Жигмонд Моріц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жигмонд Моріц
Móricz Zsigmond
Moricz Zsigmond Delibab 1928 Nr25.jpg
При народженні Жигмонд Моріц
Народження 24 червня 1879(1879-06-24)
  с. Тисачече, медьє Саболч-Сатмар-Береґ, Австро-Угорщина
Смерть 4 вересня 1942(1942-09-04) (63 роки)
  м. Будапешт, Угорщина
Громадянство Угорщина Угорщина
Мова творів угорська мова[1]
Рід діяльності прозаїк
Роки активності: 1908-1942
Напрямок соціальний реалізм
Жанр роман, новела, казки
CMNS: Жигмонд Моріц на Вікісховищі

Жигмонд Моріц (угор. Móricz Zsigmond, МФА: [ˈʒiɡmond ˈmoːrits]; 29 червня 1879, селище Тисачече (угор. Tiszacsécse), у медьє Саболч-Сатмар-Береґ, Австро-Угорщина — 4 вересня 1942, м. Будапешт, Угорщина) — визначний угорський письменник та соціальний реаліст. Він є одним з перших угорських письменників, що писали угорською мовою.

Життєпис[ред.ред. код]

Жигмонд Моріц народився у селищі Тисачече 1879 року в родині Балінта Моріца та Ержебет Паллагі. З боку матері письменник походив зі збіднілого, але давнього дворянського роду, а його батько був нащадком кріпаків[2].

1891—1893 роках навчався у Дебрецені, у Református Kollégium, Sárospataki Колегіум (1894—1896) та у Kisújszállás (1896—1898). У 1899 році вступив до Református Kollégium за напрямком богослів'я, але вже за шість місяців перейшов на правничий відділ.

Жигонд Моріц (1923) роботи Йожефа Ріппл-Ронай (1861—1927)

У 1903 році розпочав роботу журналістом для газети Az Újság, співпраця з якою тривала до 1909 року.

У 1905 році Моріц одружився з Євгенією Холікс. Страждаючи від депресії, вона покінчила життя самогубством у 1925 році. Вдруге письменник одружився у 1926 році із Марією Шимоні.

Під час правління революційного уряду після Першої світової війни, був віце-президентом Академії Верешмарті. Після падіння уряду, п'єси Моріца були заборонені до виконання в Національному театрі, і його роботи публікувались лише в Nyugat та Az Est. Наприкінці 1929 року він став редактором прози у Nyugat (Нюґат, «Захід», що згодом став найвпливовішим угорським літературним журналом ХХ століття).

Обкладинка Nyugat за січень 1908 року

Творчість[ред.ред. код]

У романах письменника висвітлювалось життя угорського селянства й проблеми бідності[3][4]:

  • 1908 – роман «Pipacsok a tengeren» (продовження роману, у той час під назвою «Угорське море»); колекція казок «Erdő-mező világa»; новела «Judith és Eszter», оповідання «Hét krajcár» (укр. Сім крейцерів);
  • 1910 – színmű «Sári bíró»; новела «Tragédia»;
  • 1911 – романи «Sárarany», «Az Isten háta mögött»;
  • 1912 – казки про тварин «Boldog világ»; романи «A galamb papné», «Harmatos rózsa»; історія «Magyarok»; новела «Tavaszi szél»;
  • 1913 – роман «Kerek Ferkó»; színmű «Szerelem»;
  • 1915 – новела «Mese a zöld füvön»;
  • 1916 – новели «Nem élhetek muzsikaszó nélkül» (укр. Я не можу жити без музики), A tűznek nem szabad kialudni;
  • 1917 – новела «Szegény emberek»; романи «A fáklya» (укр. Факел), Árvalányok;
  • 1918 – новели «Fortunatus»; Vérben, vasban;
  • 1920 – роман «Légy jó mindhalálig» (укр. Будь чесний до самої смерті, український переклад Юрія Шкробинця);
  • 1922 – трилогія по історії Трансильванії: книга І «Tündérkert»;
  • 1924 – драма «A vadkan», роман «Búzakalász»;
  • 1925 – роман «Pillangó»;
  • 1926 – роман «Kivilágos kivirradtig»;
  • 1928 – історія «Arany szoknyák»; роман «Úri muri» (укр. Веселощі);
  • 1929 – роман «Forró mezők», новела «Esőleső társaság»;
  • 1931 – роман «Forr a bor», новела «A kondás legszennyesebb inge»;
  • 1932 – новела «Barbárok», роман «Rokonok» (укр. Родичі);
  • 1933 – історія «Egyszer jóllakni»;
  • 1935 – трилогія по історії Трансильванії: книга ІІ «A nagy fejedelem», книга ІІІ «A nap árnyéka»; новела «Égi madár»; книга спогадів «A boldog ember»;
  • 1936 – романи «Bál», «Rab oroszlán», історія «Komor ló»;
  • 1937 – роман «Betyár»;
  • 1938 – роман «Míg új a szerelem»;
  • 1939 – автобіографія «Életem regénye»;
  • 1941 – романи «Árvácska», «Rózsa Sándor a lovát ugratja»;
  • 1942 – роман «Rózsa Sándor összevonja szemöldökét».

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb121553282
  2. Judit Frigyesi, Béla Bartók and turn-of-the-century Budapest, University of California Press, 2000, p. 47 [1]
  3. БСЭ: Мориц Жигмонд (рос.)
  4. Жигмонд Мориц (рос.)

Джерела[ред.ред. код]