвинтівки мають відкидні або висувні приклади, як у карабіна M4, що зменшує загальну довжину гвинтівки, проте існують нижні ствольні коробки AR-15 без пістолетних руків'їв.[66]

Порівняння з військовими версіями[ред. | ред. код]

Самозарядна цивільна версія AR-15 була представлена компанією Кольт в 1963 році. Основною відмінністю між цивільними самозарядними гвинтівками та військовими штурмовими гвинтівками є наявність перевідника вогню. Військові моделі можуть вести самозарядний, автоматичний вогонь, а також може стріляти чергами, в цьому режимі гвинтівка під час натискання спускового гачка, відбувається кілька пострілів. Більшість компонентів є взаємозамінними між цивільними та військовими гвинтівками в тому числі магазини, приціли, верхні ствольні коробки, стволи та аксесуари.[67][68] Зазвичай військовий карабін M4 має ствол довжиною 14,5-inch (37 cm). Цивільні гвинтівки зазвичай мають стволи довжиною 16-inch (41 cm) або довше для дотримання Національного закону про вогнепальну зброю.[69]

Щоб запобігти перетворення цивільних самозарядних AR-15 на автоматичну гвинтівку було змінено кілька функцій. Змінено нижню ствольну коробку, затворну раму, курок, спусковий гачок, розмикач та перевідник вогню/запобіжник. Затворна рама самозарядної гвинтівки має довший паз для зменшення ваги та запобігання зачепленню затвора з автоматичним шепталом. Через зменшення ваги, буферна пружина стала важчою. У версії з перевідником вогню, курок має додаткову шпору яка взаємодіє з додатковим автоматичним шепталом, яке утримує його в задньому положенні до того часу поки група затворної рами повністю не зарядиться, при обранні автоматичного вогню.[70] При цьому в самозарядній гвинтівці відсутня можливість обирати режим вогню (для цього треба зареєструвати деталь автоматичного вогню в АТФ). Нижня ствольна коробка з перевідником вогню має отвір над запобіжником/перевідником вогню.[71][72][73][74] Компанія Кольт розробила штифти для підтримки самозарядних спускового гачка та курка у нижній ствольній коробці більші за ті, що використовували в військових гвинтівках, щоб запобігти можливості заміни деталей між автоматичними та самозарядними гвинтівками.[75][76]

Виробництво та продажі[ред. | ред. код]

Першою комерційною версією стала модель SP1 AR-15 Sporter, під набій .223 Remington, зі стволом довжиною 51 см та п'ятизарядними магазинами.[21] Спочатку продажі Colt AR-15 йшли повільно, в першу чергу через фіксовані приціли та руків'я для переноски, яке ускладнювало монтування і використання прицілів.[77] Розробка військового компактного карабіну M4 сприяла появі в 1977 році цивільного карабіна SP1 зі стволом довжиною 41 см і складним прикладом. Ці карабіни стали популярними у поліції при використанні в обмежених просторах, а складний приклад давав змогу компенсувати товщину бронежилета. Через коротший ствол швидкість кулі зменшилася приблизно на п'ять відсотків, а енергія кулі — на 10 %. Через коротший ствол потрібно було перемістити газовий порт ближче до казенника, а тому на ударно-спусковий механізм піддається впливу більшого тиску та температур, що впливає на рухливі частини, такі як провушини затвору та екстрактор. Хоча в 1986 році компанія Кольт запропонувала гвинтівку з важчим стволом довжиною 51 см для покращення точності, але збільшення ваги стволу може впливати на ергономічний баланс, тому у виробництві гвинтівок домінували короткі стволи.[78]

Американська тактична гвинтівка типу OMNI AR-15, (нижня частина полімерна), під набій 5.56×45mm NATO, з прицілом Millett DMS-1 та прикладом і руків'ям FAB Defense

В 1990-х роках продажі гвинтівок типу AR-15 сильно зросли, частково через появу пласкої верхньої ствольної коробки (варіант M4), що дозволило легко монтувати оптичні приціли та прицільні прилади, а також нові функції, наприклад накладки на цівку для захисту рук, які покращували точність.[77] Хоча в 1994 році лише кілька компаній випускали ці гвинтівки, до 21-го століття кількість гвинтівок типу AR-15 збільшилася майже вдвічі.[79] З 2000 по 2015 роки, кількість виробників гвинтівок типу AR-15 збільшилася з 29 до приблизно 500.[80] Зараз гвинтівки типу AR-15 доступні у великій кількості конфігурацій та калібрів від великої кількості виробників. Можна знайти гвинтівки від повнорозмірних, довжина стволу 51 см, короткоствольних моделей, довжина стволу 41 см, з регульованими по довжині прикладами та оптичними прицілами, до далекобійних гвинтівок з довжиною столу 61 см, сошками та високопродуктивними прицілами.[81]

У вересні 2019 року Colt Firearms оголосила про припинення виробництва гвинтівок AR-15 для споживчого ринку, пославшись на «значні надлишкові виробничі потужності» в галузі та «великомасштабні контракти» компанії зі збройними силами та поліцією, які «поглинали всі виробничі потужності компанії Кольт по виробництву гвинтівок.»[82] Проте, в 2020 році компанія Кольт продовжила виробництво гвинтівок AR-15, після різкого зростання попиту на споживчому ринку Сполучених Штатів.[83]

Є різні оцінки кількості гвинтівок, які знаходяться у власності мешканців США. Національний фонд стрілецького спорту вважає, що в США знаходиться від 5 до 10 мільйонів гвинтівок типу AR-15 з загального числа в 300 мільйонів.[84]

Полювання[ред. | ред. код]

Багато мисливців надають перевагу гвинтівкам типу AR-15 через їхню універсальність, точність, різноманітність доступних функцій калібрів.[85] Складні приклади дозволяють мисливцям перевозити зброю на далекі відстані або можливість регулювати довжину тяги, що дозволяє налаштувати зброю індивідуально під мисливця.[86] Конструкція з легких полімерів та сплавів стійких до корозії дозволяє використовувати гвинтівки у вологому середовищі не турбуючись про іржу або деформування прикладів. Краще розташовано і запобіжник в AR-15 у порівнянні з традиційними мисливськими гвинтівками з ковзними затворами. У багатьох штатах закон вимагає використовувати в мисливській зброї магазини зі зменшеною ємністю.[87] Самозарядний механізм дозволяє після першого промаху швидко зробити наступний постріл по небезпечній дичині, наприклад, разорбек, або по швидких тваринах, таких як зайці.[85] Мисливці, які полюють на велику дичину, часто використовують верхню ствольну коробку та стволи, розраховані на набої великих калібрів або важкі кулі. В деяких штатах закон забороняє використовувати набої .22 калібру, наприклад, .223 Remington, проти великої дичини.[88][89][90]

Варіанти набоїв[ред. | ред. код]

Оскільки верхню і нижню ствольні коробки можна міняти між гвинтівками, лише балістична експертиза може виявити відмінні ознаки на кулях та стріляних гільзах від стволу та верхньої ствольної коробки без ідентифікації нижньої ствольної коробки для якої є наявні юридичні записи.[91] В одній зброї можно використовувати кілька груп верхніх ствольних коробок з однією і тією нижньою ствольною коробкою. Така група верхньої ствольної коробки може мати стволи різної довжини та приціли і можуть стріляти різними набоями. Мисливець може мати одну нижню ствольну коробку з верхньою ствольною коробкою зі стволом під набій .223 Remington та оптичним прицілом для вармінтингу для полювання на відкритій місцевості та іншу верхню ствольну коробку зі стволом під набій .458 SOCOM та механічним прицілом для полювання на велику дичину в чагарниках. Параметри верхньої та нижньої ствольних коробок, які спочатку були розроблені під набій 5.56×45mm NATO, накладають обмеження на загальну довжину та діаметр при адаптуванні модулів під інші набої в тому числі з переліку набоїв для платформи AR.[92][81] Один і той самий магазин в групі нижньої ствольної коробки може вміщати різну кількість набоїв.[44]

Використання в злочинах і масових розстрілах[ред. | ред. код]

США[ред. | ред. код]

Більшість вбивств із застосуванням вогнепальної зброї в США відбувається з використанням короткоствольної зброї.[93][94][95] Дослідження Pew Research в 2019 році показало, що 4 % смертей від вогнепальної зброї в США були спричинені самозарядними гвинтівками, в тому числі гвинтівками типу AR-15.[96] Відповідно до аналізу 2013 року, проведеного організацією Mayors Against Illegal Guns, у 14 із 93 масових розстрілів були використані магазини великої ємності або автоматична зброя.[97] Проте гвинтівки типу AR-15 зіграли значну роль в багатьох масових вбивствах в США[98], що призвело до широкого використання такої зброї у злочинах.[99] AR-15 або схожі гвинтівки були основною зброєю в половині з 10 найбільш смертоносних розстрілів в американській історії:[100][101] стрілянина в школі Сенді-Хук в 2012 році, стрілянина в Лас-Вегасі в 2017 році, стрілянина в церкві Сазерленд-Спрінгс у 2017 році,[102] стрілянина у старшій школі Стоунмена Дугласа у 2018 році[103] та масове вбивство в початковій школі «Робі» в 2022 році.[104] Збройний експерт Дін Гейзен та дослідник масових вбивств Піт Блер вважають, що стрільці обирають AR-15 не через специфічні характеристики, а через поширеність та ефект копіювання.[105][106]

Австралія[ред. | ред. код]

Після використання гвинтівки Colt AR-15 під час різанини в Порт-Артурі, найстрашнішого інциденту де одна людина відкрила вогонь по людях в історії Австралії, держава прийняла Національну угоду про вогнепальну зброю в 1996 році, який обмежує приватне володіння самозарядними гвинтівками.[107]).[108][109][110]

Нова Зеландія[ред. | ред. код]

Через стрілянину в мечетях Крайстчерча, де було використано AR-15 під час п'ятничної молитви 15 березня 2019 року, уряд Нової Зеландії прийняло закон про заборону самозарядної зброї, магазинів та деталі, які можна використати для збирання забороненої вогнепальної зброї.[111][112]

Канада[ред. | ред. код]

Після масової стрілянини в Новій Шотландії в 2020, коли одна людина вбила багато людей,[113] Канада заборонила використання гвинтівок, в тому числі і AR-15.[114][115]  

Неповний список моделей[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Jeff Zimba (2014). The Evolution of the Black Rifle: 20 Years of Upgrades, Options, and Accessories. Prepper Press. с. 10. ISBN 978-0692317266.
  2. ↑ Myre, Greg (28 лютого 2018). A Brief History Of The AR-15. National Public Radio. Процитовано 20 листопада 2021. AR" comes from the name of the gun's original manufacturer, ArmaLite, Inc. The letters stand for ArmaLite Rifle — and not for "assault rifle" or "automatic rifle.
  3. ↑ Sobieck, Benjamin (2015). The Writer's Guide to Weapons. Penguin. с. 202. ISBN 978-1599638157.
  4. ↑ а б Plumer, Brad (17 грудня 2012). Everything you need to know about the assault weapons ban, in one post. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
  5. ↑ Libresco, Leah (14 червня 2016). Guns Like The AR-15 Were Never Fully Banned. FiveThirtyEight (амер.). Процитовано 26 лютого 2018.
  6. ↑ а б Peters, Justin (14 червня 2016). Omar Mateen Had a 'Modern Sporting Rifle'. Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  7. ↑ Modern Sporting Rifle Facts. National Shooting Sports Foundation. 2013. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 21 серпня 2013.
  8. ↑ Feuer, Alan (13 червня 2016). AR-15 Rifles Are Beloved, Reviled and a Common Element in Mass Shootings. The New York Times. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
  9. ↑ Beckstrand, Tom (October 2019), The Modern Hunter, Guns & Ammo, с. 42—49
  10. ↑ Boyle, John (13 грудня 2014). Military-style AR-15 rifles: 'The market is saturated'. USA Today (амер.). Процитовано 21 вересня 2019.
  11. ↑ Chip Reid (5 грудня 2012). AR-15 gun sales continue to spike after shootings. CBS News (амер.). Процитовано 21 вересня 2019.
  12. ↑ Text - H.R.1808 - 117th Congress (2021-2022): Assault Weapons Ban of 2022. 26 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  13. ↑ Palma, Bethania (9 вересня 2019). Does 'AR' in AR-15 Stand for 'Assault Rifle'?. Snopes Media Group Inc. Процитовано 6 червня 2022. A frequent misconception centers on what the term "AR-15" literally means.
  14. ↑ а б Bartocci, Christopher R. (16 липня 2012). The AR-15/M16: The rifle that was never supposed to be. Gun Digest. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  15. ↑ ArmaLite History: 1952–1954. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 6 червня 2022.
  16. ↑ Patent US2951424 - GAS OPERATED BOLT AND CARRIER SYSTEM. Процитовано 11 квітня 2013.
  17. ↑ ARMALITE TECHNICAL NOTE 54: DIRECT IMPINGEMENT VERSUS PISTON DRIVE (PDF). Armalite. 3 липня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2012.
  18. ↑ а б Modern Sporting Rifle – AR-15 platform-based rifles. NSSF (амер.). Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 16 лютого 2018.
  19. ↑ ArmaLite History: 1955–1959. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 4 червня 2022.
  20. ↑ Bartocci, Christopher R. (16 липня 2012). AR-15/M16: The Rifle That Was Never Supposed to Be. Gun Digest. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 24 травня 2017.
  21. ↑ а б Bob Hutton & Bob Forker (October 1964). A Beautiful Marriage: .223 Remington and Colt's AR-15 'Sporter'. Guns & Ammo.
  22. ↑ Bocetta, Sam (15 березня 2018). The Complete History of the AR-15 Rifle. Small Wars Journal. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
  23. ↑ Modern Sporting Rifle Owners Are Most Active Shooters, Says NSSF/Responsive Management Survey. National Shooting Sports Foundation. 19 квітня 2010. Архів оригіналу за 25 квітня 2010. Процитовано 20 лютого 2018.
  24. ↑ а б DPMS Founder and President Retires. The Outdoor Wire Digital Network. 14 грудня 2009. Архів оригіналу за 17 листопада 2013. Процитовано 16 серпня 2013. Luth's quest to introduce the hunting market to the AR platform was recognized in January 2009 when he was named to the Outdoor Life's OL-25, and later chosen by online voters as the OL-25 "Reader's Choice" recipient. The recent campaign by the NSSF to educate hunters everywhere about the "modern sporting rifle" can be directly attributed to Luth's push to make AR rifles acceptable firearms in the field, the woods and on the range.
  25. ↑ Richardson, Reed (12 липня 2016). American Rifle: A Biography of the AR-15. Talking Points Memo. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017. Fueled by this “Obama effect” – his reelection in 2012 coincided with the best month for gun sales in decades – every mainline gun manufacturer now sells an AR-15 model.
  26. ↑ AR-15 – Trademark Details. JUSTIA Trademarks. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  27. ↑ Chris Mudgett (16 квітня 2020). 7 Things You Need to Know Before Buying an AR Pistol. Outdoor Life. Процитовано 25 березня 2021.
  28. ↑ JORDAN MICHAELS, Judge Finds Serious 'Disconnect' in ATF's Classification of AR-15 Lower Receivers as 'Firearms', Guns America LLC
  29. ↑ GLOVER, SCOTT (7 лютого 2020). Former ATF agent at center of legal dispute over AR-15. KSL News Radio.
  30. ↑ BLEIBERG, JAKE; DAZIO, STEFANIE (13 січня 2020). Design of AR-15 could derail charges tied to popular rifle. AP News.
  31. ↑ United States v. Burning Breast, No. 20-1450 (8th Cir. 2021). Justia Law (англ.). Процитовано 16 вересня 2021.
  32. ↑ а б в Colt (January 1980). M16A1 Rifle. Hartford, Connecticut: Colt's Manufacturing Company.
  33. ↑ Patrick Sweeney ARS Across the Board [Архівовано 19 серпня 2011 у Wayback Machine.]. Guns & Ammo, November 2010
  34. ↑ Levings, Darryl (2 лютого 2013). AR-15 rifle more loved – and hated – than ever. Amid the rising call for the rifle to be banned, sales of the "Barbie doll for guys" have soared. Kansas City Star. Процитовано 10 серпня 2016.
  35. ↑ Kyle, Chris (2014). American Gun. William Morrow Paperbacks. с. 252. ISBN 978-0062242723.
  36. ↑ Stokes, Jon. The AR-15 Is More Than a Gun. It's a Gadget. WIRED (амер.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  37. ↑ Fifteen of the Best Cheap AR Accessories. The Shooter's Log (амер.). 18 квітня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  38. ↑ Lego Kits for Adults. AR Blog (амер.). 13 липня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  39. ↑ Modern Sporting Rifle. National Shooting Sports Foundation. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 27 лютого 2018.
  40. ↑ 10 Best AR-15 Stripped Lower Receiver for Your Needs [2021 Review]. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  41. ↑ Best Folding AR-15: Stocks & Complete Rifles - Pew Pew Tactical. 5 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  42. ↑ [Video+Review] Foxtrot Mike FM-15: Best Bufferless AR? - Pew Pew Tactical. 9 грудня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  43. ↑ Bufferless BCGs Available for Pre-order from Evolution Weapon Systems -The Firearm Blog. 9 грудня 2019. Процитовано 30 червня 2022.
  44. ↑ а б Popenker, Maxim (4 вересня 2012). Ar-15-type rifles. Modern Firearms. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  45. ↑ The Caracal CAR816: The New Desert Assault Rifle. sadefensejournal.com. 2 вересня 2016. Процитовано 10 жовтня 2020.
  46. ↑ CAR814. Caracalusa.com. 3 жовтня 2017. Процитовано 2 березня 2022.
  47. ↑ Meet the Sig Sauer 516 Rifle: The Best AR-15 Around?. nationalinterest.org. 30 червня 2019. Процитовано 11 жовтня 2020.
  48. ↑ Craige, John Houston The Practical Book of American Guns (1950) Bramhall House pp. 108–14
  49. ↑ Chaurasia BD, Mathur BB (1976). Eyedness. Acta Anat (Basel). 96 (2): 301—05. doi:10.1159/000144681. PMID 970109.
  50. ↑ Hardyck C, Petrinovich LF (1977). Left-handedness. Psychol Bull. 84 (3): 385—404. doi:10.1037/0033-2909.84.3.385. PMID 859955.
  51. ↑ Boddington, Craig. Rifles For Left-Out Lefties. American Rifleman. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  52. ↑ When the Army Resisted the M16A2, Part 1-3 ⋆ LooseRounds.com. looserounds.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 6 червня 2022.
  53. ↑ Left Hand. Moriarti Armaments. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  54. ↑ Left Handed Upper Halves. Stag Arms. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  55. ↑ Left Handed. Black Rain Ordnance. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  56. ↑ Best Ambidextrous AR-15 Lower Receivers & Conversions [Tested]. 19 травня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
  57. ↑ The 30 Best AR-Style Rifles for Hunting and Personal Defense. Field & Stream (англ.). 18 вересня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
  58. ↑ NEW: Panzer Arms AR-12 Semiautomatic Shotgun. The Firearm Blog (амер.). 20 листопада 2017. Процитовано 21 травня 2020.
  59. ↑ Review: Smith & Wesson M&P 15-22 Sport OR with Optic. Ssusa.org (англ.). Процитовано 21 травня 2020.
  60. ↑ CMMG Banshee 10mm Mk10 First Look. Handguns (англ.). 13 вересня 2019. Процитовано 21 травня 2020.
  61. ↑ Horman, B. Gil. Review: Troy 223 National Sporting Pump-Action Rifle. American Rifleman. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  62. ↑ SGC Mk V Speedmaster Straight-Pull Rifles Reviews. Gun Mart (англ.). Процитовано 21 травня 2020.
  63. ↑ ComGraf Pump Action Rifle. Trend Editor. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  64. ↑ AR-15 COMPMAG. COMPMAG. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  65. ↑ LaPedis, Ron. How to make your AR great again – in California. PoliceOne. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  66. ↑ Best Featureless AR-15 Parts & Builds. Firearm Review. 9 квітня 2019. Процитовано 20 червня 2021.
  67. ↑ Bartocci, Christopher (16 липня 2012). AR-15/M16: The Rifle That Was Never Supposed to Be. GunDigest. Gun Digest Media. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
  68. ↑ Zimba, Jeff (2014). The Evolution of the Black Rifle. Prepper Press. ISBN 978-0692317266.
  69. ↑ Muramatsu, Kevin (2014). Gun Digest Guide to Customizing Your AR-15. F+W Media, Inc. ISBN 978-1440242793.
  70. ↑ Hanks, D. A. (2004). Workbench AR-15 Project. Paladin Press. ISBN 1610048466.
  71. ↑ NCJRS Abstract – National Criminal Justice Reference Service. Ncjrs.gov. Процитовано 2 травня 2020.
  72. ↑ AR-15, CAR-15, M16 User Manual (PDF). Ugcsurvival. Процитовано 2 березня 2022.
  73. ↑ Full Auto Volume One : AR-15 Modification Manual (PDF). Ugcsurvival. Процитовано 2 березня 2022.
  74. ↑ Searson, Mike (5 червня 2019). Turning Your AR-15 into an M-16. Recoil.
  75. ↑ Sweeney, Patrick (2016). Gunsmithing the Ar-15, the Bench Manual. F+W Media, Inc. ISBN 978-1440246609.
  76. ↑ Colt AR-15 Proprietary Information. Процитовано 29 липня 2022.
  77. ↑ а б Mann, Richard A. (2014). GunDigest Shooter's Guide to the AR-15. Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 15—16. ISBN 978-1440238475. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 30 квітня 2017.
  78. ↑ Knupp, Jeremiah (2019). This Is My Rifle: The Case For The 20"-Barreled AR-15. American Rifleman. National Rifle Association of America. 167 (3): 41–45 & 70–72.
  79. ↑ Sweeney, Patrick (2016). Gunsmithing the AR-15, the Bench Manual. Iola, Wisconsin: F+W Media, Inc. с. 7—9. ISBN 978-1440246609.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  80. ↑ O'Dea, Meghan (13 червня 2016). What Makes the AR-15 So Appealing to Mass Shooters?. Fortune. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018. While Colt alone makes the official AR-15, variants and knock-offs are made by a huge number of gun manufactures, including Bushmaster, Les Baer, Remington, Smith & Wesson (swhc, +0.00%), and Sturm & Ruger (rgr, -2.04%), just to name a few. TacticalRetailer claims that from 2000 to 2015 the AR manufacturing sector expanded from 29 AR makers to about 500, "a stunning 1,700% increase."
  81. ↑ а б Evolution of an AR | Gear | Guns & Ammo [Архівовано 15 вересня 2011 у Wayback Machine.]. Archives.gunsandammo.com (August 29, 2011). Retrieved on September 27, 2011.
  82. ↑ Jordan Valinsky (20 вересня 2019). Colt will stop making AR-15 rifles for consumers. CNN Business.
  83. ↑ Chris Eger (29 червня 2020). Colt Now Shipping AR-15s to Consumers again. Guns.com.
  84. ↑ Schoen, John W. (13 червня 2016). Owned by 5 million Americans, AR-15 under renewed fire after Orlando massacre. CNBC. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
  85. ↑ а б Drabold, Will. Here Are 7 Animals Hunters Kill Using an AR-15. Time. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 травня 2018. In interviews with Time, leaders of 15 state shooting groups said semiautomatic rifles are popular with hunters in their states. Hunters say they favor the gun for its versatility, accuracy and customizable features for shooting animals. The semiautomatic feature, which allows these guns to shoot up to 45 rounds a minute, is not always necessary, but useful in some situations, hunters say.
  86. ↑ Billings, Jacki. Why hunters are trading in traditional hunting rifles for the AR-15. Guns.com. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
  87. ↑ Metcalf, Dick (30 квітня 2012). The AR for Deer Hunting?. North American Whitetail. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
  88. ↑ Legal Hunting Weapons for Game Mammals. Oregon Hunting Regulations. J.F. Griffin Publishing. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 26 липня 2018.
  89. ↑ Legal Firearms for Hunting Big Game or Trophy Game Animals. Wyoming Hunter Ed Course. Kalkomey Enterprises LLC. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 26 липня 2018.
  90. ↑ Legal Use of Firearms and Archery Tackle. General Information & Hunting Regulations. Virginia Department of Game & Inland Fisheries. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 26 липня 2018.
  91. ↑ Davis, Ann L. How can a bullet be traced to a particular gun?. Scientific American. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  92. ↑ U.S. Military Small Arms Ammunition Failures and Solutions, GK Roberts, NDIA Dallas, TX, May 21, 2008 Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 червня 2011. Процитовано 4 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  93. ↑ In Many U.S. States, 18 Is Old Enough to Buy a Semiautomatic. CBS News. The Associated Press. 16 лютого 2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018. On average, more than 13,000 people are killed each year in the United States by guns, and most of those incidents involve handguns while a tiny fraction involve an AR-style firearm. Still, the AR plays an oversized role in many of the most high-profile shootings...
  94. ↑ Expanded Homicide Data Table 8. FBI (en-us) . Процитовано 3 червня 2022.
  95. ↑ Balko, Radley (2013). Rise of the Warrior Cop: The Militarization of America's Police Forces (англ.). PublicAffairs. ISBN 978-1610392129.
  96. ↑ What the data says about gun deaths in the U.S. Pew Research Center (амер.). Процитовано 31 травня 2021.
  97. ↑ Todd, Michael (23 грудня 2013). The Simple Facts About Mass Shootings Aren't Simple at All. Pacific Standard. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  98. ↑ Lisa Marie Pane And Brendan Farrington, Associated Press (15 лютого 2018). Florida shooting revives debate over gun age requirement - Business Insider. Uk.businessinsider.com. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 2 травня 2020.
  99. ↑ Jansen, Bart; Cummings, William (6 листопада 2017), Why mass shooters are increasingly using AR-15s, USA Today, архів оригіналу за 15 лютого 2018, процитовано 15 лютого 2018, AR-15 style rifles have been the weapon of choice in many recent mass shootings, including the Texas church shooting Sunday, the Las Vegas concert last month and the Orlando nightclub last year.
    Oppel, Richard A. Jr. (15 лютого 2018), In Florida, an AR-15 Is Easier to Buy Than a Handgun, The New York Times, архів оригіналу за 15 лютого 2018, процитовано 15 лютого 2018, The N.R.A. calls the AR-15 the most popular rifle in America. The carnage in Florida on Wednesday that left at least 17 dead seemed to confirm that the rifle and its variants have also become the weapons of choice for mass killers.
    Lloyd, Whitney (16 лютого 2018), Why AR-15-style rifles are popular among mass shooters, ABC News, архів оригіналу за 2 березня 2018, процитовано 2 березня 2018, AR-15-style rifles have become something of a weapon of choice for mass shooters.
  100. ↑ The Los Angeles Times identified five shootings including the Pulse Nightclub Shooting. Early reports on that shooting identified the rifle as an AR-15. Later reports noted that the rifle was a SIG MCX Howerton, Jason (14 червня 2016). The gun the Orlando shooter used wasn't actually an AR-15. Business Insider. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018., Gibbons-Neff, Thomas (14 червня 2016). The gun the Orlando shooter used was a Sig Sauer MCX, not an AR-15. That doesn't change much. The Washington Post. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 6 жовтня 2018.
  101. ↑ Pearce, Matt (14 лютого 2018). Mass shootings are getting deadlier. And the latest ones all have something new in common: The AR-15. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 11 травня 2018. in all of the latest incidents...the attackers primarily used AR-15 semiautomatic rifles.
  102. ↑ Why the AR-15 keeps appearing at America's deadliest mass shootings. USA Today. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  103. ↑ Shapiro, Emily (14 лютого 2018). At least 17 dead in 'horrific' Florida school shooting, suspect had 'countless magazines'. ABC News. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
  104. ↑ Barned-Smith, St. John (25 травня 2022). Uvalde teen gunman bought AR-15 style rifle day after he turned 18. Houston Chronicle. Процитовано 25 травня 2022.
  105. ↑ Cummings, William (15 лютого 2018). Why the AR-15 keeps appearing at America's deadliest mass shootings. USA Today. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 1 червня 2018.
  106. ↑ Lloyd, Whitney (16 лютого 2018). Why AR-15-style rifles are popular among mass shooters. ABC News. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 червня 2018.
  107. ↑ Oakes, Dan (23 січня 2013). Assault guns made here. The Sydney Morning Herald (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
  108. ↑ Firearms in Australia: a guide to electronic resources. aph.gov.au. Commonwealth of Australia. 9 серпня 2007. Архів оригіналу за 5 березня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
  109. ↑ How Australia Passed Gun Control: The Port Arthur Massacre and Beyond. Foreign Affairs. 13 жовтня 2017. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
  110. ↑ Wahlquist, Calla (14 березня 2016). It took one massacre: how Australia embraced gun control after Port Arthur. The Guardian. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  111. ↑ New Zealand initiates bill to ban guns used in mosque attack. PBS NewsHour (en-us) . 1 квітня 2019. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 23 серпня 2022.
  112. ↑ Kate King (10 квітня 2019). New Zealand passes gun law reform in wake of Christchurch attack | New Zealand News. Al Jazeera. Процитовано 2 травня 2020.
  113. ↑ Nova Scotia mass killings: What we know and what we don't know. CBC News. 19 квітня 2020. Процитовано 19 квітня 2020. The suspect used his gun during the rampage, but may have used 'other methods' as well, said RCMP Chief Supt. Chris Leather.
  114. ↑ Canada Bans Assault-Style Weapons After Shooting Rampage. The New York Times. Associated Press. 1 травня 2020. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
  115. ↑ Ballingall, Alex (1 травня 2020). Ottawa will let gun owners keep 'military-style' firearms despite nationwide ban. The Star. Процитовано 2 травня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: AR-15 style rifle
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: AR-15
  • Stevens, R. Blake and Edward C. Ezell (1994). The Black Rifle M16 Retrospective. Ontario, Canada: Collector Grade Publications. ISBN 0889351155
  • Bartocci, Christopher R. (2004). Black Rifle II The M16 Into the 21st Century. Ontario, Canada: Collector Grade Publications. ISBN 0889353484

 

Похідні від ArmaLite AR-10
Бойові гвинтівки
Стандартні
Снайперські
гвинтівки
Гвинтівки
Стандартні
Карабіни
Пістолети-кулемети
Особиста зброя самооборони
Кулемети
Самозарядні гвинтівки
Центрального
запалення
Кільцевого
запалення
Рушниці
Пістолети
Інші розробки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гвинтівки_типу_AR-15&oldid=42251824