Йожеф Байза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йожеф Байза
угор. Bajza József
Народився 31 січня 1804(1804-01-31)
Szűcsid, Gyöngyös Districtd, Гевеш, Угорщина
Помер 3 березня 1858(1858-03-03) (54 роки)
Пешт, Пешт, Угорщина
Поховання Керепеші
Громадянство Угорщина
Діяльність поет, прозаїк, редактор, театральний критик
Сфера роботи Угорська література
Мова творів угорська
Жанр патріотична лірика
Членство Угорська академія наук і Товариство Кішфалудіd
Діти Lenke Beniczkyne Bajzad і Jenő Bajzad

CMNS: Йожеф Байза у Вікісховищі

Йожеф Байза (угор. Bajza József; *31 січня 1804, Сючі, Угорщина — †3 березня 1858, Пешт) — угорський поет, прозаїк, редактор і театральний критик.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 31 січня 1804 в селі Сючі в дворянській сім'ї.

З 1823 Байза був співробітником журналу «Аврора», що видавався Кароєм Кішфалуді і був редактором цього періодичного друкованого видання з 1830 по 1837.

Вірші, видані в Будапешті в 1836, поставили його поряд з найкращими угорськими ліриками.

Разом з іншими письменниками Угорщини з 1831 по 1836 він видавав «Критичні Листки», з 1837 по 1843 — «Атенеум» і «Figyelmező» («Спостерігач»).

Після березневих подій 1848 в Угорщині прем'єр-міністр і Президент Угорщини Лайош Кошут доручив йому редагування свого напівофіційного органу: «Kossuth Hírlapja» («Газета Кошута» або «Кошутовский листок»), який виходив з червня по грудень 1848.

З 1831 Байза був членом Угорської академії наук.

З 1850 був тяжко хворим. В березні 1858 помер в місті Пешті.

Згідно КЛЕ, найзначніші поетичні твори автора були створені в жанрі патріотичної лірики. Серед них: «Апофеоз» («Apotheosis» 1834), «Благання» («Fohászkodás», 1849), «Пророцтво» («Jóslat», 1850) та інші.

Джерела[ред. | ред. код]