Лайош Зілахі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лайош Зілахі
Zilahy Lajos
Lajos Zilahy - Hungarian Writer - The ten-year-old Hungarian Radio Album 1935.jpg
Народився 27 березня 1891(1891-03-27)
Салонта, Біхор, Румунія
Помер 1 грудня 1974(1974-12-01) (83 роки)
Новий Сад
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary.svg Угорщина
Flag of the United States.svg США
Національність угорець
Діяльність письменник, журналіст, романіст, драматург, публіцист, перекладач
Alma mater Будапештський університет
Мова творів угорська, англійська
Членство Товариство Кішфалуді[d] і Угорська академія наук

Лайош Зілахі у Вікісховищі?

Лайош Зілахі (угор. Zilahy Lajos; 27 березня 1891 — 1 грудня 1974) — угорський прозаїк і драматург. Народився в теперішньому місті Салонта (зараз в Румунії) в Трансільванії, яка тоді була частиною Королівства Угорщини, частини Австро-Угорщини. Зілахі вивчав право в університеті Будапешта. Під час Першої світової війни був поранений на Східному фронті — досвід, який згодом вплинув на його бестселер Двоє ув'язнених (Két fogoly).

Лайош Зілахі брав активну участь у розвитку кіно. Його роман Щось дрейфує на воді (Valamit Visz ВІЗ) був двічі фільмований. Його п'єса Генерал стала фільмами у 1930 та 1931.

Був редактором арт-журналу Híd (Міст) у 1940—1944. Видання критикувало як фашизм, так і комунізм. У 1939 році Зілахі створив кіностудію під назвою Pegazus, де пропрацював до кінця 1943. У 1944 році вийшла його п'єса Tornyok (Дерев'яні вежі), котра була заборонена цензурою.

Лайош Зілахі став генеральним секретарем Угорського ПЕН-клубу, але його ліберальні погляди конфліктували спочатку з режимом Горті, а пізніше з комуністичним правлінням, тож у 1947 році письменнику довелося залишити Угорщину. Він переїхав до США, де закінчив A Dukay család, трилогію романів про уявну аристократичну угорську фамілію та її історію з часів Наполеона до сучасної Югославії.

Помер в місті Новий Сад, Сербія, частина Югославії.

Деякі з його романів перекладено болгарською, хорватською, чеською, данською, голландською, англійською, естонською, фінською, французькою, німецькою, італійською, японською, польською, румунською, сербською, словацькою, іспанською (переважно), шведською та турецькою, а деякі з його п'єс — німецькою, італійською та іспанською. Видання коротких оповідань доступні іспанською мовою, і деякі з його коротких оповідань перекладено на болгарською, хорватською, англійською, естонською, французькою, німецькою, італійською, польською, португальською, словацькою, іспанською та шведською.

Публікацї[ред. | ред. код]

  • Zilahy Lajos versei 1914—1916 Beöthy Zsolt előszavával (1916);
  • Az ökör és más komédiák (1920);
  • Halálos tavasz (1922);
  • Szépapám szerelme (1922);
  • A jégcsap (1923);
  • Hazajáró lélek (1923);
  • Az ezüstszárnyú szélmalom (1924);
  • Süt a nap (1924);
  • Csillagok (1925);
  • Zenebohócok (1925);
  • Két fogoly (1926);
  • A világbajnok (1927);
  • Valamit visz a víz (1928);
  • A fehér szarvas (1929);
  • Versek (1929);
  • Leona (1930?);
  • Úrilány (1932?);
  • A lélek kialszik (1932);
  • A tésasszony (1932);
  • Tűzmadár (1932);
  • Fehér hajó (1932?);
  • A tizenkettedik óra (1933);
  • Az utolsó szerep (1935);
  • A fegyverek visszanéznek (1936);
  • Szűz és gödölye (1937);
  • Gyümölcs a fán (1938);
  • Kisebb elbeszélések (1939);
  • A földönfutó város (1939);
  • Csöndes élet (1941);
  • Szépanyám (1943);
  • Fatornyok (1943);
  • Ararát (1947);
  • A Dukay család (1967–68).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Твори
  • Giffuni, Cathe (1988) "Lajos Zilahy: A Bibliography, " Hungarian Studies 4/2.