Ференц Мольнар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ференц Мольнар
угор. Molnár Ferenc
Molnár Ferenc Uher-no watermark.jpg
При народженні Ференц Нойман
Народження 12 січня 1878(1878-01-12)
  Будапешт
Смерть 1 квітня 1952(1952-04-01) (74 роки)
  Нью-Йорк
Національність єврей
Громадянство Flag of Hungary.svg Угорщина
Alma mater Женевський університет
Мова творів угорська
Рід діяльності романіст, драматург
Роки активності: 1908—1952
Magnum opus: п'єса «Чорт» (1907), п'єса «Ліліом» (1909)
Дружина Шарі Федак[1], Маргіт Весі[d][2][1] і Лілі Дарваш[3]
Діти Sárközy Márta[d]
Нагороди та премії
Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
CMNS: Ференц Мольнар на Вікісховищі

Фе́ренц Мольна́р (угор. Molnár Ferenc, 12 січня 1878, Будапешт — 1 квітня 1952, Нью-Йорк) — угорський письменник і драматург.

Мольнар був щирим прихильником Австро-Угорської імперії, працюючи військовим кореспондентом під час Першої світової війни. Під час Другої світової війни він емігрував до Сполучених Штатів Америки через переслідування угорських євреїв нацистами.

Творчість[ред.ред. код]

Як романіста Мольнара найкраще пам'ятають за романом «Хлопці з вулиці Пал», історією двох конкуруючих молодіжних банд Будапешту. Роман посів друге місце в угорському опитуванні щодо улюблених книг у 2005 році. Відома його угорсько-американська екранізація 1968 року (продюсер Ендре Бохем, режисер Золтан Фабрі).

Найпопулярнішими п'єсами Мольнара є «Ліліом» (1909), згодом адаптована в мюзикл «Карусель» (Carousel); «Гвардієць» (1910), що лягла в основу однойменного фільму, в якому знімалися Альфред Лант і Лінн Фонтенн (1931); а також «Лебідь» (1920).

Його фільм 1918 року «Чорт» був адаптований через три роки для американської аудиторії — в головній ролі Джордж Арлісс. Фільм «Лебідь» 1956 року, який до того знімався двічі, став передостаннім фільмом Грейс Келлі і був випущений в день її весілля з принцом Реньє.

Український незалежний театр поставив п'єсу «Чорт» у 1921 році.

Дві п'єси Мольнара були адаптовані для інших жанрів: «Добра фея» була адаптована сценаристом і режисером Престоном Стерджесом і знята в 1935 році з зіркою Маргарет Саллаван, а потім знову в 1947 році знята під назвою «Я буду твоєю» з Діною Дурбін. Ця п'єса також послужила основою для бродвейського мюзиклу «Загадай бажання» за книгою Стерджеса.

Кіноверсія оперети «Шоколадний солдат» використовувала сюжет «Гвардійця», а не сюжет оригінальної сценічної версії, яка була заснована на творі «Зброя і Людина» Бернарда Шоу, оскільки Б. Шоу не любив, щоб його твори адаптували до оперети.

П'єса «Олімпія» була адаптована для кіно двічі, в перший раз (досить невдало) як His Glorious Night (1929), а вдруге як «Подих скандалу» (1960) з Софі Лорен.

У 1961 році Біллі Вайлдер і Ізі Даймонд адаптували одноактну п'єсу Мольнара «EGy, kettő, Három» у фільм «Один, два, три» за участю Джеймса Кегні і Хорста Буххольца. Його п'єса «Гра в замку» («Játék a kastélyban») двічі була перекладена на англійську мову різними письменниками: Пелем Ґренвіль Вудгауз переклав її під назвою «The Play's the Thing», а Том Стоппард — під назвою «Rough Crossing».

Ференц Мольнар помер у віці 74 років в Нью-Йорку, де він оселився завдяки спеціальному міграційному законодавству, принятому Конгресом Сполучених Штатів. Чи став він громадянином США, невідомо.

Перша світова війна[ред.ред. код]

1914 року Ференца Мольнара призвали в армію й відправили на фронт у Галичину, звідки він надсилав кореспонденцію у свою газету «Вечір», а звідти її передруковували «Морнінг пост Лондон» і «Нью-Йорк Таймс». 1916 року його статті вийшли у «Воєнному щоденнику кореспондента», за який імператор нагородив його офіцерським хрестом ордена Франца Йосифа.[4]

Особисте життя[ред.ред. код]

1922 року після шести років стосунків одружився зі співачкою і актрисою Шарі Федак. Вони розлучилися 1925 або 1926 року через взаємні звинувачення у зраді.

Романи[ред.ред. код]

  • «Голодне місто» («Az éhes város»)
  • «Арештанти» («Rabok»)
  • «Історія покинутого човна» («Egy gazdátlan csónak története»)
  • «Андор» («Andor»)
  • «Єва» («Éva»)
  • «Добра фея» («A jó tündér»)
  • «Музика» («Muzsika»)
  • «Прощавай, моє кохання» («Jsten veled, szivem»)
  • «Хлопці з вулиці Пал» (A Pál utcai fiúk", 1906)

П'єси[ред.ред. код]

  • «Чорт» («Az ördög», 1907) — поставлена українською мовою 1921 року
  • «Гвардієць» («A testör»)
  • «Лебідь» («A hattyú»)
  • «Вовк» («A farkas», 1912)
  • «Гра в замку» («Játék a kastélyban», 1926)
  • «Олімпія» («Olympia», 1928)
  • «Кришталеві черевички» («Üvegcipö», 1924)
  • «Чоловіча мода» («Úri divat»)
  • «Червоний млин» («A vörös malom»)
  • «Кохання небесне і земне» («Égi és földi szerelem», 1922)

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ференц Мольнар. «Раз, два, три» (1928) // Райдуга: Репертуар. зб. — К.: Мистецтво, 1989. — (Б-чка худож. самодіяльності). № 10 / Упоряд. Л. І. Барабан. — 224 с.

Посилання[ред.ред. код]