Ференц Кельчеї
| Ференц Кельчеї | |
|---|---|
| угор. Kölcsey Ferenc | |
На портреті видно пошкоджене під час хвороби (натуральна віспа) праве око | |
| Народився | 8 серпня 1790[1][2][…] Сеука, Сату-Маре, Румунія |
| Помер | 24 серпня 1838[1][2][…] (48 років) Сатмарчекеd, Угорщина |
| Поховання | Сатмарчекеd |
| Громадянство | Австрійська імперія |
| Національність | Угорець |
| Діяльність | Поет, публіцист, критик, політичний діяч |
| Сфера роботи | Угорська література |
| Знання мов | угорська[1][5] |
| Мова творів | Угорська |
| Magnum opus | Гімн Угорщини |
| Членство | Угорська академія наук і Товариство Кішфалудіd |
| Партія | політик до появи політичних партійd |
| Рід | Kölcsey Familyd |
| Родичі | Clementina Katonad |
| Автограф | |
| | |
Ференц Кельчеї (угор. Kölcsey Ferenc; 8 серпня 1790, Седеметр — 24 серпня 1838, Чеке) — угорський поет, публіцист, критик, політичний діяч, автор угорського національного гімну.

Писав патріотичні вірші («До свободи» (1825), «Пісня Зріні» (1830)), присвячені боротьбі проти феодалізму, кріпацтва, за незалежність від Австрії. В 1826 р. заснував журнал «Élet és irodalom» («Життя і література»), для якого написав багато статей з філософії, історії мистецтва і літературної критики. Історичний інтерес становить щоденник Кетеї, який він вів у 1832–1836 рр..
Був членом угорського парламента, де заявив себе найбільшим оратором ліберальної партії. Промови в сеймі та дидактичний твір «Параїнезіс» (1838) мали значний вплив на Лайоша Кошута та революційно-демократичну молодь, очолювану Шандором Петефі.
Поету встановлено мініскульптуру в Ужгороді.
На стіні Ужгородського угорського дому, що на вул. Мукачівській, 54, встановлено меморіальну дошку Ференцу Келчеї. Він неодноразово відвідував Ужгород та написав вірш про Хуст.
- ↑ а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Kölcsey, Franz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 12. — S. 215.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
| Це незавершена стаття про поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про особу Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
