Фрідьєш Карінті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрідьєш Карінті
угор. Karinthy Frigyes Ernő
Karinthy Frigyes portréja.jpg
Народження 25 червня 1887
  Будапешт
Смерть 29 серпня 1938
  Шіофок
пухлина головного мозку
Громадянство Угорщина
Мова творів угорська
Рід діяльності письменник, гуморист
Дружина Етель Юдік[d] і Аранка Бем[d]
Діти Gábor Karinthy[d] і Ferenc Karinthy[d]
CMNS: Фрідьєш Карінті на Вікісховищі

Фрідьєш Карінті (угор. Karinthy Frigyes Ernő; *25 червня 1887, Будапешт — †29 серпня 1938, Шіофок) — угорський письменник, один з найпопулярніших авторів в Угорщині перших десятиліть XX століття. Відомий в першу чергу як гуморист, але писав також твори психологічного і наукового характеру.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї єврейського походження, в шестирічному віці втратив матір. Навчався природничих наук та математики, потім відвідував медичний інститут, але в підсумку став журналістом. Дебютував в 1902 пародією на Жюля Верна «Весільна подорож до центру землі». Був пов'язаний з журналом угорських модерністів «Нюгат» (Захід). Дружив з Деже Костолані і Ґезой Чатом. Захоплювався Стріндбергом, цікавився Фрейдом, авіацією і кіно. Неперевершений фантазер і дотепник, був улюбленцем літературних кафе і журнальних редакторів. У 1936 переніс в Швеції складну черепно-мозкову операцію. Помер від крововиливу в мозок, нахилившись зав'язати шнурки.

Творчість[ред.ред. код]

Письменник надзвичайної творчої активності і різнобічності, автор віршів, гуморесок і пародій, фантастико-сатиричних новел і повістей, романів і драм, перекладач Алана Мілна і Джонатана Свіфта.

Вибрані твори[ред.ред. код]

  • Esik a hó/ Снегопад (1912, книга віршів)
  • Görbe tükör/ Криве зеркало (1912)
  • Így írtok ti/ Ви пишете так (1912)
  • Találkozás egy fiatalemberrel/ (1913)
  • Utazás Faremidóba/ Мандрівка в Фа-ре-мі-до(1915)
  • Tanár úr, kérem (1916)
  • A bűvös szék/ Чарівне крісло (1918)
  • Krisztus és Barabás/ Христос і Варрава (1918)
  • Capillária/ Капілларія (1921)
  • Kötéltánc/ Танець на проволоці (1923)
  • Nem mondhatom el senkinek/ Це я не можу сказати нікому (1930, книга віршів)
  • Mennyei riport/ Повідомлення із раю (1937 роман)
  • Utazás a koponyám körül/ (1937)
  • Üzenet a palackban/ Лист в пляшці (1938)

Спадщина і визнання[ред.ред. код]

Сім'я Карінті чимало дала угорській культурі: одна з сестер Фрід'єша Карінті стала художницею, друга говорила на декількох мовах, допомагала йому переводити Мілна і Свіфта. Його син Ференц (1921-1992) теж був відомим письменником.

Карінті не раз згадує в своїх листах Кафку. Книги письменника перекладені на англійську, французьку, німецьку, іспанську, датську, польську, чеську, японську та інші мови. На основі його щоденника угорський композитор Дьордь Коша написав «Карінті-кантату». Багато творів Карінті екранізовані, в екранізації автобіографічного роману «Подорож навколо власного черепа» (1970) роль автора зіграв Золтан Латинович.

Карінті є автором назви угорської мовної гри есперенте.

Посилання[ред.ред. код]