Золотий бутс
«Золотий бутс» — європейська футбольна нагорода, якою починаючи з сезону 1967—1968 відзначається найкращий бомбардир найвищих дивізіонів національних футбольних чемпіонатів країн УЄФА. Її організаторами є Європейська асоціація спортивних видань (англ. European Sports Magazines) і фірма Adidas.

Рекордсменами за кількістю нагород є аргентинський плеймейкер[1] Ліонель Мессі — 6 разів.
Найвищий показник результативності був показаний Ліонелем Мессі у сезоні 2011/2012, в якому він забив 50 м'ячів.
Існує також «Золотий бутс» для найкращого бомбардира Чемпіонату світу.
Історія[ред. | ред. код]
Нагорода була започаткована в 1968 році французькою щоденною газетою «L'Équipe» спільно з німецькою фірмою Adidas. Найкращий бомбардир європейських чемпіонатів нагороджувався «Золотим бутсом», другий за результативністю гравець — «Срібним», і третій — «Бронзовим». Першим лавреатом нагороди став португалець Еусебіу.
До 1991 року при визначенні найкращого бомбардира бралася до уваги лише кількість забитих голів, попри те, в якому чемпіонаті вони були забиті. Через це перевагу у підведенні підсумків мали гравці чемпіонатів менших європейських країн, в яких існує багаторічний незаперечний лідер, далеко випереджаючий класом решту команд країни. До того ж, в багатьох випадках існували сумніви в чесності здобутих результатів, оскільки занадто багато голів забивалося в останніх турах чемпіонатів. Все це дещо знижувало повагу до нагороди і її престиж. Після низки скандалів з договірними матчами, які трапилися в деяких європейських чемпіонатах наприкінці 1980-х років, присудження нагороди було припинено.
У сезоні 1996/97 «Золотий бутс» був відроджений за дещо модифікованою формулою, яка застосовувала таблицю коефіцієнтів УЄФА для врахування рівня національного чемпіонату. Чемпіонати європейських країн, упорядковані за їхнім коефіцієнтом УЄФА, розбиваються на три групи; голи, забиті в чемпіонатах верхньої групи (з 1-го по 5-е місця), помножаються на 2, середньої (з 6-го по 21 місце) — на 1,5, нижчої — не змінюються. Згідно з цією системою голи, забиті в матчах чемпіонатів провідних футбольних країн (Англії, Іспанії, Італії тощо) важать більше, ніж ті, що були забиті у слабкіших чемпіонатах (наприклад, Албанії, Словенії, чи Вельсу). Відроджена нагорода присуджується лише гравцю, який показав найвищий результат; друге та третє місця нагородою не відзначаються.
Лауреати[ред. | ред. код]


1968—1991[ред. | ред. код]
Рік | Гравець | Клуб | Голів | ||
---|---|---|---|---|---|
1968 | ![]() |
Еусебіу | ![]() |
«Бенфіка» | 42 |
1969 | ![]() |
Петар Жеков | ![]() |
«ЦСКА» (Софія) | 36 |
1970 | ![]() |
Герд Мюллер | ![]() |
«Баварія» | 38 |
1971 | ![]() |
Йосип Скоблар | ![]() |
«Олімпік» (Марсель) | 44 |
1972 | ![]() |
Герд Мюллер (2) | ![]() |
«Баварія» | 40 |
1973 | ![]() |
Еусебіу (2) | ![]() |
«Бенфіка» | 40 |
1974 | ![]() |
Ектор Ясальде | ![]() |
«Спортінг» | 46 |
1975 | ![]() |
Дуду Джорджеску | ![]() |
«Динамо» (Бухарест) | 33 |
1976 | ![]() |
Сотіріс Каяфас | ![]() |
«Омонія» | 33 |
1977 | ![]() |
Дуду Джорджеску (2) | ![]() |
«Динамо» (Бухарест) | 47 |
1978 | ![]() |
Ганс Кранкль | ![]() |
«Рапід» | 41 |
1979 | ![]() |
Кес Кіст | ![]() |
«АЗ» (Алкмаар) | 34 |
1980 | ![]() |
Ервін Ванденберг | ![]() |
«Льєрс» | 39 |
1981 | ![]() |
Георгі Славков | ![]() |
«Тракія» (Пловдив) | 31 |
1982 | ![]() |
Вім Кіфт | ![]() |
«Аякс» | 32 |
1983 | ![]() |
Фернанду Гомеш | ![]() |
«Порту» | 36 |
1984 | ![]() |
Іан Раш | ![]() |
«Ліверпуль» | 32 |
1985 | ![]() |
Фернанду Гомеш (2) | ![]() |
«Порту» | 39 |
1986 | ![]() |
Марко ван Бастен | ![]() |
«Аякс» | 37 |
1987 | ![]() |
Тоні Польстер* | ![]() |
«Аустрія» | 39 |
1988 | ![]() |
Танжу Чолак | ![]() |
«Галатасарай» | 39 |
1989 | ![]() |
Дорін Матеуц | ![]() |
«Динамо» (Бухарест) | 43 |
1990 | ![]() |
Уго Санчес | ![]() |
«Реал» (Мадрид) | 38 |
![]() |
Христо Стоїчков | ![]() |
«ЦСКА» (Софія) | ||
1991 | ![]() |
Дарко Панчев** | ![]() |
«Црвена Звезда» | 34 |
- * — Спочатку нагороду здобув румун Родіон Кеметару з результатом 44 м'яча; однак він забив 18 голів в останніх 6 матчах румунського чемпіонату, які пізніше були визнані договірними. Внаслідок цього він був дискваліфікований, і нагорода присуджена Тоні Польстеру з 39 голами, забитими в чемпіонаті Австрії.
- ** — Панчев отримав нагороду лише в 2006 році через протести з боку Федерації футболу Кіпру, яка стверджувала, що кіпрський гравець забив в цьому сезоні 40 голів, хоча офіційно був зафіксований результат лише 19 голів. Саме ця скандальна суперечка примусила «France Football» в 1991 році припинити присудження нагороди.
1992—1996[ред. | ред. код]
В цей період нагорода не присуджувалася. Найкращими бомбардирами європейських національних чемпіонатів в ці роки були такі гравці.
Рік | Гравець | Клуб | Голів | ||
---|---|---|---|---|---|
1992 | ![]() |
Аллі Маккойст | ![]() |
«Глазго Рейнджерс» | 34 |
1993 | ![]() |
Аллі Маккойст | ![]() |
«Глазго Рейнджерс» | 34 |
1994 | ![]() |
Девід Тейлор | ![]() |
«Портмадог» | 43 |
1995 | ![]() |
Арсен Аветисян | ![]() |
«Гоменгем» | 39 |
1996 | ![]() |
Звіад Енделадзе[en] | ![]() |
«Маргветі Зестафоні» | 40 |
1997—2020[ред. | ред. код]
Починаючи з сезону 1996/97 «Золотий бутс» присуджується Європейською асоціацією спортивних видань з застосуванням нової системи підрахунку результатів, в якій голи, забиті в провідних європейських чемпіонатах, множаються на коефіцієнт, який залежить від рівня чемпіонату.


Статистика[ред. | ред. код]
Багаторазові переможці[ред. | ред. код]
Ліонель Мессі — єдиний шестиразовий володар «Золотого бутса». Гравець «Баварії» Герд Мюллер був першим дворазовим лавреатом нагороди (сезони 1969–70 та 1971–72рр.), Ліонель Мессі був першим триразовим, п'ятиразовим та шестиразовим, Кріштіану Роналду першим чотириразовим володарем трофею, зокрема одного разу виступаючи за «Манчестер Юнайтед» і тричі виступаючи за «Реал». Тільки Ліонель Мессі зробив це тричі поспіль (2016–17, 2017–18, 2018–19). Дієго Форлан («Вільярреал», «Атлетіко»), Луїс Суарес («Ліверпуль», «Барселона»), Маріо Жардел («Порту», «Спортінг») і Кріштіану Роналду вигравали нагороду з двома різними клубами.

Футболіст | Кількість перемог |
Сезони |
---|---|---|
![]() |
6 | 2009–10, 2011–12, 2012–13, 2016–17, 2017–18, 2018–19 |
![]() |
4 | 2007–08, 2010–11, 2013–14 (спільно з Суаресом), 2014–15 |
![]() |
2 | 1967–68, 1972–73 |
![]() |
2 | 1969–70, 1971–72 |
![]() |
2 | 1974–75, 1976–77 |
![]() |
2 | 1982–83, 1984–85 |
![]() |
2 | 1998–99, 2001–02 |
![]() |
2 | 2003–04, 2004–05 (спільно з Форланом) |
![]() |
2 | 2004–05 (спільно з Анрі), 2008–09 |
![]() |
2 | 2013–14 (спільно з Роналду), 2015–16 |
![]() |
2 | 2020–21, 2021–22 |
Переможці за клубами[ред. | ред. код]
Клуб | Разом | Кількість гравців |
---|---|---|
![]() |
9 | 3 |
![]() |
5 | 2 |
![]() |
4 | 2 |
![]() |
3 | 2 |
![]() |
3 | 2 |
![]() |
2 | 2 |
![]() |
2 | 2 |
![]() |
2 | 2 |
![]() |
2 | 2 |
![]() |
2 | 1 |
![]() |
2 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
Переможці за країнами[ред. | ред. код]
Країна | Разом | Кількість гравців |
---|---|---|
![]() |
8 | 3 |
![]() |
7 | 2 |
![]() |
4 | 4 |
![]() |
4 | 2 |
![]() |
3 | 3 |
![]() |
3 | 3 |
![]() |
3 | 2 |
![]() |
3 | 2 |
![]() |
2 | 2 |
![]() |
2 | 2 |
![]() |
2 | 1 |
![]() |
2 | 1 |
![]() |
2 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
Переможці за чемпіонатами[ред. | ред. код]
Чемпіонат | Разом | Кількість гравців |
---|---|---|
![]() |
15 | 7 |
![]() |
7 | 4 |
![]() |
5 | 4 |
![]() |
4 | 4 |
![]() |
3 | 3 |
![]() |
3 | 3 |
![]() |
4 | 2 |
![]() |
3 | 2 |
![]() |
3 | 2 |
![]() |
2 | 2 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
![]() |
1 | 1 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Официально: Лионель Месси обладатель 6-й «Золотой бутсы» [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Таблиця результатів 2007 року на UEFA.com [Архівовано 27 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
|
|