Золтан Амбруш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золтан Амбруш
угор. Ambrus Zoltán
Ambrus Zoltán író (Erdélyi Mór felvétele) – crop.jpg
Народився 22 лютого 1861(1861-02-22)
Дебречин, Угорщина
Помер 28 лютого 1932(1932-02-28)[1] (71 рік)
Будапешт, Королівство Угорщина
·хвороба
Поховання
Країна Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Угорщина
Діяльність письменник, перекладач, літературний критик
Сфера роботи Угорська література
Alma mater Паризький університет (1886), Будапештський університет (1881) і Колеж де Франс (1886)
Мова творів угорська[1] і французька
Членство Угорська академія наук
У шлюбі з Gizella Tormássyd і Etelka Benkőd
Діти Gizella Ambrusd

CMNS: Золтан Амбруш у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Золтан Амбруш (угор. Ambrus Zoltán; *22 лютого 1861, Дебрецен — †28 лютого 1932, Будапешт) — угорський письменник, есеїст, драматург і перекладач. Член-кореспондент Угорської академії наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Після закінчення гімназії, в 1877-1881 вивчав право в Будапештському університеті. У 1879 помер його батько, залишивши 18-річному синові турботи про сім'ю. Амбруш став працювати викладачем, потім — театральним критиком, поміщав статті в пресі (Fővárosi лапок, Pesti Napló і Budapesti Szemle).

Література приваблювала Золтана більше, ніж юриспруденція, тому в 1885 він переїхав до Парижа, де вивчав філологію та історію французької літератури в Колеж де Франс і Сорбонні.

Після повернення на батьківщину став одним із співробітників журналу Hét в Будапешті. Його перу належить велика кількість оповідань.

У 1900 редагував журнал Új Magyar Szemle. У 1917-1922 — директор Національного театру.

Творчість[ред. | ред. код]

Золтан Амбруш — представник угорського романтизму і реалізму. Тонкий есеїст, багато почерпнув з французької «експериментальної» і психологічної прози, у Ренана і Франса, наступник традицій французької літератури XIX століття. Ввів в угорську літературу тип французького психологічного роману.

Автор кількох драматичних творів, опублікованих в журналі «Нюгат» романів, повістей, есе та оповідань, зібраних в шістнадцяти томах.

Переклав ряд творів французьких авторів, в тому числі, Бальзака, Флобера, Мопассана, Анатоль Франса, Віктора Шербюл'є.

Вибрана бібліографія[ред. | ред. код]

  • Giroflé és Girofla (1901)
  • Berzsenyi báró és családja (1902)
  • Midás király I—II. (1906)
  • A tóparti gyilkosság
  • A türelmes Grizeldisz

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]