Лисогірський форт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лисогірський форт
Киев, Лысая гора, потерна N5.jpg
Потерна № 5
Координати: 50°23′40″ пн. ш. 30°32′41″ сх. д. / 50.3944528° пн. ш. 30.5448556° сх. д. / 50.3944528; 30.5448556
Тип форт
Статус пам'ятка історії
Відкрито XIX століття
Колишні назви Голгофа, Череп
Керуюча установа Голосіївська РДА
Відвідувачів на рік 10 000
Лисогірський форт. Карта розташування: Україна
Лисогірський форт
Лисогірський форт
Лисогірський форт (Україна)

Лисогірський форт у Вікісховищі?

Лисогірський форт  — історико-архітектурна пам'ятка, яка розташовується на Лисій горі у південній частині Києва. Частина Київської фортеці.

Історія[ред. | ред. код]

Починаючи з початку 1860-х років розроблявся проект модернізації Київської фортеці. Генерал Едуард Тотлебен планував розширити фортецю, зокрема побудувати у місті 24 (за іншими даними 27) фортів. Впродовж 1869-71 років було оглянуто місця будівництва майбутніх фортів.

27 квітня 1871 року до міста надійшло повеління Олександра ІІ щодо спорудження Лисогірського форту. Роботи почалися вже 1871 року — було розбито трасування форту, вирубано дерева, збудовано тимчасові допоміжні споруди. Наступного, 1872 року, на гору було прокладено дві дороги та виконано роботи на території бастіону № 2. Станом на 1874 рік більшість земляних робіт було виконано, а також влаштовано цегляні потерни у валах.

Остаточно було завершено будівництво Лисогірського форту 1877 року.


Лиса Гора 03.jpg |Лиса Гора 02.jpg |«Лиса гора».JPG


Форт складався з головного валу, 2 бастіонів, напівбастіону, мав водяний рів. У валах влаштовано 7 цегляних потерн довжиною до 40 м кожна. На території форту були порохові льохи.

Попри відсутність стратегічного значення фортеці і форту наприкінці XIX ст., там продовжувало перебувати озброєння. Лисогірський форт також використовувався як склад піроксиліну.

У останні роки XIX століття (1897-99 роки) Київська фортеця перетворилася на фортецю-склад. Єдиним діючим укріпленням залишався Лисогірський форт. Як і раніше, у форті зберігався піроксилін.

З 1907 року форт використовувався як місце страти злочинців, зокрема у вересні 1911 року тут було страчено вбивцю Петра Столипіна Дмитра Богрова.

З початком Першої світової війни Лисогірський форт входить до числа діючих оборонних споруд — було поновлено озброєння, зосереджено запаси медикаментів.

Як військовий об'єкт, форт використовувався і у радянські часи. 1941 року він брав участь у обороні міста і виконав роль як потужний оборонний об'єкт на підступах до міста. 18 вересня 1941 року на самій горі точилися бої. Таким чином, Лисогірський форт у вересні 1941 р. був використаний як позиція, що прикривала відхід головних сил 37-ї армії на лівий берег Дніпра.

У повоєнні роки Лисогірський форт продовжував використовуватися як військовий об'єкт. Тут розташували артилерійські склади Київського військового округу. Лиса гора була огороджена колючим дротом, на ній було встановлено вартові вежі. Боєприпаси зберігалися у потернах.

Склади на Лисій горі було ліквідовано у 1970-х роках, а охорону остаточно знято 1976 року. Більшість споруд відтоді було розібрано на цеглу.


Лиса Гора - 08.jpg |Лиса Гора - 37.JPG |Лиса гора - 65.JPG


1982 року на Лисій горі було розпочато облаштування парку. На жаль, роботи завершено не було.

До сьогодні збереглися 6 з 7 потерн, вали форту. Цікавими свідченнями минулого є написи на стінах потерн, виконані солдатами, що стояли тут на варті у різні часи — з 1880-х по 1970-і роки.


Лиса Гора - 10.jpg |Лиса гора - 54.JPG |Лиса Гора - 04.jpg


Панорами форту[ред. | ред. код]

Панорама лісових насаджень Лисогірського форту
Панорама вершини Лисогірського форту

Туристичний потенціал[ред. | ред. код]

Є затребуваним об’єктом пригодницького та індустріального туризму у киян та гостей столиці України.

Джерела[ред. | ред. код]

Відеоматеріали[ред. | ред. код]