Джейн Біркін

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Біркін.

Джейн Біркін
англ. Jane Birkin
Ім'я при народженні	англ. Jane Mallory Birkin
Народилася	14 грудня 1946(1946-12-14)[…]  Лондон, Велика Британія
Померла	16 липня 2023(2023-07-16) (76 років)  VI округ Парижа, Париж[…]  лейкоз
Поховання	цвинтар Монпарнас
Громадянство	Велика Британія  Франція
Діяльність	співачка, кіноакторка, акторка театру, студійна виконавиця, сценаристка, кінорежисерка, fashion model, акторка, режисерка, модель, музикантка
Alma mater	Школа Жанін Мануельd і Miss Ironside's Schoold
Роки діяльності	1966 — 2023
У шлюбі з	Джон Баррі
Діти	Кейт Баррі, Шарлотта Генсбур і Лу Дуайон
Батьки	David Leslie Birkind  Judy Campbelld
Брати / сестри	Ендрю Біркін і Linda Mary Deborah Birkind
IMDb	nm0000945
Автограф
Нагороди та премії
Кавалер ордена «За заслуги» (Франція) Офіцер ордена «За заслуги» (Франція) Орден Мистецтв та літератури
janebirkin.net
Джейн Біркін у Вікісховищі

Дже́йн Ме́ллорі Бі́ркін (англ. Jane Mallory Birkin; 14 грудня 1946, Лондон — 16 липня 2023, Париж) — британсько-французька акторка та співачка. Мати французьких акторок і співачок Шарлотти Генсбур і Лу Дуайон та фотохудожниці Кейт Баррі.

Життєпис

Народилася 14 грудня 1946 року у Лондоні в родині лейтенанта-командера ВМС Британії Девіда Біркіна (1914—1991) і акторки Джуді Кемпбелл (1916—2004). Її брат Ендрю Біркін (нар. 1945) став режисером та сценаристом, а сестра Лінда Біркін (нар. 1950) стала скульптором.

Джейн Біркін, яка виросла у вільній атмосфері Лондона 1960-х, вже у 17 років вирішила піти слідами матері й уперше записалася на кінопроби. Тоді ж вона дебютувала на сцені лондонського театру Haymarket, зігравши другу дівчину в постановці за п'єсою «Carving a Statue» Грема Гріна.

Далі вона бере участь у пробах до мюзиклу «Готель Пассіфлора». У цей час знайомиться з популярним композитором Джоном Баррі (відомим за музичною темою до фільмів про Джеймса Бонда). У 19 років Біркін вступила у шлюб з Баррі. 1967 року народила доньку Кейт Баррі. Однак шлюб тривав недовго. Відразу після розриву Біркін вирішує переїхати до Франції, аби побудувати кінокар'єру.

Після скромної дебютної ролі у фільмі «Вправність... і як її придбати», славу Джейн Біркін приносить участь у культовому фільмі Мікеланджело Антоніоні «Фотозбільшення», який здобув Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю 1967 року, де вона зіграла одну з фотомоделей і з'явилася повністю оголеною в короткій сцені. У наступному році Біркін потрапила у Францію на кінопроби у фільм «Слоган», і хоча вона не говорила французькою, отримала роль. На знімальному майданчику вона зустріла Сержа Генсбура, і, за словами акторки, «це була любов з першого погляду».

Біркін і Генсбур одразу стали наймоднішою парою Франції. 1969 року вони випускають спільний сингл «Je t'aime… moi non plus» («Я тебе кохаю… Я тебе теж ні»), у фіналі якого Біркін починала стогнати, імітуючи оргазм. Сингл став найбільш продаваною піснею року у Франції (більше мільйона копій у перші тижні після випуску) і великим хітом по всій Європі. Усе це відбулося попри заборону на радіоефір пісні в багатьох країнах, а також офіційну заяву Папи Римського із засудженням композиції. За чутками, Генсбур і Біркін дійсно займалися сексом під час запису пісні, хоча це неодноразово спростовувалося. Пісня стала візитівкою скандальної пари.

Окрім того, пісня позначила початок музичної кар'єри Джейн Біркін. Серж Генсбур продовжив писати для її голосу пісні. Творчий союз підкріплювався особистими 12-річними стосунками. 1971 року Біркін народила дочку Шарлотту (популярна акторка й співачка). Упродовж спільних років Джейн Біркін продовжувала активно зніматися в кіно. З її участю вийшло понад 30 картин, здебільшого комедій і детективів, що не здобули особливого успіху. Однією з найпомітніших стала її робота у скандальній стрічці Генсбура «Я тебе кохаю… Я тебе теж ні» (за назвою пісні), яка вийшла 1976 року.

У 1980—1993 роках перебувала у фактичному шлюбі з французьким режисером Жаком Дуайоном. 1982 року народила дочку Лу Дуайон, також акторку.

У 1995—1998 роках у стосунках з французьким письменником Олів'є Роленом.

1984 року будинок моди Hermès представив модель жіночої сумки Біркін, названої на честь акторки.

1989 року Джейн Біркін відмовилася від ордену Почесною легіону.

1992 року виступила режисером і автором сценарію телефільму «О, пробач! Ти спав...» з Крістін Буассон і Жаком Перреном. 2007 року створила фільм «Коробки» за власним сценарієм, заснованим на автобіографічному матеріалі, де також виконала головну роль. Стрічка, у якій також зайняті Джеральдіна Чаплін і Мішель Пікколі, номінувалася на премію Золота камера Каннського кінофестивалю та на Гран-прі Міжнародного кінофестивалю у Братиславі.

2016 року виконала головну роль у швейцарській короткометражці «Жінка і швидкісний потяг» Тімо ван Гунтена, яка номінувалася на премію Оскар за найкращий художній короткометражний фільм. Її останньою появою на екрані стала присвячена їй документальна стрічка «Джейн очима Шарлотти» (2021), створена її дочкою Шарлоттою Генсбур.

2018 року у видавництві «Фаяр» вийшла автобіографічна книга Джейн Біркін «Щоденник мавпочки: 1957—1982». Наступного року вийшла книга-продовження — «Post-scriptum: 1982—2013».

1998 року Біркін було діагностовано лейкемію. 2021 року перенесла інсульт.

Джейн Біркін померла 16 липня 2023 року в себе вдома у Парижі в 76-річному віці. Прах після кремації захоронено на цвинтарі Монпарнас поряд з її донькою Кейт Баррі, яка загинула у грудні 2013 року.

Дискографія

Студійні альбоми

• 1969 — Je t'aime... moi non plus (з Сержем Генсбуром).
• 1973 — Di doo dah
• 1975 — Lolita go home
• 1978 — Ex fan des sixties
• 1983 — Baby alone in Babylone
• 1987 — Lost song
• 1990 — Amours des feintes
• 1996 — Versions Jane
• 1998 — Best Of
• 1999 — A la legere
• 2004 — Rendez-Vous
• 2006 — Fictions
• 2008 — Enfants d'Hiver
• 2020 — Oh! Pardon tu dormais…

Концертні альбоми

• 1987 — Jane Birkin au Bataclan
• 1992 — Integral au Casino de Paris
• 1996 — Integral a l'Olympia
• 2002 — Arabesque
• 2009 — Au palace (live)
• 2012 — Jane Birkin Sings Serge Gainsbourg via Japan

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1965	ф	Вправність... і як її придбати	The Knack ...and How to Get It	дівчина на мотоциклі
1965	с	Загадковий театр у кріслі	Armchair Mystery Theatre	Антея Ленгрідж
1966	ф	Ідол	The Idol	студентка
1966	ф	Калейдоскоп	Kaleidoscope	Вишукана річ
1966	ф	Фотозбільшення	Blowup	блондинка
1967—1968	с	Театр у кріслі	Armchair Theatre	Бебс / Джуді
1968	ф	Диво-стіна	Wonderwall	Пенні Лейн
1969	ф	Слоган	L'amour et l'amour	Евелін
1969	ф	Шлях до Катманду	The Pleasure Pit	Джейн
1969	ф	Басейн	La Piscine	Пенелопа, дочка Гаррі
1970	ф	Марихуана	Cannabis	Джейн
1970	ф	Біла язичниця	May Morning	Флора Фінлейк
1970	ф	Сила сексу	Sex-Power	Джейн
1971	ф	Дев'ятнадцять дівчат і один моряк	Devetnaest djevojaka i jedan mornar	Мілья
1971	ф	Роман конокрада	Romance of a Horsethief	Наомі
1971	ф	Надто маленький друг	Trop petit mon ami	Крістіна Марс / Крістіна Девон
1971	тф	Мелодія	Melody	Мелоді Нелсон
1972	ф	Надто вродливі, щоб бути чесними	The Powder Puff Gang	Крістіна
1973	ф	Приватний показ	Projection privée	Кейт / Елен
1973	ф	Якби Дон Жуан був жінкою	Don Juan, or If Don Juan Were a Woman	Клара Прево
1973	ф	Смерть відображається в котячих очах	Seven Deaths in the Cat's Eye	Коррінга
1973	ф	Темні місця	Dark Places	Альта
1974	ф	Оскаженілий баранець	Love at the Top	Марі-Поль
1974	ф	Він починає сердитися	La moutarde me monte au nez	Джекі Логан
1974	ф	Як досягти успіху у справах, коли ти дурень і плаксій	Comment réussir quand on est con et pleurnichard	Джейн
1974	тф	Поцілунки від Тарзана	Bons baisers de Tarzan	Жанна
1975	ф	Тримай у полі зору	La Course à l'échalote	Жанет
1975	ф	Катрін і компанія	Catherine & Co.	Катрін
1975	ф	Сім смертей за рецептом	Sept morts sur ordonnance	Джейн Берг
1975	ф	Серйозний, як задоволення	Serious as Pleasure	Аріана Берг
1976	ф	Я тебе кохаю… Я тебе теж ні	Je t'aime moi non plus	Джонні
1976	ф	Обпалені жагучою пристрастю	Bruciati de cocente passione	Вірджинія Вісмара
1976	ф	Диявол в серці	La diable au coeur	Лінда Марлоу
1977	ф	Потвора	Animal	Кінозірка
1978	ф	Смерть на Нілі	Death on the Nile	Луїза Бурже
1979	ф	На самому краєчку лавки	Au bout du bout du banc	Пеггі
1979	ф	Мед	La miel	Інес
1979	ф	Меланхолійна крихітка	Melancholy Baby	Ольга
1981	ф	Егон Шіле: Скандал	Egon Schiele: Excess and Punishment	Валлі Нойциль
1981	ф	Блудна дочка	La fille prodigue	Анна
1981	ф	Поверни мені ключ	Rends-moi la clé!	Катрін
1982	ф	Зло під сонцем	Evil Under the Sun	Крістіна Редферн
1982	ф	Нестор Бурма детектив-шок	Nestor Burma, détective de choc	Елен Шантеле
1983	ф	Проїжджайте повз	Circulez y'a rien à voir	Елен Дюверне
1983	ф	Друг Вінсена	L'ami de Vincent	Марі-П'єр
1984	ф	Тілоохоронець	Le garde de du corps	Барбара Пеннінг
1984	ф	Піратка	La pirate	Альма
1984	ф	Кохання на траві	Love on the Ground	Емілі
1985	тф	Чергова підробка	Le fausse suivante	графиня
1985	ф	Нехай все буде чесно	Liave All Fair	Мері Тейлор / Кетрін Менсфілд
1985	ф	Пил	Dust	Магда
1985	ф	Племінник Бетховена	Le Neveu de Beethoven	Джоанна
1986	ф	Жінка мого життя	La Femme de ma vie	Лаура
1987	ф	Бережи праву	Keep Your Right Up	Цикада / мадемуазель Біркін
1987	ф	Комедія!	Comedy!	вона
1988	ф	Майстер кунг-фу	Kung Fu Master	Мері-Джейн
1988	ф	Джейн Б. очима Аньєс В.	Jane B. par Agnès V.	у ролі самої себе / Каламіті Джейн / Клод Жад / Жанна д'Арк
1988	с	Медицина для людей: Китайське море, країна пам'яті	Médecins des hommes: Mer de Chine, le pays pour mémoire	Джой
1990	ф	Ностальгія за татком	Daddy Nostalgie	Кароліна
1990	тф	Колишня мого життя	L'ex femme de ma vie	Орелі
1991	тф	Рудий лис	Red Fox	Вайолет Гаррісон
1991	ф	Чарівна пустунка	La Belle Noiseuse	Ліз
1991	ф	Проти забуття	Contre l'oubli	у ролі самої себе
1995	ф	Сто та одна ніч Симона Сінема	One Hundred and One Nights	камео
1995	ф	Між Дияволом і глибоким синім морем	Between the Devil and the Deep Blue Sea	колишня кохана Нікоса (голос)
1995	ф	Чорний, як спогад	Noir comme le souvenir	Кароліна
1997	ф	Відомі старі пісні	Same Old Song	Джейн
1998	ф	Донька солдата ніколи не плаче	A Soldier's Daughter Never Cries	мадам Фортескью, мати Франсіса
1999	ф	Останній вересень	The Last September	Френсі Монморансі
2000	тф	Попелюшка	Cinderella	Маб
2001	ф	Королеви на один день	A Hell of a Day	Джейн
2001	ф	Це моє тіло	Ceci est mon corps	Луїза Верне
2002	ф	Дякую, докторе Рей	Merci Docteur Rey	Пенелопа
2003	ф	Знайомтеся, Ваша вдова	Mariées mais pas trop	Рене
2006	тф	Острів Стівенсона	Les Aventuriers des mers du Sud	Фанні Стівенсон
2007	ф	Коробки	Boxes / Les Boîtes	Анна
2007	ф	Голова матері	La tête de maman	Джейн
2008	ф	Узбережжя Аньєс	The Beaches of Agnès	у ролі самої себе
2009	ф	36 видів піку Сен-Лу	36 vues du pic Saint-Loup	Кейт
2010	ф	Тельма, Луїза і Шанталь	Thelma, Louise et Chantal	Неллі
2011	ф	Якщо ти помреш, я тебе вб'ю	Si tu meurs, je te tue	Луїза, жінка в аеропорту
2011	с	Вбивчі пори року: Червона зима	Le Saisons meurtrières: Hiver rouge	Лілі Руссо
2012	ф	Народжений двічі	Venuto al mondo	психотерапевтка з усиновлення
2013	ф	Набережна Орсе	Quai d'Orsay	Моллі Гатчинсон
2013	с	Вбивчі пори року: Блакитні катакомби	Le Saisons meurtrières: Blue Catacombes	Лілі Руссо
2016	кф	Жінка і швидкісний потяг	La Femme et le TGV	Еліза Лафонтейн
2016	кф	Хто б не користувався цим ліжком	Whoever Was Using This Bed	голос в тефонній слухавці
2021	док	Джейн очима Шарлотти	Jane par Charlotte	у ролі самої себе

Режисер

• 1991 — Проти забуття (фр. Contre l'oubli), сегмент «Для Марії Нонни Санта-Клара, Філіппіни» (фр. Pour Maria Nonna Santa Clara, Philippines).
• 1992 — О, пробач! Ти спав... (фр. Oh pardon! Tu dormais...), телефільм, також автор сценарію.
• 1994 — 3000 сценаріїв проти вірусу (фр. 3000 scénarios contre un virus), телесеріал, епізод «Я тебе кохаю... я тебе теж ні» (фр. Je t'aime moi non plus).
• 2007 — Коробки (англ. Boxes / фр. Les Boîtes), також автор сценарію.

Бібліографія

• 2013 — Pièces attachées, у співавторстві з Габріель Кроуфорд, з передмовою Олів'є Ролена.
• 2018 — Щоденник мавпочки: 1957—1982 / Munkey Diaries: Journal 1957—1982, автобіографія.
• 2019 — Post-scriptum: 1982—2013 / Post-scriptum: le journal intime de Jane Birkin (1982—2013), автобіографія.

Кіновтілення

• 2010 — Генсбур. Герой і хуліган (фр. Gainsbourg, vie héroïque), французький фільм Жоанна Сфара у жанрі біографічної фантазії. Роль Джейн Біркін виконала Люсі Гордон.

Нагороди та номінації

Сезар

• 1985 — Номінація на найкращу акторку (Піратка).
• 1987 — Номінація на найкращу акторку (Жінка мого життя).
• 1992 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Чарівна пустунка).

Люм'єр

• 2019 — Почесна премія Люм'єр.

Victoires de la musique

• 1992 — Виконавиця року.
• 2021 — Почесна премія.

Каннський кінофестиваль

• 2007 — Номінація на премію Золота камера (Коробки).

Міжнародний кінофестиваль у Братиславі

• 2007 — Номінація на Гран-прі за найкращий фільм (Коробки).

Міжнародний кінофестиваль у Локарно

• 2016 — Почесна премія Золотий леопард за кар'єрні досягнення.

Відзнаки

• 2001 — Орден Британської імперії офіцерського ступеня.
• 2015 — Орден «За заслуги» (Франція) офіцерського ступеня; кавалер (2004).
• 2018 — Орден Вранішнього Сонця четвертого ступеня.
• 2022 — Орден Мистецтв та літератури командорського ступеня.

Галерея

• 
  Джейн Біркін у фільмі «Смерть відображається в котячих очах» (1973)
• 
  Джон Баррі і Джейн Біркін у 1974 році
• 
  Серж Генсбур і Джейн Біркін у Римі в 1976 році
• 
  Джейн Біркін на фестивалі американського кіно у Довілі 1985 року
• 
  Джейн Біркін у 1980-х роках
• 
  Дірк Богард і Джейн Біркін на Каннському кінофестивалі 1990 року
• 
  Джейн Біркін на Каннському кінофестивалі 2001 року
• 
  Джейн Біркін на Віденському кінофестивалі 2009 року
• 
  Джейн Біркін на 66-му Венеційському кінофестивалі 2009 року
• 
  Джейн Біркін на 66-му Венеційському кінофестивалі 2009 року
• 
  Шарлотта Генсбур і Джейн Біркін у 2010 році
• 
  Джейн Біркін у 2017 році
• 
  Джейн Біркін у липні 2018 року
• 
  Джейн Біркін у 2022 році
• 
  сумка Біркін від дому моди Hermès, названа на честь Джейн Біркін
• 
  будинок Джейн Біркін у Ланнілі, департамент Фіністер, Бретань

Література

англійською мовою

• Véronique Mortaigne (2019). Je t’aime: The legendary love story of Jane Birkin and Serge Gainsbourg. Icon Books, 256 pages. ISBN 978-1-7857-8484-2.

німецькою мовою

• Gabrielle Crawford: Jane Birkin, Planegg: Hannibal Verlag, 2005, 189 Seiten, ISBN 978-3-8544-5260-7.

французькою мовою

• Andrew Birkin. Serge Gainsbourg et Jane Birkin: L'album de famille intime. Albin Michel, 2022, 224 pages. ISBN 978-2-2264-7105-5.
• Tony Frank. Serge Gainsbourg. Seuil, 2009, 168 pages. ISBN 978-2-0209-9346-3.

японською мовою

• 山口路子. ジェーン・バーキンの言葉. 大和書房 (2018), 208ページ. ISBN 978-4-4793-0694-8.
• ジェーン・バーキン. メディア・パル (2011), 127ページ. ISBN 978-4-8961-0204-8.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) (фр.)
• Історія створення легендарної сумки Hermes Birkin