Луїджі Луццатті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїджі Луццатті
італ. Luigi Luzzatti
Luigi Luzzatti.jpg
20-й Прем'єр-міністр Італії
31 березня 1910 — 30 березня 1911 року
Монарх: Віктор Емануїл III
Попередник: Сідней Сонніно
Наступник: Джованні Джолітті
 
Партія: Historical Rightd
Освіта: Падуанський університет
Науковий ступінь: lauread[1]
Ім'я при народжені: італ. Luigi Luzzatti
Народження: 1 березня 1841(1841-03-01)[2][3][4]
Венеція, Австрійська імперія, Німецький союз
Смерть: 29 березня 1927(1927-03-29)[2][3][…] (86 років)
Рим
Похований: Кампо Верано[6]
Громадянство: Королівство Італія
Нагороди:
Великий Хрест ордена Почесного легіону Орден Франца Йосифа Орден Святого Олафа

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

Луїджі Луццатті (італ. Luigi Luzzatti; 11 березня 1841 — 29 березня 1927) — італійський державний та політичний діяч, очолював італійський уряд від березня 1910 до березня 1911 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Венеції. Здобув юридичну освіту в Падуї[7]. 1863 року став професором Технічного інституту в Мілані, а 1867 року — професором конституційного права в Падуї.

1869 року Марко Мінгетті призначив його на посаду державного секретаря з питань сільського господарства й торгівлі. Згодом він отримав портфель міністра фінансів. Завдяки законам, запропонованим Луццатті, було врятовано від банкрутства Банк Неаполя. Після виходу у відставку 1898 року займався налагодженням торгових зв'язків із Францією, а також працював журналістом і викладачем.

Від листопада 1903 до травня 1905 року знову обіймав посаду міністра фінансів. У березні 1911 Луццатті сформував власний уряд, що пропрацював рівно рік.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]