Фрідьєш Карінті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідьєш Карінті
угор. Karinthy Frigyes Ernő
Karinthy Frigyes portréja.jpg
Ім'я при народженні угор. Karinthy Frigyes Ernő
Народився 25 червня 1887(1887-06-25)[1][2][…]
Будапешт, Угорщина[1]
Помер 29 серпня 1938(1938-08-29)[1][4][…] (51 рік)
Шіофок, Шомодь, Королівство Угорщина
·інсульт
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Угорщина
Діяльність письменник, гуморист
Мова творів угорська
Конфесія лютеранство
У шлюбі з Етель Юдік[d] і Аранка Бем[d]
Діти Gábor Karinthy[d] і Ferenc Karinthy[d]

Фрідьєш Карінті у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Фрідьєш Карінті (угор. Karinthy Frigyes Ernő; *25 червня 1887, Будапешт — †29 серпня 1938, Шіофок) — угорський письменник, один з найпопулярніших авторів в Угорщині перших десятиліть XX століття. Відомий в першу чергу як гуморист, але писав також твори психологічного і наукового характеру.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї єврейського походження, в шестирічному віці втратив матір. Навчався природничих наук та математики, потім відвідував медичний інститут, але в підсумку став журналістом. Дебютував в 1902 пародією на Жюля Верна «Весільна подорож до центру землі». Був пов'язаний з журналом угорських модерністів «Нюгат» (Захід). Дружив з Деже Костолані і Ґезой Чатом. Захоплювався Стріндбергом, цікавився Фрейдом, авіацією і кіно. Неперевершений фантазер і дотепник, був улюбленцем літературних кафе і журнальних редакторів. У 1936 переніс в Швеції складну черепно-мозкову операцію. Помер від крововиливу в мозок, нахилившись зав'язати шнурки.

Творчість[ред. | ред. код]

Письменник надзвичайної творчої активності і різнобічності, автор віршів, гуморесок і пародій, фантастико-сатиричних новел і повістей, романів і драм, перекладач Алана Мілна і Джонатана Свіфта.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Esik a hó/ Снегопад (1912, книга віршів)
  • Görbe tükör/ Криве зеркало (1912)
  • Így írtok ti/ Ви пишете так (1912)
  • Találkozás egy fiatalemberrel/ (1913)
  • Utazás Faremidóba/ Мандрівка в Фа-ре-мі-до(1915)
  • Tanár úr, kérem (1916)
  • A bűvös szék/ Чарівне крісло (1918)
  • Krisztus és Barabás/ Христос і Варрава (1918)
  • Capillária/ Капілларія (1921)
  • Kötéltánc/ Танець на проволоці (1923)
  • Nem mondhatom el senkinek/ Це я не можу сказати нікому (1930, книга віршів)
  • Mennyei riport/ Повідомлення із раю (1937 роман)
  • Utazás a koponyám körül/ (1937)
  • Üzenet a palackban/ Лист в пляшці (1938)

Спадщина і визнання[ред. | ред. код]

Сім'я Карінті чимало дала угорській культурі: одна з сестер Фрід'єша Карінті стала художницею, друга говорила на декількох мовах, допомагала йому переводити Мілна і Свіфта. Його син Ференц (1921-1992) теж був відомим письменником.

Карінті не раз згадує в своїх листах Кафку. Книги письменника перекладені на англійську, французьку, німецьку, іспанську, датську, польську, чеську, японську та інші мови. На основі його щоденника угорський композитор Дьордь Коша написав «Карінті-кантату». Багато творів Карінті екранізовані, в екранізації автобіографічного роману «Подорож навколо власного черепа» (1970) роль автора зіграв Золтан Латинович.

Карінті є автором назви угорської мовної гри есперенте.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]