Жовтневий палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип МЦКМ

Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, більш відомий як Жовтневий палац — пам'ятка архітектури, спроектована і побудована у 1842 відомим архітектором Вікентієм Беретті. Одна з найбільших у Києві театральних зал: вміщує понад дві тисячі глядачів.

вид з півночі
задній фасад

Історія[ред.ред. код]

Київський інститут шляхетних дівчат[ред.ред. код]

Будівлю було зведено як корпус Київського інституту шляхетних дівчат, яким він і був до 1917 року.

Події революції 1917—1920 років[ред.ред. код]

Зі спогадів О. О. Гольденвейзера:

«Разумеется, и 26 января, когда стихла канонада и в город вступили большевики, и в последующие дни нам было не до спокойных наблюдений и параллелей. Эти первые дни были полны ужаса и крови. Большевики производили систематическое избиение всех, кто имел какую-либо связь с украинской армией, и особенно с офицерством. Произведенная незадолго пред тем регистрация офицеров имела в этом отношении роковые последствия: многие предъявляли большевикам свои регистрационные карточки, и это вело к неминуемой гибели. Солдаты и матросы, увешанные пулеметными лентами и ручными гранатами, ходили из дома в дом, производили обыски и уводили военных. Во дворце, где расположился штаб, происходил краткий суд и тут же, в царском саду, — расправа. Тысячи молодых офицеров погибли в эти дни. Погибло также много военных врачей — между ними известный в городе хирург Бочаров, который ехал на своей пролетке в госпиталь и показал остановившему его солдату свою регистрационную карточку. Та же участь постигла доктора Рахлиса, недавно только возвратившегося из австрийского плена и схваченного таким же образом, когда он стоял на улице в какой-то очереди.»

Відомі діячі, розстріляні у Жовтневому палаці:

Друга світова війна[ред.ред. код]

У роки Другої світової війни приміщення зазнало значної руйнації. Над його відбудовою, разом з тисячами простих робітників, студентів та людей різних професій, працювали і видатні діячі культури та мистецтва: Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Лев Ревуцький, Авмросій Бучма, Наталія Ужвій, Гнат Юра та багато інших; плафони розписував Анатолій Чернов. 24 грудня 1957 року Жовтневий палац культури гостинно відчинив двері для відвідувачів. Відтоді понад 40 мільйонів чоловік побували на різноманітних культурно-мистецьких заходах палацу. І найпочесніші серед них — звичайно, діти, оскільки свята Новорічної ялинки стали для них традиційними.

У численних гуртках художньої самодіяльності, народних ансамблях, любительських об'єднаннях та клубах починали свою творчу стежину нині відомі майстри сцени. Починали свою кар'єру тут: Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов'яненко, Белла Руденко, Анатолій Мокренко, Юрій Гуляєв, Діана Петриненко, Степан Турчак та багато інших. У будівлі діяла Народна оперна студія, яка існувала більше 53 років, та виховала цілу плеяду видатних виконавців.

Діяльність[ред.ред. код]

Вид МЦКМ з Алеї Героїв Небесної Сотні

Міжнародним центром культури і мистецтв проводяться традиційні огляди, конкурси, фестивалі. На його сцені працюють професійні і самодіяльні театральні та концертні колективи з Росії, Білорусі, Молдови, Грузії, Литви, Естонії та інших країн. В жовтневому палаці проводяться зустрічі з відомими письменниками, композиторами, представниками дипломатичних кіл, державними та громадськими діячами, народними депутатами.

Бібліотека центру має унікальний фонд, що налічує понад 70 тисяч екземплярів.

Художня самодіяльність[ред.ред. код]

За часів незалежної України у Центрі діють такі Самодіяльні колективи :

  • народний ансамбль народного танцю — «Горлиця»
  • Народний оркестр народних інструментів
  • Народна вокальна студія
  • Народна оперна студія
  • Народний ансамбль класичного балету «Просвіт»
  • Дитячі зразкові колективи «Вітерець», «Співаночка».

Виступає естрадно-джазовий оркестр «Музична лабораторія». 8 колективам присвоєно звання «Народний» та «Зразковий». Аматори центру здобули успіх не лише в Україні, а й далеко за її межами — в Італії, Франції, Німеччині, Фінляндії, Канаді, Португалії, Японії, США, Польщі, Угорщині тощо.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]