Кам'янка (Біляївський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кам'янка
Руїни костелу Різдва Пресвятої Діви Марії
Руїни костелу Різдва Пресвятої Діви Марії
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Біляївський район Біляївський район
Рада/громада Кам'янська сільська рада
Код КОАТУУ 5121083201
Облікова картка Кам'янка (Біляївський район) 
Основні дані
Засноване 1808
Населення 1390
Площа 2.44 км²
Густота населення 569.67 осіб/км²
Поштовий індекс 67610
Телефонний код +380 4852
Географічні дані
Географічні координати 46°38′12″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 46.63667° пн. ш. 30.23528° сх. д. / 46.63667; 30.23528Координати: 46°38′12″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 46.63667° пн. ш. 30.23528° сх. д. / 46.63667; 30.23528
Середня висота
над рівнем моря
89 м
Водойми р. Барабой
Відстань до
обласного центру
48.2 км
Відстань до
районного центру
22.3 км
Місцева влада
Адреса ради 67610,Одеська обл., Біляївський р-н, с. Кам'янка, вул. Тираспільська, 32, тел. 3-03-42
Сільський голова Жаріт Федір Степанович
Карта
Кам'янка. Карта розташування: Україна
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка. Карта розташування: Одеська область
Кам'янка
Кам'янка

Кам'янка у Вікісховищі?

Ка́м'янка — село в Україні, в Біляївському районі Одеської області. Населення становить 1390 осіб. Засновано 1808 р. під назвою Мангейм, із 01.02.1945 має сучасну назву. Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення. У селі розташовані руїни костелу Різдва Пресвятої Діви Марії, пам'ятки архітектури місцевого значення.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Німецьку колонію Мангейм заснували 1808 року 60 родин, які прибули із Бадена, Ельзаса, Рейніфанца та Пруссії, після того як імператор Олександр I імператор Олександр I задовольнив прохання німців переселитися у Причорномор'я[1].

Станом на 1834 рік у німецькій колонії Мангейм було 299 жителів[1]. У 1886 році у Мангеймі, центрі Мангеймської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 1679 осіб, налічувалось 160 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, 6 лавок та 3 винних погреба, відбувались базари через 2 тижні по середах[2]. За 4 версти — молитовний будинок. У 1899 році — проживало 1776 осіб у 208 дворах, станом на 1915 рік населення Мангейму складало більше двох тисяч осіб[1]. У селі була волосна управа, земська поштова станція, ринок, католицький костел, постоялий двір і паровий млин.

Будівля Кам'янської сільради

За адміністративним поділом СРСР у 1923 році засновано Мангеймський район, до якого, входять Мангеймська, Зельцька і Куртівська волості[3].

У вересні 1945 року після виселення німецького населення село перейменовано на Кам'янку. Станом на 1 вересня 1946 року входить до складу Василівської сільської ради[4]. З 1950 по 1975 рік центром Василівської сільради було село Кам'янка. До її складу входили села Василівка, Кам'янка, Секретарівка, Кагарлик, Михайлівка і Червона Гірка.

21 серпня 1979 року утворена Кам'янська сільська рада з центром у селі Кам'янка, якій підпорядковувались села Секретарівка, Михайлівка і Червона Гірка.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Церква святого великомученика Димитрія Солунського

Після здобуття Україною незалежності, у 1995 році радгосп «Кам'янський» реорганізовано в КСП «Кам'янський», який 2000 року реорганізовано у агрофірму «Єдність», яка спеціалізується переважно на вирощування зернових культур[1].

У селі діє Церква святого великомученика Димитрія Солунського Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату[5]. Працює будинок культури, школа, дитячий садок. 2008 року відкрито нове приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини, яка оснащена всім необхідним обладнанням[1].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1457 осіб, з яких 684 чоловіки та 773 жінки.[6]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1390 осіб.[7]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 68,13 %
російська 24,75 %
молдовська 4,89 %
вірменська 1,01 %
болгарська 0,43 %
німецька 0,29 %
білоруська 0,07 %
гагаузька 0,07 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д 90 років Біляївському району - Олександр Семенов. Чтиво. Процитовано 2019-09-23. 
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 2019-09-23. 
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371, 911, 998.
  5. Розпорядження №232/А-2003 от 27.03.2003, Про реєстрацію статуту православної парафії Святого Великомученика Димитрія Солунського с. Кам'янка Біляївського району Одеської єпархії Української православної церкви. search.ligazakon.ua. Процитовано 2019-09-23. 
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]