Лисогірський форт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лисогірський форт
Киев, Лысая гора, потерна N5.jpg
Потерна № 5
Координати: 50°23′40″ пн. ш. 30°32′41″ сх. д. / 50.3944528° пн. ш. 30.5448556° сх. д. / 50.3944528; 30.5448556
Статус пам'ятка історії
Відкрито XIX століття
Колишні назви Голгофа, Череп
Керуюча установа Голосіївська РДА
Відвідувачів на рік 10 000
Лисогірський форт is located in Україна
Лисогірський форт
Лисогірський форт
Лисогірський форт (Україна)

CMNS: Лисогірський форт на Вікісховищі

Лисогірський форт  — історико-архітектурна пам'ятка, знаходиться на Лисій горі у південній частині Києві. Частина Київської фортеці.

Історія[ред.ред. код]

Починаючи з початку 1860-х років розроблявся проект модернізації Київської фортеці. Генерал Едуард Тотлебен планував розширити фортецю, зокрема побудувати у місті 24 (за іншими даними 27) фортів. Впродовж 1869-71 років було оглянуто місця будівництва майбутніх фортів.

27 квітня 1871 року до міста надійшло повеління Олександра ІІ щодо спорудження Лисогірського форту. Роботи почалися вже 1871 року — було розбито трасування форту, вирубано дерева, збудовано тимчасові допоміжні споруди. Наступного, 1872 року, на гору було прокладено дві дороги та виконано роботи на території бастіону № 2. Станом на 1874 рік більшість земляних робіт було виконано, а також влаштовано цегляні потерни у валах.

Остаточно було завершено будівництво Лисогірського форту 1877 року.


Лиса Гора 03.jpg |Лиса Гора 02.jpg |«Лиса гора».JPG


Форт складався з головного валу, 2 бастіонів, напівбастіону, мав водяний рів. У валах влаштовано 7 цегляних потерн довжиною до 40 м кожна. На території форту були порохові льохи.

Попри відсутність стратегічного значення фортеці і форту наприкінці XIX ст., там продовжувало перебувати озброєння. Лисогірський форт також використовувався як склад піроксиліну.

У останні роки XIX століття (1897-99 роки) Київська фортеця перетворилася на фортецю-склад. Єдиним діючим укріпленням залишався Лисогірський форт. Як і раніше, у форті зберігався піроксилін.

З 1907 року форт використовувався як місце страти злочинців, зокрема у вересні 1911 року тут було страчено вбивцю Петра Столипіна Дмитра Богрова.

З початком Першої світової війни Лисогірський форт входить до числа діючих оборонних споруд — було поновлено озброєння, зосереджено запаси медикаментів.

Як військовий об'єкт, форт використовувався і у радянські часи. 1941 року він брав участь у обороні міста і виконав роль як потужний оборонний об'єкт на підступах до міста. 18 вересня 1941 року на самій горі точилися бої. Таким чином, Лисогірський форт у вересні 1941 р. був використаний як позиція, що прикривала відхід головних сил 37-ї армії на лівий берег Дніпра.

У повоєнні роки Лисогірський форт продовжував використовуватися як військовий об'єкт. Тут розташували артилерійські склади Київського військового округу. Лиса гора була огороджена колючим дротом, на ній було встановлено вартові вежі. Боєприпаси зберігалися у потернах.

Склади на Лисій горі було ліквідовано у 1970-х роках, а охорону остаточно знято 1976 року. Більшість споруд відтоді було розібрано на цеглу.


Лиса Гора - 08.jpg |Лиса Гора - 37.JPG |Лиса гора - 65.JPG


1982 року на Лисій горі було розпочато облаштування парку. На жаль, роботи завершено не було.

До сьогодні збереглися 6 з 7 потерн, вали форту. Цікавими свідченнями минулого є написи на стінах потерн, виконані солдатами, що стояли тут на варті у різні часи — з 1880-х по 1970-і роки.


Лиса Гора - 10.jpg |Лиса гора - 54.JPG |Лиса Гора - 04.jpg


Панорами форту[ред.ред. код]

Панорама лісових насаджень Лисогірського форту
Панорама вершини Лисогірського форту


Джерела[ред.ред. код]

Відеоматеріали[ред.ред. код]