Кольорова металургія України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кольорова металургія — галузь промисловості, що охоплює добування і збагачення руд кольорових металів, виробництво та обробку кольорових металів та їх сплавів.

Продукція кольорової металургії широко використовується у точному машинобудуванні, літакобудуванні, електроніці, робототехніці і т. д.

Кольорова металургія в Україні розвинута недостатньо через брак власної сировини.

Виробництво кольорових металів переважно енергоємне (потребує багато електроенергії), тому підприємства розташовують поблизу джерел дешевої електроенергії. Так, виробництво алюмінію, титану, магнію зосереджено в Запоріжжі й базується на дешевій енергії Дніпрогесу і привізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють Костянтинівський цинковий завод і Артемівський завод переробки кольорових металів.

Поблизу джерел сировини розміщені Калуський хіміко-металургійний (виготовлення металевого магнію) і Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (збагачення руд титану).

На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод (глинозем — сировина для виготовлення алюмінію).

Підприємства кольорової металургії є одним з основних стаціонарних джерел забруднення середовища. Вони викидають в атмосферу оксиди азоту, сірчистий газ. Ґрунти забруднюються свинцем, цинком, хромом, міддю. Значні земельні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.

Складність розвитку галузей кольорової металургії зумовлена їх високою енергоємністю, водоємкістю і матеріаломісткістю. Тому виплавка кольорових металів в Україні зменшується.

Характеристика[ред. | ред. код]

Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами - сировинним і енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розмішуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.

У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони: Донецький і Придніпровський. На території Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники і збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90 % продукції СНД. В цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині з Північної Осетії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод з орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. В Бахмуті працює завод по обробці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат. Мідь і свинець імпортується з Російської Федерації. В м. Довжанськ знаходиться завод алюмінієвого прокату. Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, яку утворюють Дніпрогес, теплові і атомні електростанції. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сировину з Калуша, Стебника і Сиваша, а титанову - з Іршанського і Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпортних бокситах з Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмінієвий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод. У Вільногірську поблизу Середньодніпровської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів.

В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля і електроенергія Південноукраїнської атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калуським ВО «Хлорвініл».

Базовими підприємствами металоперероблюючої промисловості у виробництві міді в Україні є:

Артемівський завод по обробці кольорових металів (Донецька обл.). Потужність підприємства - 140 тис. т. на рік. Більш 80 % сировини завод отримує від постачальників з Росії та Казахстану. У зв'язку з недопостачанням сировини, вагомим (до 70%) зношенням більшої частини основного устаткування об'єми виробництва у 2005 р. складали лише 20% від виробництва 1990 р. (на сьогоднішній день завод працює на 7-10% потужності);

Спільні підприємства «Донкавмет» та «Укргермет», які спеціалізуються на виготовленні латуні і бронзи з вторинної сировини (майже повністю працює на сировині замовників). Загальне виробництво підприємств складала 90 тис.т. у 2000 р, при140 тис.т. у 2009.

Алюмінієва промисловість України, за даними програми «Алюміній України», представлена Миколаївським глиноземним заводом (МГЗ), Запорізьким алюмінієвим комбінатом (ЗалК), заводами з виготовлення вторинного (спільне підприємство «Інтерсплав», «Укргермет», «Обімет»), Броварським заводом алюмінієвих будівних конструкцій. Загальна кількість виробництва цих підприємств становить: глинозему - 1,2 млн. т., первинного алюмінію та сплавів на його основі - 11 тис. т., вторинного алюмінію і його сплавів - 165 тис. т., будівних профілів - 15 тис. т.

Споживання[ред. | ред. код]

Споживання кольорових металів на внутрішньому ринку України (2000)

Галузі кольорової металургії[ред. | ред. код]

Кольорова металургія. 52 підприємства різних форм власності. Обсяг товарної продукції 5,8 млрд гривень (2001). На власній сировині базується тільки виробництво титану, феронікелю, цирконію, кремнію, ртуті. Є 4 гірничо-збагачувальних підприємств: Вільногірський гірничо-металургійний комбінат, Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, Микитівський ртутний комбінат, Побузький феронікелевий комбінат. Практично всі підприємства кольорової металургії значно зменшили обсяги виробництва в результаті відсутності власної сировинної бази, попиту на вітчизняному і неконкурентоспроможності на світовому ринку.

  • Виробництво міді. Артемівський завод по обробці кольорових металів (прокат, сплави, проектна потужність 140 тис. тонн, Виробництво в 2000 році 4,5 тис. тонн), 9 виробничо-заготівельних регіональних підприємств: «Вторцветмет», СП «Донкавамет», «Укргермет», науково-виробнича фірма «Форум», фірма «КАТЕХ», експериментальний завод Державного трубного інституту (місто Дніпро).
  • Виробництво твердих сплавів. Відносяться Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких матеріалів, «Торезтвердосплав», Державний інженерний центр твердих сплавів «Светкермет», концерн «Алкон» Національної Академії наук, Державне спеціалізоване виробничо-технологічне бюро «Інос», Державне підприємство «ІНМА», ділянки різних машинобудівних заводів.
  • Виробництво вуглецю. З нафтового і пекового коксу і термоантрациту на «Укрграфіт» (місто Запоріжжя) виробляють вугільні і графітові електроди, блоки, анодну масу й ін. Для забезпечення спецтехніки на базі «Укрграфіт» створено Державний завод «Вуглекомпозит».

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

В 2001 році на підприємствах галузі кольорової металургії працювало 46,3 тис. ос.

Споживання палива та електроенергії[ред. | ред. код]

  • кольорова металургія 2,5% палива і 9,0% електроенергії

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Металургія кольорових металів: Навч. посібн. для вищих навч. закладів. Рабинович О. В., Садовник Ю. В., Ігнатьєв В. С., Трегубенко Г. М., Бубликов Ю. О., — НМетАУ. — Дніпропетровськ: Журфонд, 2009—154 с.