Козак Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Васильович Козак
УПА погон 10 - Майор.svg Майор
Козак Микола 2.jpg
Загальна інформація
Народження 1914(1914)
с. Рахиня, нині Долинський район, Івано-Франківська область
Смерть 8 лютого 1949(1949-02-08)
с. Пітушків, Млинівський район, Рівненська область
°загиблий у бою
Псевдо "Богдан", "Петро", "Смок", "Сергій Хортиця", "Чупринка"
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС OUN-B-01.svg ОУН
UPA-Zaslugy1.png УПА
Командування
командир УПА-Північ (03.1945 — 12.1945), крайовий провідник ОУН ПЗУЗ (1946—1948)
Нагороди та відзнаки

Золотий Хрест Заслуги 1 класу — 8.10.1945

Мико́ла Васи́льович Коза́к (псевдо: «Богдан», «Вівчар», «Смок», «Кучма», «Лука», «Петро», «Сергій Хортиця») (1914, с. Рахиня, нині Долинський район, Івано-Франківська область — 8 лютого 1949, с. Пітушків, Млинівський район, Рівненська область) — крайовий референт СБ ПЗУЗ (1945), командир УПА-Північ (03.1945 — 12.1945), крайовий провідник ОУН на північно-західних землях (ПЗУЗ; 1946—1948).

Лицар Золотого Хреста Заслуги .

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Козак

Народився у 1914 році в с. Рахиня, нині Долинський район, Івано-Франківська область, Україна.

Закінчив гімназію у 1933, згодом студент Львівської політехніки.

Після закінчення курсів Ревізійного союзу українських кооператив у 1934 році працював продавцем у споживчій кооперативі «Сила» в Долині.[1]

Член ОУН з 1934 року. Заарештований польською поліцією 3 березня 1937 року, засуджений в Стрию 1 березня 1938 року до 3 років ув'язнення. Вийшов на волю 9 вересня 1939 року.

Повітовий провідник ОУН на Лемківщині у 1940—1941, член похідних груп ОУН влітку 1941.

Обласний провідник ОУН Кам'янець-Подільської області (1941—1942), організаційний референт і обласний провідник ОУН Вінницької області (1942—1943), крайовий референт СБ ОСУЗ у 1944.

У 1945 крайовий референт СБ ПЗУЗ, а у 1946—1948 провідник ОУН ПЗУЗ.[2] Командир УПА-Північ: березень 1945 — грудень 1945 року. Брав активну діяльність у протидії агентурі НКВС. Відзначився в успішній оперативній грі з агентами НКВС і з допомогою підпільниці Людмили Фої ліквідував трьох високопрофесійних агентів спецслужб.[3]

Загинув у бою із спецгрупою МГБ 8 лютого 1949 року в с. Пітушків, Млинівський район, Рівненська область, нині Україна.

Нагороди[ред. | ред. код]

8 жовтня 1945 року нагороджений Золотим Хрестом Заслуги [4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Коваль Омелян. Спомини мого життя:Львів-Auschwitz-Брюссель. — Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2016. — 240 ст. ISBN 978-617-7363-31-5
  2. Василь Галаса. Наше життя і боротьба
  3. Людмила Фоя — агент «Апрєльская», повстанець «Перелесник» (частина 2)
  4. Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки… — С. 708.

Література[ред. | ред. код]

  • Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943—1946 рр. // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавство ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 164—224.
  • Марчук І. Формування та структура УПА-Північ // Українська Повстанська Армія у боротьбі проти тоталітарних режимів / Голова редакційної колегії Ярослав Ісаєвич, упорядник і відповідальний редактор Юрій Сливка (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 11 / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). — Львів, 2004. — С. 111—120.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
  • Сергійчук В. Український здвиг: Поділля. 1939—1955. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 52—56.

Посилання[ред. | ред. код]