Пшоно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пшоно
Зріле колосся Проса звичайного

Пшоно́ — насіння проса, очищене від зовнішньої оболонки, луски.

Цей доступний і традиційний продукт — джерело великої кількості вітамінів і мікроелементів. Пшоно є основним постачальником рослинних білків і вуглеводів. Багатий вміст клітковини забезпечує роботу шлунково-кишкового тракту, очищає організм від шлаків, токсинів, знижує рівень холестерину в крові. Пшоно також належить до числа тих продуктів, які у процесі засвоєння підвищують лужну реакцію організму, що підвищує імунітет і сприяє здоров'ю та довголіттю.

Неочищене зерно Просо
Води 10,66 10,97
Азотних речовин 9,29 10,82
Жирів 3,50 5,46
Цукру 1,33 1,19
Декстрину 3,51 7,16
Крохмалю 61,09 59,40
Клітковини 7,29 2,64

Використовується для приготування каш, фаршів, запіканок. Дуже смачні виходять страви з пшона, приготовлені з гарбузом, печінкою або яйцями.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Споживання пшона практикувалося ще від початку існування древніх цивілізацій світу. Як правило, пшоно це мало-зернові, однорічні злаки, що люблять теплий клімат і відносяться до родини трав. Вони дуже добре переносять екстремальні погодні умови, так як посуха і є більш поживними злаками, якщо порівнювати із рисом і пшеницею. Пшоно має не значний вміст фітінової кислоти і є багатим на харчові волокна, залізо, кальцій, і вітаміни B. Крім того, ці злаки повільно розчіпляють цукор у крові і зменшують поглинання глюкози.

Історія[ред.ред. код]

Мишій італійський є першим відомим одомашненим просом. Китайські легенди приписують одомашнення пшона до часів Шень-нуна, легендарного Імператора Китаю.[1] Також, пшоно або просо згадується у деяких самих давній текстах Яджур-ведів, що свідчить про те, що споживання пшона було дуже поширеним за часів раніше ніж 4500 р. до н. е.[2]

Виробництво[ред.ред. код]

Світове виробництва пшона, 2000
Світове виробництва пшона, 2005

Просо або пшоно є одною із двох основних сільськогосподарських культур у напівпосушливих, виснажених, менш родючих регіонів Африки і Азії.[3] Пшоно пристосоване не лише рости в цих посушливих і несприятливих умовах, але є найбільш надійною культурою в таких регіонах ніж інші зернові. Це, зокрема, зробило просо особливо популярним, в країнах довкола пустелі Сахара у західній Африці.

Пшоно, однак, полюбляє умови високої плодючості і вологи. Врожайність пшона на гектарі землі може бути в два або чотири рази вищою при поливі і додаванні добрив. Існувала співпраця із бідними країнами задля підвищення врожаю пшона.[4]

Індія є найбільшим в світі виробником пшона. В 1970-х, весь зібраний врожай пшона в Індії вживався у їжу. До 2000-х, річний врожай пшона в Індії збільшився, але споживання на душу населення зменшилося на 50 % — 75 % в різних регіонах країни. Станом на 2005, більша частина пшона, що вироблялася в Індії використовувалася для інших застосувань: для корму домашньої худоби і виробництва алкоголю.[5] Індійські виробники обговорювали можливі шляхи збільшення споживання пшона як їжі серед населення, аби збільшити виробництво; однак, серед місцевих жителів стали популярними інші злаки, яким вони частіше віддають перевагу.[6]

У 2010, річний врожай пшона в світі становив 0.83 тон на гектар. Найбільш врожайні ферми з вирощування пшона в світі були у Франції, із середнім по країні показником врожайності в 3.3 тони на гектар в 2010.[7]

Десятка країн найбільших виробників пшона — 2013
Країна Виробництво (в тоннах) Виноски
Індія Індія 10,910,000
Нігерія Нігерія 5,000,000 F
Нігер Нігер 2,955,000 *
Flag of the People's Republic of China.svg Китайська Народна Республіка 1,620,000 F
Малі Малі 1,152,331
Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо 1,109,000 *
Судан Судан 1,090,000
Ефіопія Ефіопія 807,056
Чад Чад 582,000 *
Сенегал Сенегал 572,155
 В світі 29,870,058 A
Немає виноски = офіційна цифра, * = Неофіційна цифра, F = FAO оцінка, A = Може містити офіційні, неофіційні або оцінені дані

Джерело: Food And Agricultural Organization of United Nations: Economic And Social Department: The Statistical Division

За даними Державної служби статистики України в 2016 виробництво проса становило 278 тис. т. Найбільш придатними зонами для вирощування проса є Степова і Лісостепова в зоні Полісся. Найбільші площі вирощування проса, за даними Державної служби статистики України, в 2011 році були зосередженні на Дніпропетровській –19,8 тис. га, Запорізькій –17,3 тис. га, Миколаївській — 16,1 тис. га, Харківській–14,5 тис. га, Херсонській — 14,4 тис. га. областях.[8]

Алкогольні напої[ред.ред. код]

Тонгба, зроблений із пшона алкогольний настій, який поширений у далекосхідних гірських регіонах Непалу і Сіккім, Індія

У деяких культурах світу пшоно є традиційно вживаним зерном для пивоваріння пива з проса, наприклад у народу Тао, що живе на острові Лань, а також народу Амі або Атаял в Тайвані. Деякі народи в східній Африці варять напій із пшона сорго, що називається ajono, що є традиційним напоєм народу Тесо. Ферментоване просто готується у великому горщику в гарячій воді, потім розливають і п'ють потягуючи через довгі соломинки.

Пшоно також є базовим інгредієнтом для приготування дистильованого напою раксі в Непалі і місцевого алкогольного напою народів Шерпа, Таманґ, Раі і Лімбу, який називається тонгба, в східному Непалі. У Балканських країнах, особливо в Румунії і Болгарії, пшоно використовують для приготування ферментованого напою — браги.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Yang, Lihui (2005). Handbook of Chinese Mythology. New York: Oxford University Press. с. 198. ISBN 978-0-19-533263-6. 
  2. Yajurveda 4th Anuvaka, Rudra Chamakam. с. 6. 
  3. Baltensperger, David D. (2002). Progress with Proso, Pearl and Other Millets. 
  4. ICRISAT. A New Generation of Pearl Millet on the Horizon. The World Bank. 
  5. Basavaraj (December 2010). Availability and utilization of pearl millet in India. SAT eJournal 8. 
  6. Jayaraman, Gayatri (January 4, 2012). What's your Millet Mojo. Live Mint. 
  7. FAOSTAT: Production, Crops, Millet, 2010 data. Food and Agriculture Organization. 2011. 
  8. Виробництво проса: підсумки та перспективи. Поширення і властивості. 2017.