Геза Оттлік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геза Оттлік
угор. Ottlik Géza
Ottlik Géza.jpg
Народився 9 травня 1912(1912-05-09)
Будапешт
Помер 9 жовтня 1990(1990-10-09) (78 років)
Будапешт
Поховання
Громадянство Угорщина
Діяльність письменник, перекладач
Alma mater Будапештський університет
Володіє мовами угорська
Заклад Nyugat[d]
Роки активності 18461886
Напрямок «психологічний роман»
Жанр роман
Нагороди
Премії премія імені Кошута (1985)
IMDb nm0653209

Геза Оттлік (угор. Ottlik Géza; 9 травня 1912, Будапешт — 9 жовтня 1990, Будапешт) — угорський письменник, перекладач класинчних творів англійської та німецької літератури. Представник «психологічного роману» Угорщини.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у маєстатній угорській родині з давніми військовими традиціями. Закінчив кадетську школу Кьосегу і військове училище в Будапешті. Однак вирішив змінити професію і вступив на фізико-математичний факультет Будапештського університету (1931-1935). Закінчивши університет, намагався знайти роботу журналіста. У 1939 в пресі стали з'являтися його перші твори.

Після нетривалої роботи на угорському радіо, 1945 він став секретарем Угорського ПЕН-клубу (до 1957), працював драматургом на радіо, деякі свої роботи передавав на Захід. Після 1948 з політичних мотивів припинив публікуватися і змушений був заробляти на життя літературними перекладами, в основному, з англійської. Серед його перекладів твори Чарлза Діккенса, Бернарда Шоу, Джона Осборна, Івлін Во, і німецької (Томас Манн, Готфрід Келлер, Стефан Цвейг).

З кінця 1950-х поступово зміг повернутися до літературного життя. У 1957 надрукував короткий роман Hajnali háztetők, а 1959 — свій найбільш відомий і культовий автобіографічний роман «Училище на кордоні». У цьому романі описаний непростий і жорстокий період навчання і дорослішання підлітка у військовому училищі. В першу чергу це психологічне дослідження внутрішнього світу підлітка 12-15 років, але важка атмосфера військового училища з насаджуваної начальством «дідівщиною» неявно зіставляється з атмосферою суспільного життя Угорщини. Роман приніс успіх Оттліку і отримав визнання за кордоном.

1960 взяв участь в поїздці до Лондона, де на знак визнання якості перекладів нагороджений премією і отримав ґрант від британського уряду.

У житті був пристрасним гравцем у бридж. Розробляв теорію гри і впровадив цілу низку нових понять. У результаті вийшла його популярна книга «Пригоди в грі картами» (1979), написана спільно з Г'ю Келсі. Фахівці писали, що книга Оттліка відкрила нову сторінку в багатьох технічних галузяхЮ і досі вважається однією з провідних книжок із карточної гри.

Автор збірок оповідань, романів, есе, досліджень, статей. Лауреат державної премії Угорщини з літератури імені Кошута (1985).

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Hamisjátékosok (1941)
  • Hajnali háztetők (1957)
  • Iskola a határon (1959)
  • Minden megvan (1969)
  • Adventures in Card Play(1979), 285 pp.,
  • Próza (1980)
  • A Valencia-rejtély (1989)
  • Hajónapló (1989)
  • Buda (1993)

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка в Будапешті