Золотий вік наукової фантастики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Золот́ий вік науќової фант́астики (англ. Golden Age of Science Fiction) — період, що приблизно охоплює проміжок з кінця 30-х років і до 50-х років XX століття, коли жанр наукової фантастики стає дуже популярним в англомовних країнах, коли було вперше видано багато класичних творів жанру. В історії наукової фантастики Золотий Вік йде після епохи космічної опери pulp-журналів 1920 — 1930 — х років і передує новій хвилі наукової фантастики. За словами історика Адама Робертса, «Золоте століття підніс особливий стиль написання: міцнаа наукова фантастика, лінійне оповідання, героїчне рішення проблем, протидія загрозам з космічної опери»[1].

Від Гернсбека до Кемпбелла[ред.ред. код]

Найбільший вплив на виникнення Золотого століття надав Джон В. Кемпбелл-молодший, що став легендою в жанрі як редактор і видавець багатьох журналів наукової фантастики, в тому числі «Astounding Science Fiction». Під редакцією Кемпбелла в науковій фантастиці стало більше реалізму і психологічної глибини в характерах персонажів, ніж до цього було в «супернаукову» епоху Гернсбека. Авторський фокус змістився від механізму до людини, що використовує цей механізм. Більшість фанів вважають, що Золоте століття почався близько 193839[1]; в липні 1939 рік вийшов номер «Astounding Science Fiction»[2], що містить перші опубліковані розповіді Айзека Азімова і Альфреда ван Вогта, і цю дату часто наводять як точну дату початку Золотого віку.

Розвиток жанру[ред.ред. код]

Багато штампів і загальних фраз наукової фантастики виникли в епоху Золотого століття. Завдяки роботам Е.Е.Сміта космічна опера вийшла на новий рівень. Айзек Азімов в оповіданні «Брехун!» 1941 вперше вивів свої знамениті три закони робототехніки і заклав основу космооперной франшизи «Фундація» . Однією із загальних рис Золотого століття: впровадження технічних винаходів і відчуття дива у читачів, прикладом може служити розповідь Азімова «Прихід ночі», коли цивілізація на планеті була зруйнована за одну ніч в результаті неординарного космічного катаклізму. Романи 50-х від Роберта Гайнлайна, такі як «Лялькарі», « Подвійна зірка», «Зоряні піхотинці», явно виражають Лібертаріанська ідеологію, яка в той час була широко представлена ​​в жанрі[1].

У Золотому столітті в фантастиці знову з'являються теми релігії і духовності, які були центральними в старій фантастиці до епохи космоопери, але придушувалися Хьюго Гернсбек як невідповідні його поданням про «науковості». Серед найвідоміших творів цього типу: «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері, «Кінець дитинства» Артура Кларка, «Справа совісті» Джеймса Бліша і «Кантата за Лейбовіцем» Волтера Міллера[1].

Культурне значення[ред.ред. код]

Як явище, яке вплинуло на дуже багатьох підлітків під час Другої світової війни і наступної за за нею холодної війни, Золотий вік наукової фантастики залишив значний слід у суспільстві. Початок золотого століття збіглося з першим конвентом Worldcon в 1939 рікі, й з тих пір наукова фантастика знайшла значну суспільну силу, особливо для її найбільш активних фанів. Жанр, особливо в період свого розквіту, надавав помітний, хоч і дещо непрямий вплив на військових лідерів, інформаційні технології, Голлівуду на саму науку (особливо біотехнологію і фармацевтику).

Варто зазначити, що багато батьків в той час часто сприймали наукову фантастику з відтінком жаху і проявляли нетерпимість до неї, зазвичай викликану колоритними ілюстраціями на обкладинках pulp-журналів. Стереотип на обкладинка таких журналів — жінка в бронебікіні під владою окастого монстра.

Відомі представники[ред.ред. код]

Ряд дуже впливових авторів наукової фантастики почали свою діяльність в Золотому столітті, в тому числі:

Кінець Золотого століття[ред.ред. код]

Якщо початок Золотого століття можна досить точно вказати, то визначити його кінець складніше, але можна виділити кілька факторів, що змінили обличчя жанру в період з середини до кінця 50-х років. Можливо, найважливішим тут є скорочення ринку, що проявилося в закритті десятків великих науково-фантастичних журналів протягом п'яти років. У той же час зменшилася частка наукової фантастики на телебаченні і радіо, до 1955 ріку припинена зйомка багатьох телесеріалів. Наукова фантастика процвітала в коміксах початку 50-х, але створення Кодексу коміксів (незалежного органу саморегулювання змісту коміксів в США) серйозно впливає на жанр, призводить до припинення публікацій деяких коміксів.

Таким чином, друга половина 50-х років ознаменувалася зниженням конкурентоспроможності наукової фантастики. У той же час технічний прогрес, кульмінацією якого став запуск Супутника-1 в жовтні 1957 ріку, зменшує розрив між реальним світом і світом фантастики, змушує авторів бути сміливішими в своїй творчості заради того, щоб їхні твори були актуальними. З'являються нові жанри наукової фантастики, які зосереджені не стільки на досягнення людей в космічних кораблях і лабораторіях, скільки на те, як ці досягнення змінять людство.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Roberts, Adam «The History of Science Fiction», New York: Palgrave Macmillan, 2006. ISBN 0-333-97022-5 (англ.)
  2. Публікація на ISFDB

Посилання[ред.ред. код]