Дванадцять страв
Двана́дцять страв — набір визначених страв, приурочений до святкового частування з нагоди певних християнських свят в Україні. Найвідомішими є дванадцять страв на Святвечір. У християнській традиції страви символізують дванадцять апостолів.
Раніше їжа була тісно пов'язана з духовним життям людей. Практично кожному святу — і релігійному, і тому, яке залишилося з язичницьких часів, — відповідав свій набір страв. На різдвяному столі обов'язковими були дванадцять страв, включаючи узвар (компот із сухофруктів) і кутю (кашу зі злакових зерен), млинці чи вареники на масницю, яйця й паски на Великдень, мед і яблука на Спаса й інше. Існувало безліч обрядів і повір'їв, пов'язаних із їжею. Наприклад, на хрестини варили пшоняну кашу в горщику. Потім розігрувалася сценка продажу горщика, і той, хто вносив найбільшу кількість грошей на хрестини, мав право розбити горщик. Вірили, що це сприятиме тому, що дитина буде рости здоровою та щасливою. Гості вважали за честь покуштувати обрядову їжу й узяти на спомин черепок. Традиційно вважається, що страви мають бути пісними. Їхні назви та склад дещо відрізняються залежно від регіону України[1].
Найголовнішими обрядовими стравами на Святий вечір є кутя й узвар. Решта страв можуть сильно змінюватися залежно від регіону і традицій родини. Найголовнішою вимогою є те, що страви повинні бути пісними, оскільки Святий вечір припадає на останній день пилипівського посту.
Страви, що готуються на Святвечір:
- Кутя;
- Узвар;
- Голубці;
- Горох;
- Вареники з сливами та грушками, вишнями та черешнями;
- Мариновані гриби;
- Грибова юшка;
- Риба смажена чи заливна;
- Борщ із вушками;
- Борщ пісний з карасями та грибами;
- Капусняк, затертий олією та пшоном;
- Квасоля;
- Млинці (до борщу);
- Маринований оселедець;
- Тушкована капуста з грибами;
- Гречана каша;
- Пшоняна каша з грибною приправою на олії;
- Пироги пісні з капустою, з сливами, з грушами тощо;
- Салат із буряка й чищеного оселедця;
- Салат із квашених огірків чи капусти й цибулі, заправлений олією;
- Пампушки;
- Калачі;
- Фаршировані буряки;
- Городина (морква, буряки, капуста), яблука, груші, сливи (інколи квашені);
- Гриби;
- Шулики з медом;
- Січеники з гороху;
- Різдвяні зірочки;
- Деруни (Закарпаття);
- Часник;
- Галамбець (Закарпаття);
- Краплики до пісного борщу (Івано-Франківщина)
Існує певна послідовність споживання страв на Святвечір. Спочатку їдять кутю, а потім голубці, вареники, смажену рибу, капусту й інше, і запивають узваром[2]. За звичаєм, діти носять вечерю, наприклад, хрещеним батькам, а також бабусі й дідусеві[3].
- ↑ Тетяна Войтю (5 січня 2021). Кутя та узвар. Які страви можна приготувати на Святвечір. suspilne.media (укр.). АТ «НСТУ». Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Воропай О. «Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис». — К.: «Оберіг», 1993. — С. 53
- ↑ «Великий тлумачний словник сучасної української мови» Київ 2009.
- Лідія Артюх. Топ 12 страв на Святий вечір [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Етнографія; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
- Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. Том 1: Зимовий цикль. — Вінніпег, 1964. — С. 20. — 154 с.
- Дванадцять страв для Святої вечері. Декілька рецептів [Архівовано 25 липня 2013 у Wayback Machine.]
- 12 страв на Святвечір [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Різдвяне меню. Як приготувати кутю [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.]