Антал Серб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антал Серб
угор. Szerb Antal
Szerb Antal.jpg
Псевдо A. H. Redcliff
Народився 1 травня 1901(1901-05-01)
Будапешт
Помер 27 грудня 1945(1945-12-27) (44 роки)
Балф
Поховання
Громадянство Угорщина
Діяльність вчений, письменник, прозаїк, перекладач
Alma mater Піаристська гімназія Будапешта[d] і Будапештський університет
Володіє мовами угорська
Заклад Nyugat[d] і Magyar Nemzet
Роки активності 19201944
IMDb nm0844005

Антал Серб (угор. Szerb Antal; *1 травня 1901, Будапешт — †27 грудня 1945, Балф) — угорський вчений і письменник, один з найбільших угорських літературних діячів XX століття.

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Серб народився в 1901 в сім'ї асимільованих юдеїв у Будапешті. Вивчав угорську, німецьку і пізніше англійську мови, в 1924 отримав докторський ступінь. З 1924 по 1929 жив у Франції і Італії, також провів рік в Лондоні, Англія, з 1929 по 1930.

Будучи студентом, опублікував есе про Георга Тракля і Стефана Георге, і швидко заслужив репутацію солідного вченого, випустивши кілька літературних досліджень творчості Вільяма Блейка, Генріка Ібсена та інших письменників. У 1933 був обраний президентом Угорської літературної академії. У 1934 опублікував свій перший роман, «Привиди замку Пендрагон», заснований на особистому досвіді життя в Британії. Його другий і найвідоміший роман, «Подорож в місячному світлі», вийшов в 1937. У тому ж році він отримав посаду професора літератури в Сегедському університеті. Двічі, в 1935 і 1937, був удостоєний премії Баумгартена. Перекладав з англійської, французької, італійської мов.

У 1941 Серб опублікував працю «Історія світової літератури», яка залишається актуальною і в даний час. Він також опублікував том з теорії роману і книгу про історії угорської літератури. Неодноразово отримуючи можливість уникнути антисемітських переслідувань (аж до кінця 1944), волів залишитися в Угорщині, де в 1942 вийшов його останній роман «Олівер VII».

Протягом 1940-х Серб зіткнувся зі зростаючою ворожістю через єврейське походження. У 1943, «Історія світової літератури» Серба була включена в список заборонених творів. В період комуністичного правління роман також піддавався цензурі.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • A magyar újromantikus dráma, 1927
  • A harmadik torony, 1936
  • Az udvari ember, 1927
  • William Blake, 1928
  • Az angol irodalom kistükre, 1929
  • Az ihletett költő, 1929
  • Magyar preromantika, 1929
  • Vörösmarty-tanulmányok, 1929
  • Cynthia, 1932
  • A magyar irodalom története, 1934 («Історія угорської літератури»)
  • A Pendragon-legenda1934
  • Szerelem a palackban, 1935
  • Budapesti útikalauz marslakók számára, 1935
  • A harmadik torony, 1936
  • Hétköznapok és csodák, 1936
  • Utas és holdvilág 1937
  • Don't say… but say…, 1939
  • A világirodalom története, 1941 («Історія світової літератури»)
  • VII. Olivér, 1943
  • A királyné nyaklánca, 1943
  • Száz vers, 1943/1944

Джерела[ред. | ред. код]

  • Makkai Sándor: Előszó. In: Sz. A: Magyar irodalomtörténet. Kv. 1934. I. 5–6.
  • Méliusz József: Szerb Antal. Utunk, 1947/5.
  • Poszler György: Intellektualitás és élmény Szerb Antal pályakezdésében. Irodalomtörténet, 1962. (50. évf.) 3-4. sz. 382—397. old.
  • Kunszery Gyula: A Magyar irodalomtörténet ebek harmincadján. Irodalomtörténet 1970. 145—158.
  • Szemlér Ferenc: Szerb Antal emlékezete. Igaz Szó 1970/1.
  • Poszler György, Szerb Antal, Budapest, 1973.
  • Havasréti József, Szerb Antal, Budapest, 2013

Посилання[ред. | ред. код]