Коваленко Лідія Борисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лідія Борисівна Коваленко
Коваленко Лідія Борисівна.jpg
Народилася 5 травня 1936(1936-05-05)
Бочечки, Конотопський район, Українська Соціалістична Радянська Республіка,
СРСР СРСР
Померла 25 січня 1993(1993-01-25) (56 років)
Київ, Україна Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність журналіст
Відома дослідниця голодомору
Alma mater Київський університет
Чоловік Маняк Володимир Антонович
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1993
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
q: Висловлювання у Вікіцитатах

Лі́дія Бори́сівна Ковале́нко (5 травня 1936, Бочечки — 25 січня 1993, Київ) — журналістка-публіцист, громадський діяч, дослідниця голодомору.

Біографія[ред.ред. код]

Народилась 5 травня 1936 року в селі Бочечках (нині село Конотопського району Сумської області) в сім'ї вчителів. З 1943 року навчалась в школі у Хорезмській області Узбецької РСР (туди під час радянсько-німецької війни була евакуйована з матір'ю, батько служив у армії). Від 1944 року проживала в Чернігові. В 19531958 роках — студентка Київського університету. У 19581961 роках — редактор, від грудня 1961 року — кореспондент у Комітеті з радіомовлення і телебачення при РМ УРСР. З 1970 по 23 січня 1993 року працювала в журналі «Ранок», тижневику «Україна», заступником редактора журналу «Людина і світ».

меморіальна дошка
Могила Лідії Коваленко і Володимира Маняка

З 1981 року мешкала в Києві в будинку № 52 на вулиці Олеся Гончара, на фасаді якого їй з чоловіком, письменником В. Маняком, встановлено гранітну меморіальну дошку.

Разом з чоловіком створювала «Асоціацію дослідників голодомору 1932—1933 років в Україні»; в 1992 році, після трагічної загибелі чоловіка, на установчому з'їзді була обрана головою асоціації.

Автор-упорядник видання «33-й: голод: Народна Книга-Меморіал» (Київ, 1991) — першої пам'ятки людям, замучених голодомором 1932—1933 років в УСРР, комплексного узагальнюючого документального джерела з проблеми голоду-геноциду, яке об'єднало свідчення очевидців, історичні документи, наукові коментарі, публіцистику, документальне фото, живопис.

Померла 25 січня 1993 року в Києві. Похована на Байковому кладовищі поруч з чоловіком (ділянка № 52а).

Відзнаки[ред.ред. код]

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993, посмертно; за подвижницьку працю з підготовки Книги пам'яті).

Нагороджена орденом княгині Ольги 3-го ступеня (2005, посмертно; за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання голодомору 1932—1933 років актом геноциду українського народу).

Література[ред.ред. код]

  • Лідія Коваленко-Маняк. Некролог. «ЛУ». 1993, 4 лютого.
  • Шаталіна Є. Вклад Володимира Маняка і Лідії Коваленко у створення джерельної бази з історії голодомору. В кн.: Голодомор 1932—1933 рр. в Україні: причини і наслідки. Міжнародна наукова конференція. Київ, 9–10 вересня 1993. Матеріали. К., 1995.
  • Веселова О. До питання створення Асоціації дослідників голодоморів в Україні: передісторія і установчий з'їзд (1983—1992 рр.). «Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: міжвідомчий збірник наукових праць», 2002, вип. 6.

Джерела та література[ред.ред. код]