Жовтневий палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Логотип МЦКМ
Вид МЦКМ з Алеї Героїв Небесної Сотні

Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, більш відомий як Жовтневий палац — пам'ятка архітектури, спроектована у 1842 відомим архітектором Вікентієм Беретті. Одна з найбільших у Києві театральних зал: вміщує понад дві тисячі глядачів.

вид з півночі
задній фасад

Історія[ред.ред. код]

Зазначена споруда була призначена під потреби Інституту шляхетних дівчат до 1917 року (див. Київський інститут шляхетних дівчат).

Історія міжнародного центру культури та мистецтв — своєрідний відбиток історичних подій України. У роки Другої світової війни приміщення зазнало значної руйнації. Його відбудова стала воістину всенародною справою.

Разом з тисячами простих робітників, студентів та людей різних професій, тут можна було побачити видатних діячів культури та мистецтва Максима Рильського, Володимира Сосюру, Андрія Малишка, Льва Ревуцького, Авмросія Бучму, Наталію Ужвій, Гната Юру та багатьох інших; плафони розписував Анатолій Чернов.

А 24 грудня 1957 року Жовтневий палац культури гостинно відчинив двері для відвідувачів. Відтоді понад 40 мільйонів чоловік побували на різноманітних культурно-мистецьких заходах палацу. І найпочесніші серед них — звичайно, діти, оскільки свята Новорічної ялинки стали для них традиційними.

У численних гуртках художньої самодіяльності, народних ансамблях, любительських об'єднаннях та клубах починали свою творчу стежину нині відомі майстри сцени. Починали свою кар'єру тут: Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов'яненко, Белла Руденко, Анатолій Мокренко, Юрій Гуляєв, Діана Петриненко, Степан Турчак та багато інших. Але зараз,на жаль,не має жодної згадки на сайті Жовтневого палацу, о Народної оперної студії, яка існувала більше 53 років, та виховала цілу плеяду видатних виконавців.

Міжнародним центром культури і мистецтв проводяться традиційні огляди, конкурси, фестивалі. На його сцені працюють професійні і самодіяльні театральні та концертні колективи з Росії, Білорусі, Молдови, Грузії, Литви, Естонії та інших країн.

Самодіяльні колективи Центру :  — народний ансамбль народного танцю — «Горлиця» Народний оркестр народних інструментів Народна вокальна студія Оперна студія Народний ансамбль класичного балету «Просвіт» А також дитячі зразкові колективи «Вітерець», «Співаночка».

Виступає естрадно-джазовий оркестр «Музична лабораторія». Про високу оцінку діяльності самодіяльних митців свідчить і той факт, що 8 колективам присвоєно звання «Народний» та «Зразковий». Аматораи центру здобули успіх не лише в Україні, а й далеко за її межами — в Італії, Франції, Німеччині, Фінляндії, Канаді, Португалії, Японії, США, Польщі, Угорщині тощо.

Бібліотека центру має унікальний фонд, що налічує понад 70 тисяч екземплярів. В жовтневому палаці проводяться зустрічі з відомими письменниками, композиторами, представниками дипломатичних кіл, державними та громадськими діячами, народними депутатами .

Події 1917–1941 рр[ред.ред. код]

Зі спогадів О. О. Гольденвейзера: «Разумеется, и 26 января, когда стихла канонада и в город вступили большевики, и в последующие дни нам было не до спокойных наблюдений и параллелей. Эти первые дни были полны ужаса и крови. Большевики производили систематическое избиение всех, кто имел какую-либо связь с украинской армией, и особенно с офицерством. Произведенная незадолго пред тем регистрация офицеров имела в этом отношении роковые последствия: многие предъявляли большевикам свои регистрационные карточки, и это вело к неминуемой гибели. Солдаты и матросы, увешанные пулеметными лентами и ручными гранатами, ходили из дома в дом, производили обыски и уводили военных. Во дворце, где расположился штаб, происходил краткий суд и тут же, в царском саду, — расправа. Тысячи молодых офицеров погибли в эти дни. Погибло также много военных врачей — между ними известный в городе хирург Бочаров, который ехал на своей пролетке в госпиталь и показал остановившему его солдату свою регистрационную карточку. Та же участь постигла доктора Рахлиса, недавно только возвратившегося из австрийского плена и схваченного таким же образом, когда он стоял на улице в какой-то очереди.»

Відомі діячі, розстріляні у Жовтневому палаці:

Джерела[ред.ред. код]