Ковтун Валерій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Петрович Ковтун
Народився 22 жовтня 1944(1944-10-22)
Ясинувата, Авдіївський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер 3 лютого 2005(2005-02-03) (60 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність артист балету, балетмейстер
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Вчителі Баклан Федір Миколайович
Заклад Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
Партія КПРС
У шлюбі з Таякіна Тетяна Олексіївна[1]
Нагороди Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1986
Звання
Народний артист СРСРНародний артист УРСР

Валерій Петрович Ковтун (22 жовтня 1944(1944-10-22), Ясинувата, Сталінська область — 3 лютого 2005(2005-02-03), Київ) — український радянський артист балету, балетмейстер, Народний артист УРСР і СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 жовтня 1944 року в місті Ясинувата, тепер Донецька область, Україна. В дитинстві відвідував заняття танцювального гуртка в Будинку культури залізничників в Ясинуватій, займався в самодіяльному колективі балету при Будинку культури студентів у Дніпропетровську. У 1962 році став учнем шостого класу Київського державного хореографічного училища. Навчався у педагогів І. М. Булатової та Є. М. Зайцева. У 1965 році закінчив його.

У 19651968 роках — артист Харківського театру опери та балету. З 1968 по 1985 рік — артист Київського академічного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. В театрі з 1969 року склався творчий дует Валерія Ковтуна та солістки балету Тетяни Таякіної.

Брав участь в міжнародних балетних конкурсах:

  • 5-й Міжнародний балетний конкурс у Варні (1970 рік, третє місце);
  • Міжнародний конкурс артистів балету в Москві (1973 рік, друге місце);
  • IV Міжнародний фестиваль танцю в Парижі (премія імені Вацлава Ніжинського Французької академії танцю, 1977).

З 1973 року на запрошення Майї Плісецької виступав її партнером на телезйомках, в зарубіжних гастрольних виставах і в спектаклях Большого театру.

Гастролював в Англії, Індії, Угорщині, Італії, Німеччині, Болгарії, Чехії, Словаччині, Югославії, Хорватії, Польщі, Франції, США, Аргентині, Японії, Швейцарії, Колумбії, Коста-Риці, Венесуелі, Нікарагуа, Іспанії, Панамі, Норвегії, Швеції, Данії та інших країнах.

З 1977 по 1997 рік викладав дуетний танець в Київському хореографічному училищі. Член КПРС з 1978 року[2]. В 1984 році закінчив балетмейстерський факультет Державного інституту театрального мистецтва в Москві (педагог Р. Захаров). В 19851987 роках — головний балетмейстер Київського театру опери і балету. У 19871988 роках — головний балетмейстер Укрконцерту. З 1989 року — художній керівник і головний балетмейстер Київського театру класичного балету. У 19892003 роках — завідувач кафедрою сценічного руху в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. У 19982005 роках — головний балетмейстер Київського музичного театру для дітей та юнацтва.

Могила Валерія Ковтуна

Жив у Києві. Помер від енцефаліту у 60-річному віці 3 лютого 2005 року[3]. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі[4] (ділянка № 49б, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.4175417° пн. ш. 30.5007500° сх. д. / 50.4175417; 30.5007500).

Творчість[ред. | ред. код]

Артист балету[ред. | ред. код]

Репертуар Харківського театру опери та балету:

Репертуар Київського театру опери та балету:

Балетмейстер[ред. | ред. код]

Постановки в Київському театрі опери і балету:

  • «Спляча красуня» П. Чайковського (1980);
  • Вечір одноактних балетів: А. Понкіеллі «Танці годин» з опери «Джоконда», «Третя сюїта» на музика П. Чайковского (1983);
  • «Шарка» на музику Б. Сметани (1984);
  • «Баядерка» Л. Мінкуса (1985);
  • «Лускунчик» П. Чайковського (1986);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (1987);
  • «Лілея» К. Данькевича (2003).

Постановки в Київському театрі класичного балету:

  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (1989);
  • «Шопеніана» на музику Ф. Шопена (1989);
  • Вечір одноактних балетів на музику П. Чайковского: «Біла сюїта» і «Франческа да Ріміні» (1990);
  • «Жизель» А. Адана (1990);
  • «Аполлон Мусагет» І. Стравінського (1991);
  • «Болеро» М. Равеля (1992);
  • «Кармен-сюїта» Ж. Бізе — Р. Щедріна (1992);
  • «Лускунчик» П. Чайковського (1992);
  • «Спартак» А. Хачатуряна (1996).

Постановки в Київському музичному театрі для дітей та юнацтва:

  • «Наяда і Рибак» Ц. Пуні (1999);
  • «Петя і Вовк» на музику С. Прокоф 'єва (1999);
  • «Жизель» А. Адана (2000);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (2001);
  • «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф 'єва (2002);
  • «Блискучий дивертисмент» на музику Ж. Бізе (2002);
  • «Шопеніана» на музику Ф. Шопена (2004);
  • «Попелюшка» на музику С. Прокоф'єва (2004);
  • «Сомнамбула» на музику П. Чайковського (2004).

Постановки в інших театрах:

  • «Лучаферул» Е. Доги в Молдавському академічному театрі опери і балети (1983) — дипломная работа в Московському інституті театрального мистецтва;
  • «Лускунчик» П. Чайковського (1991, Сербська національна опера в Новому Саді; 2003, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (1991, Український художньо-спортивний ансамбль «Балет на льоду»; 1992, Сербська національна опера в Новому Саді; 1997, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • «Баядерка» Л. Мінкуса (1995, Румунська Національна опера в Бухаресті; 2003, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • «Жизель» А. Адана (1999, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • Вечір одноактних балетів: «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковского і «Кармен-сюїта» Ж. Бізе та Р. Щедріна (1999, Словенська Національна опера в Мариборі).

З 1994 по 2004 рік поставив для трупи «Міжнародний балет Очі» («Pavlova-Nijinsky Memorial Ballet International de Ochi») в Нагої (Японія) такі балети:

  • «Жизель» А. Адана (1994);
  • «Коппелія» Л. Деліба (1994);
  • «Біла сюїта» на музику П. Чайковского (1995);
  • «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1995, 2001);
  • «Спляча красуня» П. Чайковського (1995, 2002);
  • «Сильфіда» Х. Левенсхольда (1995);
  • Гран-па з балету «Пахіта» Л. Мінкуса (1995);
  • Танці з опери «Сід» Ж. Массне (1997);
  • «Вальпургієва ніч» Ш. Гуно (1997);
  • «Класична симфонія» С. Прокоф'єва (1997);
  • «Корсар» А. Адана (1997);
  • «Баядерка» Л. Мінкуса (1999, 2003);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (2003);
  • «Сомнамбула» на музику П. Чайковского (2004);
  • «Паризькі веселощі» на музику Ж. Оффенбаха (2004).

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 1976 — Народний артист УРСР;
  • 1977 — премія Ленінського комсомолу (разом з Тетяною Таякіною);
  • 1978 — Народний артист СРСР;
  • 1986 — Шевченківська премія «за створення головних партій в балетах „Лісова пісня“ М. Скорульского, „Спляча красуня“ П. Чайковського у Державному академічному театрі опери та балету УРСР імені Т. Г. Шевченка і концертно-виконавську діяльність останніх років».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]