Перейти до вмісту

Зігмар Габрієль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зіґмар Ґабріель
нім. Sigmar Gabriel
нім. Sigmar Gabriel Редагувати інформацію у Вікіданих
Зіґмар Ґабріель нім. Sigmar Gabriel
Зіґмар Ґабріель
нім. Sigmar Gabriel
2015
Міністр закордонних справ Німеччини
27 січня 2017 — 14 березня 2018
ПопередникФранк-Вальтер Штайнмаєр
НаступникГайко Маас
Віцеканцлер Німеччини
17 грудня 2013 — 14 березня 2018
ПопередникФіліпп Реслер
НаступникОлаф Шольц
Міністр економіки та енергетики Німеччини
17 грудня 2013 — 27 січня 2017
ПопередникФіліпп Реслер
Голова Соціал-демократичної партії Німеччини
13 грудня 2009 — 24 січня 2017
ПопередникФранц Мюнтеферінг
НаступникМартін Шульц
Міністр з охорони навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини
22 жовтня 2005 — 27 жовтня 2009
ПопередникЮрген Тріттін
НаступникНорберт Реттген
Міністр-президент Нижньої Саксонії
15 грудня 1999 — 4 березня 2003
ПопередникГерхард Глоговський
НаступникКрістіан Вульф
Народився12 вересня 1959(1959-09-12) (65 років)
Гослар, Нижня Саксонія, ФРН
Відомий якполітик, письменник-документаліст, temporary career soldier, вчитель Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиTönnies Holdingd[1] і Бундесвер Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГеттінгенський університет (1987) і Ratsgymnasium Goslard Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяСоціал-демократична партія Німеччини
Професіягімназичний педагог
РелігіяЄвангелічна церква Німеччини Редагувати інформацію у Вікіданих
Підпис
sigmar-gabriel.de
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Зіґмар Ґабрієль, або Зігмар Габрієль (нім. Sigmar Gabriel; нар. 12 вересня 1959, Гослар) — німецький політик і державний діяч, голова Соціал-демократичної партії Німеччини (2009—2017), міністр закордонних справ ФРН у 2017—2018 роках.

У 1999—2003 роках прем'єр-міністр федеральної землі Нижня Саксонія. З 2005 до 2009 року був федеральним міністром Захисту довкілля і ядерної безпеки. З 2005 до 2019 року — депутат німецького Бундестагу. З 2009 до 2017 року — голова однієї з двох найвпливовіших політичних партій Німеччини — СДП. Обіймав посаду віцеканцлера і міністра економіки та енергетики (2013—2018) в третьому уряді Анґели Меркель.

Із січня 2017 до лютого 2018 року — федеральний міністр закордонних справ Німеччини.[2][3]

У німецькому політикумі вважається найбільш слухняним учнем та послідовником Ґергарда Шредера.[4]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько, Вальтер Ґабрієль, був все життя (до своєї смерті 2012 року в 91-річному віці) переконаним нацистом та заперечником Голокосту. Він був членом НСДАП, але під час війни не служив солдатом у Вермахту через захворювання на поліомієліт.[5] Батьки Ґабрієля розлучилися, коли йому було три роки. Старша сестра Гудрун залишилася з матір'ю, а син Зіґмар у батька. Батько часом бив хлопчика. Через сім років матері вдалося через суд повернути сина собі

В 1967—1979 роках навчався в школі. Через асоціальну поведінку Ґабрієля вчителька пропонувала перевести його в «спеціальну» школу для дітей з розумовими та психічними вадами. В 1976 році вступив в Організацію соціалістичної молоді «Соколи» (нім. «Sie Falken»).[6] У 1977 році 18-річним гімназистом вступив в СДП. Після закінчення в 1979 гімназії два роки служив у Бундесвері. У 1982—1987 роках вивчав соціологію, політику та германістику в Геттінгенському університеті, після чого склав державні екзамени на вчителя гімназії.

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 1987—1998 — депутат районних зборів (району Гослар) від СДП
  • 1990—2005 — депутат ландтагу землі Нижня Саксонія
  • 1991—1999 — бургомістр міста Гослар
  • 1994—1997 — речник фракції СДП з питань внутрішньої політики Ландтагу
  • Березень 1998 — грудень 1999 — голова фракції СДП Нижньо-Саксонського ландтагу
  • 1999—2003 — голова кабінету міністрів землі Нижня Саксонія
  • 2003—2005 — голова фракції СДП Нижньо-Саксонського ландтагу
  • Жовтень 2005 — жовтень 2009 — федеральний міністр захисту навколишнього середовища і ядерної безпеки
  • 2009 — 2017 — голова Соціал-демократичної партії Німеччини
  • 2013 — 2017 — федеральний міністр економіки та енергетики в третьму уряді Анґели Меркель
  • 2017 — 2018 — міністр закордонних справ Німеччини у четвертому уряді Анґели Меркель

«Гнучкість» політичних принципів

[ред. | ред. код]

Надзвичайна «лабільність» та гнучкість політичних поглядів Зіґмара Ґабрієля є предметом численних публікацій німецьких ЗМІ та глузувань публіцистів-сатириків. Так Ґабрієль, як один з лідерів політичної опозиції у 2005—2012 рр, виступав категорично проти експорту зброї з боку ФРН.

Ставши міністром економіки, що фактично відповідає за експорт зброї, у коаліційному уряді ХДС-СДПСДП він пишається підвищенням німецького експорту зброї, головним чином у «гарячі точки» Земної кулі.[7][8]

Заклик до бойкоту Євро-2012

[ред. | ред. код]

На кінці квітня 2012 року Зіґмар Ґабрієль закликав німецьких політиків бойкотувати Чемпіонат Європи з футболу в Україні через поводження з експрем'єркою Юлією Тимошенко.

В інтерв'ю популярному німецькому тижневику «Bild am Sonntag» Ґабрієль заявив:

Politiker müssen aufpassen, dass sie nicht zu Claqueuren des Regimes werden. Denn sie sitzen in den Stadien möglicherweise neben Gefängnisdirektoren und Geheimpolizisten. Im Zweifelsfall sollte man da nicht hinfahren[9]

(переклад) Політики мусять бути обережними, щоб не стати вболівальниками режиму. Вони, ймовірно, сидітимуть на стадіоні поруч з начальниками в'язниць і членами таємної поліції. Якщо є сумнів, то краще туди не їхати.[10]

Заклик до зняття санкцій з Росії

[ред. | ред. код]

25 вересня 2015 року Ґабрієль запропонував покращити відносини з Росією — з огляду на важливу роль Москви у врегулюванні сирійського конфлікту.

…Будь-кому має бути зрозуміло, що не можна з одного боку підтримувати санкції протягом тривалого часу, а з другого — мати змогу прохати про співпрацю… <…> …ми змушені будемо змінити наше ставлення до Росії.[11]

На тлі цього він назвав початком «інших та кращих відносин» спорудження другої черги газопроводу «Північний потік». Завершити цей процес покращення відносин на думку Ґабрієля має скасування уведених проти Москви санкцій ЄС.

У відповідь на цю пропозицію Ґабрієля голова відомства канцлерки ФРН Петер Альтмаєр відповів, що Федеральний уряд Німеччини й надалі дотримуватиметься політики санкцій щодо Росії, які були запроваджені з боку ЄС у відповідь на анексію Москвою Криму та роль у конфлікті на Донбасі. Пропозицію Ґабрієля також піддала нищівній критиці лідерка «Зелених» у Бундестазі Марілуїзе Бек.[12]

Дружба з Путіним

[ред. | ред. код]

Конфлікт з Ердоганом

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Об'єкт глузувань, досить молодий політик, але з «не зовсім чоловічою фігурою» і занадто для свого віку товстий Ґабрієль, наприкінці 2017 року зробив собі хірургічну операцію по скороченню шлунку. Після цього помітно зменшився у вазі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://daserste.ndr.de/panorama/archiv/2020/Gekauft-Sozialdemokrat-Gabriel-beriet-Fleischmogul-Toennies,toennies138.html
  2. ↑ Herzlich Willkommen, Bundesaußenminister Sigmar Gabriel!. Auswärtiges Amt (de-DE) . Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  3. ↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. Новим міністром закордонних справ ФРН став Зіґмар Ґабріель | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 27.01.2017. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  4. ↑ «Tagesspiegel»: Schröders gelehriger Schüler Gabriel [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.].(нім.) 23.02.2017
  5. ↑ Die Zeit: Bernd Ulrich. Die Schuld meines Vaters: Sein Leben als Sohn [Архівовано 29 квітня 2017 у Wayback Machine.](нім.) 10.01.2013
  6. ↑ Молодіжна організація на кшталт радянського Комсомолу, що існувала паралельно як у ФРН, так і у НДР. Існує і досі — вже у об'єднаній Німеччині.
  7. ↑ Sigmar Gabriel: Der Rüstungsminister [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.].(нім.)
  8. ↑ Die Welt: Waffenexporte steigen auch 2016 unter Gabriel [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.].(нім.)
  9. ↑ «Stern»: Габріель закликає до бойкоту [Архівовано 28 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Українська правда: У Німеччині закликають бойкотувати Євро через побиття Тимошенко [Архівовано 28 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Путін досяг свого: у Берліні вже хочуть зняття санкцій [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Експрес-онлайн, 26.09.2015
  12. ↑ Німецька хвиля: Берлін не скасовуватиме санкції щодо Росії через роль Москви у Сирії [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.]. (укр.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зігмар_Габрієль&oldid=45735654