Електрозаводська (станція метро, Арбатсько-Покровська лінія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 55°46′55″ пн. ш. 37°42′09″ сх. д. / 55.78194° пн. ш. 37.70250° сх. д. / 55.78194; 37.70250

Електрозаводська
Арбатсько-Покровська лінія
Moscow Elektrozavodskaya metro station asv2018-09.jpg
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Глибина закладення 31 м
Проєктна назва Електрозавод
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Довжина 162 м
Ширина 12 м
Дата відкриття 15 травня 1944 року
Архітектор(и) В. О. Щуко, В. Г. Гельфрейх[ru], І. Є. Рожин[ru], за участі П. Г. Капланського та Л. О. Шагуріної[ru]
Архітектор(и) вестибюлів В. Г. Гельфрейх, І. Є. Рожин, А. Є. Аркін[ru]
Інженер(и)-конструктор(и) Б. Уманський
Пересадка на Moskwa Metro Line 15.svg Електрозаводська
BSicon BAHN.svg Електрозаводська
А: 59, 86, 332, 552, м3, т22, т25, т32, т88, н3, ДП52
Виходи до Велика Семенівська вул., Семенівська набережна, Гольяновський проїзд
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 048
Арбатсько-Покровська лінія
Оборотні тупики
Щолковська
Первомайська
Ізмайловська
ТЧ-3 «Ізмайлово»
Партизанська
Семеновська
Електрозаводська
Бауманська
Курська 
     
Площа Революції
Арбатська
Смоленська
Київська
Оборотні тупики
Парк Перемоги
Слов'янський бульвар
Кунцевська
Молодіжна
Оборотні тупики
Крилатське
Строгіно
Оборотні тупики
М'якініно
Волоколамська
Митино
Оборотні тупики

«Електрозаводська» — станція Арбатсько-Покровської лінії Московського метро. Розташована між станціями «Семенівська» і «Бауманська», на території району Соколина Гора Східного адміністративного округу Москви[1].

Відкрита 15 травня 1944 у складі черги «Курська» — «Ізмайлівська» (наразі «Партизанська») на діючому з 18 січня 1944 перегоні (третя черга будівництва). Назва дана по Московському електрозаводу імені Куйбишева, в даний час що є комплексом трьох заводів (власне Електрозавод, МЕЛЗ і АТЕ-1). Станція є пам'яткою культурної спадщини Росії[1].

Історія[ред. | ред. код]

Історія проектування станції «Семенівська» пов'язана з історією проектування Покровського радіусу Московського метрополітену, який мав починатися біля бібліотеки імені Леніна і закінчуватися в Ізмайлові. Перший проект Покровського радіусу з'явився у 1932. Після станції «Курський вокзал» планувалося побудувати станції «Гороховська Вулиця», «Бауманська Площа», «Спартаківська Площа», «Переведеновський Провулок», «Електрозаводська», «Семенівська Площа», «Миронівська Вулиця» і «Стадіон». У грудні 1934 року було скасовано будівництво станції «Гороховська Вулиця», а в березні — квітні 1935 року «Переведеновський Провулок» перейменували в «Бакунінську Вулицю». У генеральному плані реконструкції Москви 1935 були виключені станції «Спартаківська Площа» і «Миронівська Вулиця». Нарешті, в липні 1937 року на ділянці «Курський вокзал» — «Електрозавод» траса була спрямлена, і замість чотирьох станцій залишилася всього одна станція «Спартаківська», яка розташовувалася приблизно в тому ж місці, де вона і проектувалася в 1935 році[2].

Будівництво ліній третьої черги почалося в 1938 році. На Ізмайлівському радіусі на початку 1941 року тунель був готовий на 70 %. Після початку Великої Вітчизняної війни будівництво було заморожено, а споруди використовувалися під бомбосховище. 18 січня 1944 була відкрита ділянка «Курська» — «Ізмайлівська» без станції «Електрозаводська». Вона була відкрита 15 травня того ж року[2].

В 1989 році планувалося побудувати другий вихід станції і відкрити його в наступному, 1990 році. Головною метою цього плану був ремонт ескалаторів без закриття станції[3].

З 19 травня 2007 до 28 листопада 2008[4] станція була закрита на річну реконструкцію у зв'язку з необхідністю заміни ескалаторів, що виробили свій ресурс[5][6]. Закінчення реконструкції спочатку планувалося на 30 квітня 2008 року, але було відкладено до кінця 2008 року у зв'язку зі зривом термінів постачання механізмів нових ескалаторів.

У другій половині 2000-х років з'явився план будівництва в Москві Третього пересадного контуру метро[7], що має розвантажити Кільцеву лінію[8]. Нову лінію планувалося вести через «Бауманську», проте в 2012 році трасування було змінено: пересадка з Арбатсько-Покровської лінії на Третій пересадний контур має бути на «Електрозаводській»[9].

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 31 м). Споруджена за типовим проектом[10]. Діаметр центрального залу — 9,5 м, діаметр бічних залів — 8,5 м.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Станція без колійного розвитку.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Вестибюль[ред. | ред. код]

Наземний вестибюль виконаний у формі приземної шестикутної будівлі з масивним сплощеним куполом. У склепінчастій ніші вестибюля встановлена ​​скульптурна група «Метробудівці в забої», що зображає трьох прохідників із знаряддями праці[6].

На стінах касового і ескалаторного залів, оздоблених червоним мармуром саліеті, розташовані медальйони з портретами вчених-фундаторів електротехніки: М. В. Ломоносова, П. Н. Яблочкова, А. С. Попова, М. Фарадея, Б. Франкліна, У. Гільберта.

Станція була закрита на реконструкцію 19 травня 2007 у зв'язку з необхідністю заміни ескалаторів, технічний термін експлуатації яких підійшов до кінця. У 2007—2008 роках був повністю реконструйований ескалаторний нахил, встановлені нові ескалатори Е55Т. Також був оновлений фасад вестибюля, встановлено нові двері, відновлені бронзові ажурні решітки, проведена заміна гранітного покриття підлоги на мармурове[6].

Станція[ред. | ред. код]

Пілони оздоблені світлим Прохоро-Баландинським мармуром і декоровані архітектурними деталями (різьблені тригліфи з трикутними жолобками, ніші решіток, мармуровий карниз і барельєфи). У кожного пілона з боку центрального залу встановлено лавки. Підлога спочатку була викладена чорними і сірими плитами, по краях оздоблено орнаментом з рожево-жовтого кримського мармуру біюк-янкой. При реконструкції покриття підлоги було замінено на світло-сірий Янцевський граніт і лабрадорит[6]. Колійні стіни оздоблені червоним грузинським мармуром саліеті. У ньому зустрічається досить багато раковин головоногих молюсків — наутилусів і амонітів, зрідка трапляються ростри белемнитів[11].

Барельєфи з Прохоро-Баландинського мармуру на пілонах центрального залу присвячені темі праці. Тут зображені працівники Електрозаводу, будівельники, ковалі, представники сільського господарства і т. д. Зараз на станції 12 барельєфів; два були демонтовані під час перебудови центрального залу[12].

На склепінні центрального залу в круглих поглибленнях в 6 рядів розташовані 318 оригінальних світильників. Акцент на освітлення зроблено у зв'язку із розташуванням поблизу Електрозаводу і назвою станції.

По закінченні капітального ремонту 28 листопада 2008 оздоблення станції зазнало деяких змін. Зокрема, по краях платформи в підлозі з'явилися світлові смуги — такі ж, як на станціях «Трубна», «Сретенський бульвар», «Строгіно», «Кунцевська» і «Слов'янський бульвар». Крім того підлога була оздоблена гранітом замість мармуру із збереженням оригінального забарвлення і малюнка. Лампи розжарювання були замінені люмінесцентними лампами.

Пересадки[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Станція «Електрозаводська». Пам'ятки культурної спадщини Росії. Архів оригіналу за 2014-01-07. Процитовано 2012-10-15. 
  2. а б Проектування і перші черги будівництва. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2011-04-15. Процитовано 2011-03-11. 
  3. Лисов И. Від Генплану 1971 року до наших днів. metro.molot.ru. Архів оригіналу за 2011-12-02. Процитовано 2011-11-15. 
  4. Станція «Електрозаводська» московського метро відкрилася після реконструкції. Интерфакс. 28-11-2008. 
  5. Электрозаводская. metro.ru. Архів оригіналу за 2012-10-17. Процитовано 2012-10-15. 
  6. а б в г Буклет к открытию станции «Электрозаводская». metro.ru. Архів оригіналу за 2012-05-30. Процитовано 2012-10-15. 
  7. Уряд Москви затвердили план розвитку столичного метро з 2012 року. РИА Новости. Архів оригіналу за 2013-04-12. Процитовано 2011-01-08. 
  8. Третій пересадний контур метро розвантажить Кільцеву лінію на 20%. РИА Новости. Архів оригіналу за 2011-11-13. Процитовано 2011-01-08. 
  9. Третій пересадний контур. Метрострой. Архів оригіналу за 2012-08-02. Процитовано 2012-08-14. 
  10. Електрозаводська. Арбатсько-Покровська лінія. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 2012-10-17. Процитовано 2012-10-12. 
  11. Палеонтология метро: станция метро Электрозаводская. Архів оригіналу за 2013-11-10. Процитовано 2014-01-07. 
  12. Зиновьев, 2011, с. 134.
Попередня станція Лінія Наступна станція
Семенівська   Арбатсько-Покровська лінія   Бауманська