Вальтер Шеєль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Шеєль
Walter Scheel
Вальтер Шеєль
Федеральний президент ФРН
1 липня 1974 — 30 червня 1979
Попередник Густав Гайнеман
Наступник Карл Карстенс
віце-канцлер ФРН
21 жовтня 1969 — 16 травня 1974
Попередник Віллі Брандт
Наступник Ганс-Дітріх Геншер
21 жовтня 1969 — 15 травня 1974
Попередник Віллі Брандт
Наступник Ганс-Дітріх Геншер
міністр економічного співробітництва та розвитку ФРН
14 листопада 1961 — 28 жовтня 1966
Попередник посада заснована
Наступник Вернер Доллінгер
Народився 8 липня 1919(1919-07-08)
Золінген,
Рейнська провінція, Німеччина
Помер 24 серпня 2016(2016-08-24) (97 років)
Бад-Кроцінген
Похований Waldfriedhof Zehlendorfd
Відомий як політик, військовослужбовець
Країна Німеччина
Політична партія ВДП(1946)
У шлюбі з 1. (з 1942 р.) Єва Шеєль (1921–1966). 2. (з 1969 р.) Мілдред Шеєль (1931–1985). 3. (з 1988 р.) Барбара Візе.
Релігія Євангелічна церква Німеччини
Нагороди
Підпис Signatur Walter Scheel.svg

Вальтер Шеєль (нім. Walter Scheel; 8 липня 1919, Золінген, Північна Рейн-Вестфалія — 24 серпня 2016, Бад-Кроцінген, Баден-Вюртемберг, Німеччина) — німецький політик, з 1974 по 1979 роки обіймав пост федерального президента Німеччини.

Біографія[ред. | ред. код]

Шеєль народився 1919 року у Золінгені. Під час Другої світової війни служив у Люфтваффе, був ад'ютантом відомого аса нічної винищувальної авіації Мартіна Древеса[1]. Після війни вступив до Вільної демократичної партію Німеччини.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1950 р. — член ландтагу землі Північний Рейн — Вестфалія. 1953 року було обрано до Бундестагу, де з 1967 по 1969 роки займав пост віце-президента. З 1958 по 1961 роки був членом Європейського парламенту. З 1961 року по 1966 рік федеральний міністр з економічного розвитку. 1968 року на з'їзді ВДП в Фрейбурзі обирається головою партії.

З 21 жовтня 1969 по 16 травня 1974 займав пост віце-канцлера і пост міністра закордонних справ у коаліційному уряді СДПН і ВДП (уряд Брандта-Шеєль).

1971 року став першим міністром закордонних справ ФРН і відвідав з офіційним візитом Ізраїль. У тому ж році був нагороджений премією Теодора Гойса.

1972 року відвідав Пекін з метою узгодження питання про встановлення дипломатичних відносин між ФРН та Китаєм.

Шеєль брав участь у підписанні договору 1970 між ФРН та СРСР про визнання післявоєнних кордонів у Європі, що поклав початок серії договорів ФРН з східноєвропейськими країнами[2].

Після відходу у відставку 7 травня 1974 Віллі Брандта, Шеєль тимчасово зайняв пост федерального канцлера. Через 9 днів (16 травня) на цій посаді його змінив Гельмут Шмідт.

15 травня 1974 обраний федеральним президентом Німеччини та перебував на цій посаді до 30 червня 1979. У 1975 р. відвідав з державним візитом СРСР, Францію, США, Іспанію. 1976 року він відмовився підписувати «Закон про скасування перевірки відмови від військової служби» з міркувань совісті.

Факти[ред. | ред. код]

  • Вальтер Шеєль є одним з колишніх керівників держав та урядів у сучасному світі, що найдовше живуть .
  • Вальтеру Шеєлю належить рекорд за тривалості життя серед всіх кайзерів та президентів Німеччини (включаючи НДР).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 839. Eichenlaubträger Martin Drewes. Die Ritterkreuzträger. Архів оригіналу за 2011-08-29. Процитовано 2011-10-03.  (нім.)
  2. Новая восточная политика. 11.05.2005. Архів оригіналу за 26.03.2012. Процитовано 26.05.2014. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]