Кутина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кутина
Kutina
Герб
Petrokemija Kutina.jpg
Основні дані
45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д. / 45.47500° пн. ш. 16.78194° сх. д. / 45.47500; 16.78194Координати: 45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д. / 45.47500° пн. ш. 16.78194° сх. д. / 45.47500; 16.78194
Країна Flag of Croatia.svg Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Сисацько-Мославинська жупанія
Район громада Кутина
Засновано 1256
Населення 14 814 (2001)[1]
Агломерація 24 597
Площа міста 294,34 км²
Густота населення 11,52 осіб/км²
Поштові індекси 44320
Телефонний код 385 044
Часовий пояс UTC+1
Висота НРМ 108 м
Поділ міста 23 місцеві комітети[2]
День міста 10 листопада
святий покровитель
- Діва Марія Сніжна (5 серпня)
Міська влада
Адреса Trg kralja Tomislava 12
Веб-сторінка kutina.hr
Мер міста Златко Бабич (ХДС)
Кутина. Карта розташування: Хорватія
Кутина
Кутина
Кутина (Хорватія)

CMNS: Кутина на Вікісховищі
Положення громади Кутина на карті жупанії

Ку́тина (хорв. Kutina) — місто в центральній Хорватії в складі Сисацько-Мославинської жупанії. Важливий промисловий центр (нафтохімічна, електронна, електротехнічна промисловість тощо). Найбільше місто гористої області Мославина, її економічний, торговельний та адміністративний центр. Населення самого міста налічує 14 814 жителів (за переписом 2001 р.), а загальна чисельність населення муніципалітету Кутина становить 24 597 осіб.

Положення[ред.ред. код]

Місто розташоване за 70 кілометрів від столиці Загреба, на південних схилах порослої виноградниками і лісистої Мославинської гори (хорв. Moslavačka gora) на краю місцевості Лоньско поле, одного з найбільших водно-болотних угідь у цій частині Європи.

Історія[ред.ред. код]

Кутина вперше згадується в історичних записах у 1256 році, а саме в документі угорсько-хорватського короля Бели IV від 10 листопада 1256 р. Упродовж століть Кутина розвивається як торговельний центр, в який переселявся люд з північно-західної і південної Хорватії. На початку XX століття Кутина, налічуючи 1903 жителі і являючи собою торговельно-ремісниче поселення, стала центром району (котару), що об'єднував муніципалітети Кутина, Поповача і Лудина.

У Кутині існує давня традиція ЗМІ, про що свідчить історія місцевої газети Moslavački list і місцевої радіостанції Radio Moslavina.

Економіка[ред.ред. код]

У Кутині розміщено експортно-орієнтовані підприємства: АТ Selk d.d. (виробник годинників, електронних компонентів, друкарських схем, елементів ІТ і т.ін.), АТ Petrokemija d.d. (завод мінеральних добрив), ТОВ Moslavina d.o.o. (збір, очищення і розподіл води), ТОВ Messer Tehnoplin Croatia (виробництво та продаж технічних газів) тощо. Перші три належать до числа найбільших компаній Хорватії [3] за рейтингом Інтернет-агентства www.top500.de. Господарську картину міста доповнює низка середніх і дрібних підприємств.

Сполучення[ред.ред. код]

У транспортному відношенні Кутина вигідно розташовується на автотрасі ЗагребЛиповаць, до якої приєднується і магістральний шлях до Гарешниці, Дарувара, Беловара і Вировитиці.

Повз Кутину подорожує велика кількість туристів з Угорщини. Залізнична лінія Пан-європейський коридор 10 з Загреба до Вінковців і далі до Белграда проходить через Кутину, а доказом того, що Кутина і в давні часи була на перехресті шляхів може служити і римське поселення, залишки якого розташовані у східній частині Кутини — Кутинська Липа і яке, як припускається, згадувалося в давньоримських документах як Varianis.

Визначні місця[ред.ред. код]

Кутина широко відома своєю дійовою молодіжною сценою та орієнтованим на альтернативні стилі клубом «Барака». Основні визначні пам'ятки — це природний парк Лоньско Поле, барокова церква Святої Марії Сніжної, старі дерев'яні будиночки під назвою trijem (ґанок, зруб, пор. з «укр. терем») або čardak, пагорби Мославини з руїнами середньовічних «замків».

Примітки[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]