Горобіївка (Макарівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Горобіївка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Макарівський район
Рада/громада Бишівська сільська рада
Код КОАТУУ 3222780602
Облікова картка Горобіївка 
Основні дані
Засноване 1612
Населення 248
Площа 0,94 км²
Густота населення 263,83 осіб/км²
Поштовий індекс 08072
Телефонний код +380 4578
Географічні дані
Географічні координати 50°17′32″ пн. ш. 29°53′24″ сх. д. / 50.29222° пн. ш. 29.89000° сх. д. / 50.29222; 29.89000Координати: 50°17′32″ пн. ш. 29°53′24″ сх. д. / 50.29222° пн. ш. 29.89000° сх. д. / 50.29222; 29.89000
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Місцева влада
Адреса ради 08013, с. Бишів, вул.Київська, 48; тел. 2-11-44
Карта
Горобіївка. Карта розташування: Україна
Горобіївка
Горобіївка
Горобіївка. Карта розташування: Київська область
Горобіївка
Горобіївка

Горобії́вка — село в Україні, в Макарівському районі Київської області, входить до складу Бишівської сільської ради. Населення становить 193 особи. Розташоване за 3 км від с. Бишів. Площа населеного пункту — 159 га. Кількість дворів — 81.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується в метричній книзі Бишівського костьолу в 1768 року.

1772 року у селі було 32 двори[1]. Горобіївкою володіли магнати Харлінські.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бишівської волості Київського повіту Київської губернії, мешкало 462 особи, налічувалось 60 дворів, існували православна церква, лавка, 2 вітряних млини[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 595 осіб (297 чоловічої статі та 298 — жіночої), з яких 570 — православної віри[3].

Серед заможних селян відомо ім'я Василя Шевченка, який на початку XX ст. володів 200 га землі.

Історичні пам'ятки[ред. | ред. код]

Селом проходив Змієвий вал, залишки якого місцями збереглися. На околиці стоїть старовинний курган. На території села знаходять фрагменти кераміки, знарядь праці давньої епохи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Букет Є. Історія кожного поселення сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 24 лютого. — № 8 (10708). — С. 6.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-89)

Джерела[ред. | ред. код]