Ергономіка
Ергоно́міка, ергономія (грец. ἔργον — праця і νώμος — закон) — наукова дисципліна, що комплексно вивчає взаємодію людини з довкіллям задля підвищення ефективності, безпеки та комфорту людської праці. Ергономіка займається розробкою робочих поз, оптимальних рухів, норм фізичних і розумових навантажень; проєктуванням робочого середовища, знарядь праці, елементів керування машинами.
Дисципліна сформувалася у США у 1920-х роках на межі психології, фізіології, гігієни, біомеханіки, антропології та низки технічних наук через ускладнення техніки, якою повинна керувати людина[1].
Визначення ергономіки, прийняте Міжнародним енергетичним агентством у 2000 році, описує її як наукову дисципліну, що вивчає взаємодію між людьми та іншими елементами системи; а також практичну діяльність із оптимізації добробуту людини та загальної продуктивності системи[2].
Згідно з британським Управлінням з охорони праці, ергономіка — це наука, що займається злагодженістю між людиною та умовами її праці. Вона ставить людей на перше місце, враховуючи їхні можливості та обмеження, щоб завдання, обладнання, інформація та середовище підходили кожному працівнику для максимальної безпеки, зручності та продуктивності[3].
Українська Фармацевтична енциклопедія визначає ергономіку як науку, що займається комплексним вивченням і проеєктуванням трудової діяльності для вдосконалення знарядь і умов праці та підвищення рівня професійної майстерності[4].
Перше вживання терміна «ергономіка» належить Войцеху Ястшебовському 1857 році, проте принципи ергономіки застосовувалися впродовж усієї людської історії, щоб робити роботу легшою та безпечнішою[5]. Один з ранніх задокументованих прикладів можна знайти в Гіппократа, де він описує як повинно бути спроєктовано робоче місце хірурга та як повинні лежати інструменти, які він використовує[6]. Італійський лікар Бернардіно Рамацціні у «De morbis artificum diatriba» (1700) описав зв'язок між умовами праці та патологіями, вплив незручних робочих поз на організм працівників, різні професійні хвороби[7].
Промислова революція XVIII—XIX ст. зумовила потребу в підвищенні ефективності виробництва[5]. У XIX столітті Фредерік Вінслоу Тейлор був піонером методу «наукового управління», що пропонував спосіб знайти оптимальний метод виконання певного завдання. Тейлор зокрема виявив, що він може потроїти кількість вугілля, яке робітники викопують лопатами, використовуючи менші та легші лопати. Френк і Ліліан Гілбрет розширили методи Тейлора на початку 1900-х років, розробивши «дослідження часу та руху». Застосовуючи цей підхід, Гілбрети зменшили кількість рухів під час кладки цегли, що дозволило мулярам збільшити свою продуктивність зі 120 до 350 цеглин на годину. В СРСР тейлоризм критикували і Володимир Мясіщев запропонував натомість «ергологію». У період між Першою та Другою світовими війнами в США розвинулося випробувальне обладнання, на якому вивчали способи вдосконалення продуктів перед запуском у серійне виробництво. Значний розвиток відбувся в цивільному секторі, де досліджувався вплив освітлення на продуктивність праці[8]. Сильний поштовх розвитку ергономіки дала взаємодія між людьми та машинами в Другу світову війну, особливо помилки пілотів при керуванні літаками[5].
Термін «ергономіка» запровадили англійські вчені 1949 року, які під керівництвом К. Маррелла започаткували організацію ергономічного дослідного товариства. Тривалий час існували різні назви, зокрема «ергологія» (СРСР), «антропотехніка» (Німеччина); у США для вузького позначення науки, використовують термін «людські фактори»[4]. В 1952 році Велика Британія створила Ергономічне товариство. Невдовзі після цього Сполучені Штати наслідували цей приклад, створивши Товариство людського фактора в 1957 році[9]. М'язові зусилля, фізіологічні реакції, темпи фізичного навантаження та когнітивні навантаження почали цікавити дослідників ергономіки, зокрема, щоб мінімізувати опорно-рухові розлади, які поширилися внаслідок механізації праці[5].
Розвиток комп'ютерної техніки зумовив інтерес ергономіки до взаємодії людини з інтерфейсом комп'ютерних програм, пошуків способів уникати помилок користувачами та ефективніше виконувати завдання з використанням комп'ютера[5]. Галузь когнітивної ергономіки оформилася саме з розвитком комп'ютерів та програмного забезпечення. Промислові дизайнери почали цікавитися ергономічними принципами, і Генрі Дрейфус видав книгу «Міра чоловіка та жінки» (1960), а Нільс Діффрієнт, який у 1950-і працював на нього — «Масштаб людини» (1982), де принципи ергономіки були представлені у доступній для інших дизайнерів формі. В 1970-ті роки також розвинулася макроергономіка, що вивчає проблеми із загальною системою чи організацією[8]. Суттєвий внесок у ергономіку інтерфейсу комп'ютерних програм зробив Дональд Норман, автор книги «Дизайн звичайних речей» (1988), віцепрезидент Apple[10].
Фізична ергономіка займається зв'язком будови людського тіла, рухів і фізіологічних процесів із ефективністю праці. Включає дослідження анатомічних, антропометричних, фізіологічних та біомеханічних характеристик людини, на основі чого розробляє робочі пози, рухи, планування робочого місця, фізичну безпеку та здоров'я[2].
Когнітивна ергономіка займається психічними процесами, такими як сприйняття, пам'ять, міркування та рухові реакції при виконанні робочих завдань. Розробляє норми розумового навантаження, допустимі межі стресу, умови прийняття рішень та навчання[2].
Організаційна ергономіка займається оптимізацією соціотехнічних систем, включаючи їхні організаційні структури, політики та процеси. Це включає комунікацію, організацію командної роботи, розподіл керівних ролей, планування робочого часу, послідовність етапів роботи[2].
Виділяються також військова ергономіка; промислова ергономіка; ергономіка товарів широкого вжитку; ергономіка системи людина — комп'ютер і ергономіка програмного забезпечення[4].
-
Візок з потрійними коліщатами для підйому вантажів сходами -
Стільчик з опорою на коліна -
Стільчик, який дозволяє працювати стоячи -
Лавки з підставками для ніг -
Ергономічна клавіатура комп'ютера -
Вертикальна комп'ютерна мишка -
Ігровий контролер для тримання однією рукою -
Ергономічне діалогове вікно перешкоджає випадковому виходу з облікового запису -
Подібні функції згруповані на панелі інструментів
- Наукова організація праці
- Людино-машинна взаємодія
- Інтерфейс користувача
- Охорона праці
- Промисловий дизайн
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
- Ергономіка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- ЕРГОНОМІКА [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- ЕРГОНОМІКА [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
- ↑ Чепа М.-Л. А. Ергономіка / Енциклопедія сучасної України. Том 9.Е-Ж. — К.: Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії наук України, 2009.
- ↑ а б в г What Is Ergonomics (HFE)? | International Ergonomics Association (амер.). Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ Ergonomics and human factors at work - HSE. www.hse.gov.uk. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ а б в ЕРГОНОМІКА. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ а б в г д Explore the evolution of Ergonomics. www.intenseye.com (англ.). Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ Marmaras, Nicolas; Poulakakis, George; Papakostopoulos, Vasilis (1 серпня 1999). Ergonomic design in ancient Greece. Applied Ergonomics. 30 (4): 361—368. doi:10.1016/S0003-6870(98)00050-7. ISSN 0003-6870.
- ↑ History of Ergonomics | Japan Ergonomics Society. www.ergonomics.jp. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ а б A New Way to Solve Old Problems: The History of Ergonomics | Center for Occupational and Environmental Health. www.coeh.berkeley.edu. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ Chapter 1: Ergonomics and Wellness (ergonomics/human factors history). www.usfa.fema.gov. Процитовано 4 березня 2026.
- ↑ Fakheri, Soheil; Salmalian, Reyhaneh (19 червня 2025). Human–Computer Interaction Modeling Based on Gestalt Principles in Digital Graphic Design: From the Perspective of Donald Arthur Norman. Perspectives on Art and Beyond (англ.). 2 (2): 81—90. doi:10.48313/pab.v2i2.44.