Мосендз Леонід Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Мосендз
Алла Лисянська. Леонід Мосендз.jpg
Леонід Мосендз
Народився 20 вересня (2 жовтня) 1897(1897-10-02)
Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія
Помер 14 жовтня 1948(1948-10-14) (51 рік)
Бльоне, Швейцарія
·туберкульоз
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність поет, письменник
Мова творів українська

Леоні́д Ма́ркович Мо́сендз (20 вересня (2 жовтня) 1897(18971002), Могилів-Подільський, Подільська губернія,— 14 жовтня 1948, Бльонау, Швейцарія) — український поет, прозаїк, есеїст, гуморист (спільно з Ю. Кленом — під псевдонімом Порфирій Горотак).

Життєпис[ред. | ред. код]

Леонід Мосендз народився у м. Могилеві-Подільському в родині державного урядовця, з українського роду Мосендзи. 1915 р. закінчив у Вінниці учительську семінарію. У роки Першої світової війни перебував у російській армії, потім вступив до війська УНР.

Після поразки УНР емігрував. З польської Ченстохови у 1922 році переїхав до Чехословаччини, де 1923/24 p. закінчив гімназію і вступив на хіміко-технологічний факультет Української господарської академії в Подєбрадах. 1928 р. одержує тут диплом інженера-технолога й залишається в УГА асистентом.

У 1931 р. він захищає докторську дисертацію з проблем переробки нафти, працює в лабораторіях. У час пробудження Закарпаття Мосендз у 1937/38 p. викладає в Державній академії в Сваляві, а після окупації Закарпаття переїжджає до Братислави. У 1945 р. виїздить до Австрії. У м. Інсбруку Мосендз заприятелював з Ю. Кленом (О. Бургардтом), з яким разом 1947 р. видав (під спільним псевдонімом Порфирій Горотак) збірку пародійних віршів «Дияволічні параболи».

У 1946 р., тяжко хворий на сухоти, переїжджає до Швейцарії, де в м. Бльоне (Blonay) 1948 р. помирає, похований там же. Його спадщина багата: збірка «Зодіак» (1941), три поеми («Вічний корабель» (1940), «Канітферштан» (1945) і «Волинський рік» (1948)), три збірки новел і оповідань («Засів», «Людина покірна», «Відплата») і незавершений роман «Останній пророк» (посмертне видання 1960).

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Леонід Мосендз. Художник Алла Лисянська

Автор есе «Штайн — ідея і характер» (1935), збірки «Зодіак» (1941); поем «Вічний корабель» (1940), «Канітферштан» (1945), «Волинський рік» (1948), збірок новел і оповідань «Засів», «Людина покірна», «Відплата»; роману «Останній пророк» (посмертне видання 1960). Окремі видання:

Виявив себе також у публіцистиці, перекладах.

Дмитро Донцов назвав його «одним із найкращих, коли не найкращим — із наших… новелістів».[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Журнал «Вітчизна», № 3-4, 2004, «Леонід Мосендз»
  • Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори / Упорядування і передмова В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 280 с.
  • Скорина Людмила. Література та літературознавство української діаспори. Курс лекцій. — Вид. 2-е, доп. — Черкаси: Брама-Україна. — 2005. — 384с.
  • Баган О. Р. Готика — як стиль і настрій. До джерел художнього стилю Леоніда Мосендза // Українські проблеми. — 1998. — № 2. — С. 122—130.
  • Васьків М. Актуалізація роману Л. Мосендза «Останній пророк» крізь призму прагматизму // XX століття: від модерності до традицій: зб. наук. праць. — Вип. 1.Естетика і поетика творчості Леоніда Мосендза / Ред. колегія: І. Руснак та ін. — Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010. — С. 30-39.
  • Васьків М. Еміграційний історичний роман: загальне й індивідуальне // Український еміграційний роман 1930-50-х років. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. — С. 34-111.
  • Іщук-Пазуняк Н. Леонід Мосендз і доля його могили // Вибрані студії з історії, лінгвістики, літературознавства і філософії. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2010. — С. 273—275.
  • Кравців Б. Леонід Мосендз і його «Останній пророк» // Мосендз Л. Останній пророк. — Торонто,1960. — С. V — ХХХІІ.
  • Мариненко Ю. Проза Леоніда Мосендза в контексті доби // XX століття: від модерності до традицій: зб. наук. праць. — Вип. 1. Естетика і поетика творчості Леоніда Мосендза / Ред. колегія: І. Руснак та ін. — Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010. — С. 207—215.
  • Мейзерська Т. Потрійний код «Вічного корабля» Леоніда Мосендза: історичний, метафізичний, національний // XX століття: від модерності до традицій: зб. наук. праць. — Вип. 1. Естетика і оетика творчості Леоніда Мосендза / Ред. колегія: І. Руснак та ін. — Вінниця: ТОВ фірма «Планер»,2010. — С. 79-86.
  • Набитович І. Леонід Мосендз — лицар святого Грааля: Творчість письменника в контексті європейської літератури. — Дрогобич: Відродження, 2001. — 220 с.
  • Набитович І. Сакральне в художній творчості Леоніда Мосендза // XX століття: від модерності до традицій: зб. наук. праць. — Вип. 1. Естетика і поетика творчості Леоніда Мосендза / Ред.. колегія: І. Руснак та ін. — Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010. — С. 87-107.
  • Неврлий М. «Трохи Дон-Кіхот в мені є …» // Україна. — 1990. -№ 18. — С. 20-22.
  • Нигрицький Л. Передмова // Мосендз Л. Людина покірна. — Львів: Укр. бібліотека, 1937. —С. 5-6.
  • Просалова В. А. Драматична доля роману Л. Мосендза «Останній пророк» // Актуальні проблеми літературознавства: Збірник наукових праць. — Дніпропетровськ: Навчальна книга, 2003.- Т. 15. — С. 152—163.
  • Просалова В. А. Оповідання Л. Мосендза та їх інтертекстуальне тло // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка, 2004. — вип. 3 (71). — C. 83-91.
  • Руснак І. Художній світ новел Леоніда Мосендза // XX століття: від модерності до традицій: зб. наук. праць. — Вип. 1. Естетика і поетика творчості Леоніда Мосендза / Ред.. колегія: І. Руснак та ін. — Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010. — С. 116—131.
  • Яковенко Т. Образ Івана Хрестителя у романі «Останній пророк» Леоніда Мосендза // XX століття: від модерності до традицій: зб. наук. праць. — Вип. 1. Естетика і поетика творчості Леоніда Мосендза / Ред.. колегія: І. Руснак та ін. — Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010. — С. 132—140.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.