Особняк Беретті (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Особняк Олександра Беретті
Володимирська 35 (2).JPG

Країна Україна Україна
Розташування Київ
Клієнт Олександр Беретті
Інженер Олександр Беретті
Дата початку спорудження 1848 рік
Дата закінчення спорудження 1848 рік
Стиль пізній класицизм
Адреса Володимирська вулиця, 35

CMNS: Особняк Олександра Беретті на Вікісховищі

Особняк Беретті — пам'ятка історії та архітектури у Києві, що розташована на Володимирській вулиці, 35.

Історія[ред.ред. код]

Садибу на розі вулиць Володимирської та Малопідвальної Олександр Беретті придбав 1846 року у Є. Маковської. 1848 році Олександр Беретті за власним проектом збудував двоповерховий особняк із флігелем та службами. Особняк було вирішено у стилі пізнього класицизму.

Стіни було потиньковано та оздоблено рустом, однаково розплановано інтер'єри. Сходи — чавунні литі, у кімнатах було влаштовано каміни з білого та чорного мармуру.

Ліворуч особняка розташовувався садок з альтанкою, на подвір'ї існувала криниця (до 1872 року, коли було прокладено водогін), далі знаходились служби.

У 1858 року Олександр Беретті продає садибу чиновнику Протопопову, а у 1870 році особняк знову змінює власника  — особняк купує дружина купця 1-ї гільдії І. Михайловська.

1871 року нова власниця здійснила певні перебудови особняка — влаштовано ліплені плафони, а у залі та вітальні влаштовано розписи, здійснені італійським художником Аліауді. На фасаді особняка влаштовано герб власника — на щиті у червоному полі три золоті списи у зірку, на нашоломнику — козел. Михайловські володіли особняком до 1919 року, коли його було націоналізовано.

З 1921 року у будинку розміщувалися штаб міліції, відділок карного розшуку. 1927 року особняк було передано Історичній секції ВУАН. Будинок було відремонтовано і оформлено В.Кричевським. У будівлі розташовувався і кабінет голови секції Михайла Грушевського.

На жаль, при ремонті було втрачено розписи Аліауді, а 1934 року — знято герб Михайловських.

З 1934 року особняк належав ЦК КП(б)У, а з 1936 року — НКВС.

1942 року на старій садибі було збудовано гараж для автомобілів поліції безпеки та СД, а згодом решта подвір'я була забудована згідно з потребами КДБ, якому й належав будинок після війни.

Нині у будинку знаходиться приймальня Служби безпеки України, фасад будинку прикрашає меморіальна дошка Михайлові Грушевському.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]