Список прем'єр-міністрів Італії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голова Ради міністрів Італії
італ. Presidente del Consiglio dei ministri della Repubblica Italiana
Штандарт прем'єр-міністра
Посаду обіймає
Джорджа Мелоні
від 22 жовтня 2022
Стиль Прем'єр (неформально)
Її Екселенція (дипломатично)
Статус Голова уряду
Член Уряд Італії
Європейська рада
Номінує Парламент Італії
Призначає Президент Італії
Термін каденції 5 років, з можливістю перебрання
Створення 17 березня 1861
Перший на посаді Камілло Бенсо ді Кавур
Платня 99 000€ в рік[1]
Вебсайт www.governo.it

Голова Ради міністрів Італії (італ. Presidente del Consiglio dei Ministri) — голова уряду, який керує виконавчою владою та формує законодавчу політику Італії. Прем'єр-міністр також здійснює політичне керівництво та відповідає за загальний політичний курс країни.

Прем'єр-міністр призначається президентом Італії, після чого пропонує президенту кандидатури міністрів[2]. Не пізніше ніж через десять днів після формування уряд постає перед парламентом для отримання довіри. Новий прем'єр-міністр призначається після чергових парламентських виборів, а також у разі розпуску уряду після винесення недовіри парламентом[3] або подачі у відставку попереднього голови уряду.

Посаду прем'єр-міністра за всю історію обіймали 60 осіб. З жовтня 2022 посаду прем'єр-міністра обіймає, перша жінка на цій посаді — Джорджа Мелоні.

У списку в хронологічному порядку наведені прем'єр-міністри Італії з моменту заснування цієї посади.

Прем'єр-міністри Італії (1861 — нині)[ред. | ред. код]

Прем'єр-міністри Королівства Італія (1861—1946)[ред. | ред. код]

Королівство Італія створили 1861 року під час Рісорджименто, об'єднавши незалежні італійські держави в єдину країну під владою Сардинського королівства. Панівною династією Італії стала Савойська династія, яка до цього керувала Сардинським королівством.

Герб королівства Італія (1870)
# Прізвище, ім'я
(Роки життя) 		Зображення Початок строку Кінець строку Партія Коаліція Посилання
Парламент VIII скликання
1 Камілло Бенсо ді Кавур
(1810—1861) 		23 березня 1861 6 червня 1861 «Права» [4]
2 Беттіно Рікасолі
(1809—1880) 		6 червня 1861 3 березня 1862 «Права» [5]
3 Урбано Раттацці
(1808—1873) 		3 березня 1862 8 грудня 1862 «Ліва» [6][7]
4 Луїджі Карло Фаріні
(1812—1866) 		8 грудня 1862 24 березня 1863 «Права» [8]
Парламент IX скликання
5 Марко Мінгетті
(1818—1886) 		24 березня 1863 28 вересня 1864 «Права» [9][10]
6 Альфонсо Ферреро Ламармора
(1804—1878) 		28 вересня 1864 31 грудня 1865 «Права» [11][12]
31 грудня 1865 20 червня 1866
2 Беттіно Рікасолі
(1809—1880) 		20 червня 1866 10 квітня 1867 «Права» [5]
3 Урбано Раттацці
(1808—1873) 		10 квітня 1867 27 жовтня 1867 «Ліва» [6][7]
7 Луїджі Федеріко Менабреа
(1809—1896) 		27 жовтня 1867 5 січня 1868 «Права» [13]
5 січня 1868 13 травня 1869
13 травня 1869 14 грудня 1869
Парламент X і XI скликань
8 Джованні Ланца
(1810—1882) 		14 грудня 1869 10 липня 1873 «Права» [14]
Парламент XI і XII скликань
5 Марко Мінгетті
(1818—1886) 		10 липня 1873 25 березня 1876 «Права» [9][10]
Парламент XII і XIII скликань
9 Агостіно Депретіс
(1813—1887) 		25 березня 1876 25 грудня 1877 «Ліва» [15][16]
26 грудня 1877 24 березня 1878
10 Бенедетто Кайролі
(1825—1889) 		24 березня 1878 19 грудня 1878 «Ліва» [17][18]
9 Агостіно Депретіс
(1813—1887) 		19 грудня 1878 14 липня 1879 «Ліва» [15][16]
10 Бенедетто Кайролі
(1825—1889) 		14 липня 1879 25 листопада 1879 «Ліва» [17][18]
25 листопада 1879 29 травня 1881
Парламент XIV і XV скликань
9 Агостіно Депретіс
(1813—1887) 		29 травня 1881 25 травня 1883 «Ліва» [15][16]
25 травня 1883 30 березня 1884
30 березня 1884 29 червня 1885
29 червня 1885 30 травня 1886
30 травня 1886 4 квітня 1887
4 квітня 1887 29 липня 1887
Парламент XVI скликання
11 Франческо Кріспі
(1819—1901) 		29 липня 1887 9 березня 1889 «Ліва» [19][20]
9 березня 1889 6 лютого 1891
Парламент XVII скликання
12 Антоніо Старабба
(1839—1908) 		6 лютого 1891 15 травня 1892 «Права» [21]
Парламент XVII і XVIII скликань
13 Джованні Джолітті
(1842—1928) 		15 травня 1892 15 грудня 1893 «Ліва» [22][23]
парламент XIX скликання
11 Франческо Кріспі
(1819—1901) 		15 грудня 1893 10 березня 1896 «Ліва» [19][20]
12 Антоніо Старабба
(1839—1908) 		10 березня 1896 11 липня 1896 «Права» [21]
11 липня 1896 14 грудня 1897
14 грудня 1897 1 червня 1898
1 червня 1898 29 червня 1898
Парламент XX скликання
14 Луїджі Пеллу
(1839—1924) 		29 червня 1898 14 травня 1899 «Права» [24]
14 травня 1899 24 червня 1900
Парламент XXI скликання
15 Джузеппе Саракко
(1821—1907) 		24 червня 1900 15 лютого 1901 «Ліва» [25][26]
16 Джузеппе Дзанарделлі
(1826—1903) 		15 лютого 1901 3 листопада 1903 «Ліва» [27][28]
Парламент XXII скликання
13 Джованні Джолітті
(1842—1928) 		3 листопада 1903 12 березня 1905 «Ліва» [22][23]
17 Томмазо Тіттоні
(1855—1931) 		12 березня 1905 28 березня 1905 «Права» [29]
18 Алессандро Фортіс
(1842—1909) 		28 березня 1905 24 грудня 1905 «Ліва» [30][31]
24 грудня 1905 8 лютого 1906
19 Сідней Сонніно
(1847—1922) 		8 лютого 1906 29 травня 1906 «Права» [32][33]
Парламент XXIII скликання
13 Джованні Джолітті
(1842—1928) 		29 травня 1906 11 грудня 1909 «Ліва» [22][23]
19 Сідней Сонніно
(1847—1922) 		11 грудня 1909 31 березня 1910 «Права» [32][33]
20 Луїджі Луццатті
(1841—1927) 		31 березня 1910 30 березня 1911 «Права» [34][35]
Парламент XXIII і XXIV скликань
13 Джованні Джолітті
(1842—1928) 		30 березня 1911 21 березня 1914 «Ліва» [22][23]
21 Антоніо Саландра
(1853—1931) 		21 березня 1914 5 листопада 1914 «Права» [36][37]
5 листопада 1914 18 червня 1916
22 Паоло Боселлі
(1838—1932) 		18 червня 1916 29 жовтня 1917 «Права» [38]
23 Вітторіо Емануеле Орландо
(1860—1952) 		23 жовтня 1917 23 червня 1919 «Ліва» [39][40]
Парламент XXV скликання
24 Франческо Саверіо Нітті
(1868—1953) 		23 червня 1919 21 травня 1920 Радикальна партія [41][42]
21 травня 1920 15 червня 1920
13 Джованні Джолітті
(1842—1928) 		15 червня 1920 4 липня 1921 «Ліва» [22][23]
Парламент XXVI скликання
25 Іваное Бономі
(1873—1951) 		4 липня 1921 26 лютого 1922 Соціалістична партія реформ [43][44]
26 Луїджі Факта
(1861—1930) 		26 лютого 1922 1 серпня 1922 Італійська ліберальна партія [45]
1 серпня 1922 31 жовтня 1922
Парламент XXVI, XXVII, XXVIII, XXIX і XXX скликань
27 Беніто Муссоліні
(дуче з 1925)
(1883—1945) 		31 жовтня 1922 25 липня 1943 Національна фашистська партія [46][47]
28 П'єтро Бадольо
(1871—1956) 		25 липня 1943 17 квітня 1944 Позапартійний
(Військові) 		[48][49]
22 квітня 1944 8 червня 1944
Регентство (1944)
25 Іваное Бономі
(1873—1951) 		18 червня 1944 10 грудня 1944 Демократична партія праці [43][44]
12 грудня 1944 19 Червень 1945
29 Ферруччо Паррі
(1890—1981) 		21 червня 1945 8 грудня 1945 Партія дії [50][51]
30 Альчіде де Гаспері
(1881—1954) 		10 грудня 1945 10 липня 1946 Християнсько-демократична партія [52]

Прем'єр-міністри Італії (1946 — нині)[ред. | ред. код]

Після референдуму 1946 Італія перейшла від монархічного ладу до республіканського.

Герб Італії
# Прізвище, ім'я
(Роки життя) 		Зображення Початок строку Кінець строку Партія Коаліція Посилання
Конституційна асамблея (1946)
30 Альчіде де Гаспері
(1881—1954) 		10 липня 1946 2 лютого 1947 Християнсько-демократична партія ХДП — ІСП — ІКП — ІРП [52]
2 лютого 1947 31 травня 1947 ХДП — ІСП — ІКП
31 травня 1947 23 травня 1948 ХДП — ІДСП — ІЛП — ІРП
Парламент I скликання (1948)
30 Альчіде де Гаспері
(1881—1954) 		23 травня 1948 27 січня 1950 Християнсько-демократична партія ХДП — ІДСП — ІЛП — ІРП [52]
27 січня 1950 26 липня 1951 ХДП — ІДСП — ІРП
26 липня 1951 16 липня 1953 ХДП — ІРП
парламент II скликання (1953)
30 Альчіде де Гаспері
(1881—1954) 		16 липня 1953 17 серпня 1953 Християнсько-демократична партія ХДП [52]
31 Джузеппе Пелла
(1902—1981) 		17 серпня 1953 12 січня 1954 Християнсько-демократична партія ХДП та незалежні [53]
32 Амінторе Фанфані
(1908—1999) 		18 січня 1954 8 лютого 1954 Християнсько-демократична партія ХДП [54][55]
33 Маріо Шельба
(1901—1991) 		10 лютого 1954 6 липня 1955 Християнсько-демократична партія ХДП — ІДСП — ІЛП [56][57]
34 Антоніо Сеньї
(1891—1972) 		6 липня 1955 15 травня 1957 Християнсько-демократична партія ХДП — ІДСП — ІЛП [58][59]
35 Адоні Дзола
(1887—1960) 		19 травня 1957 1 липня 1958 Християнсько-демократична партія ХДП [60]
Парламент III скликання (1958)
32 Амінторе Фанфані
(1908—1999) 		1 липня 1958 15 лютого 1959 Християнсько-демократична партія ХДП — ІДСП [54][55]
34 Антоніо Сеньї
(1891—1972) 		15 лютого 1959 23 березня 1960 Християнсько-демократична партія ХДП [58][59]
36 Фернандо Тамброні
(1882—1963) 		25 березня 1960 26 липня 1960 Християнсько-демократична партія ХДП [61]
32 Амінторе Фанфані
(1908—1999) 		26 липня 1960 21 лютого 1962 Християнсько-демократична партія ХДП [54][55]
21 лютого 1962 21 червня 1963 ХДП — ІДСП — ІРП
Парламент IV скликання (1963)
37 Джованні Леоне
(1908—2001) 		21 червня 1963 4 грудня 1963 Християнсько-демократична партія ХДП [62][63]
38 Альдо Моро
(1916—1978) 		4 грудня 1963 22 липня 1964 Християнсько-демократична партія ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП [64][65][66]
22 липня 1964 23 лютого 1966 ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП
23 лютого 1966 24 червня 1968 ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП
Парламент V скликання (1968)
37 Джованні Леоне
(1908—2001) 		24 червня 1968 12 грудня 1968 Християнсько-демократична партія ХДП [62][63]
39 Маріано Румор
(1915—1990) 		12 грудня 1968 5 серпня 1969 Християнсько-демократична партія ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП [67]
5 серпня 1969 27 березня 1970 ХДП
27 березня 1970 6 серпня 1970 ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП
40 Еміліо Коломбо
(1920—2013) 		6 серпня 1970 17 лютого 1972 Християнсько-демократична партія ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП [68][69]
41 Джуліо Андреотті
(1919—2013) 		17 лютого 1972 26 червня 1972 Християнсько-демократична партія ХДП [70][71][72]
Парламент VI скликання (1972)
41 Джуліо Андреотті
(1919—2013) 		26 червня 1972 7 липня 1973 Християнсько-демократична партія ХДП — ІДСП — ІЛП [70][71][72]
39 Маріано Румор
(1915—1990) 		26 липня 1973 14 березня 1974 Християнсько-демократична партія ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП [67]
14 березня 1974 23 листопада 1974 ХДП — ІСП — ІДСП
38 Альдо Моро
(1916—1978) 		23 листопада 1974 12 лютого 1976 Християнсько-демократична партія ХДП — ІРП [64][65][66]
12 лютого 1976 29 липня 1976 ХДП
Парламент VII скликання (1976)
41 Джуліо Андреотті
(1919—2013) 		29 липня 1976 11 березня 1978 Християнсько-демократична партія ХДП [70][71][72]
11 березня 1978 20 березня 1979 ХДП
20 березня 1979 4 серпня 1979 ХДП — ІДСП — ІРП
Парламент VIII скликання (1979)
42 Франческо Коссіґа
(1928—2010) 		4 серпня 1979 4 квітня 1980 Християнсько-демократична партія ХДП — ІДСП — ІЛП [73][74]
4 квітня 1980 18 жовтня 1980 ХДП — ІСП — ІРП
43 Арнальдо Форлані
(1925—2023) 		18 жовтня 1980 28 червня 1981 Християнсько-демократична партія ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП [75]
44 Джованні Спадоліні
(1925—1994) 		28 червня 1981 23 серпня 1982 Італійська республіканська партія ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП — ІЛП [76]
23 серпня 1982 1 грудня 1982 ХДП — ІСП — ІДСП — ІРП — ІЛП
32 Амінторе Фанфані
(1908—1999) 		1 грудня 1982 4 серпня 1983 Християнсько демократична партія ХДП — ІСП — ІДСП — ІЛП [54][55]
Парламент IX скликання (1983)
45 Беттіно Краксі
(1934—2000) 		4 серпня 1983 1 серпня 1986 Італійська соціалістична партія ХДП — ІСП — ІРП — ІДСП — ІЛП [77][78]
1 серпня 1986 17 квітня 1987 ХДП — ІСП — ІРП — ІДСП — ІЛП
32 Амінторе Фанфані
(1908—1999) 		17 квітня 1987 28 липня 1987 Християнсько-демократична партія ХДП та незалежні [54][55]
Парламент X скликання (1987)
46 Джованні Горіа
(1943—1994) 		28 липня 1987 13 квітня 1988 Християнсько-демократична партія ХДП — ІСП — ІРП — ІДСП — ІЛП [79][80]
47 Чіріако Де Міта
(1928—2022) 		13 квітня 1988 22 липня 1989 Християнсько-демократична партія ХДП — ІСП — ІРП — ІДСП — ІЛП [81][82]
41 Джуліо Андреотті
(1919—2013) 		22 липня 1989 12 квітня 1991 Християнсько-демократична партія ХДП — ІСП — ІРП — ІДСП — ІЛП [70][71][72]
12 квітня 1991 24 червня 1992 ХДП — ІСП — ІДСП — ІЛП
Парламент XI скликання (1992)
48 Джуліано Амато
(1938-) 		28 червня 1992 28 квітня 1993 Італійська соціалістична партія ХДП — ІСП — ІЛП — ІДСП [83][84]
49 Карло Адзеліо Чампі
(1920—2016) 		28 квітня 1993 10 травня 1994 Незалежні ХДП — ІСП — ІЛП — ІДСП
і незалежні ліві 		[85][86]
Парламент XII скликання (1994)
50 Сільвіо Берлусконі
(1936—2023) 		10 травня 1994 17 січня 1995 вперед, Італія ПС — ПХП
(вперед, Італія — ЛПн — НА — ХДЦ — СЦ) 		[87][88]
51 Ламберто Діні
(1931-) 		17 січня 1995 17 травня 1996 Незалежні Незалежні [89]
Парламент XIII скликання (1996)
52 Романо Проді
(1939-) 		17 травня 1996 21 жовтня 1998 коаліція «Оливкове дерево» «Олива» (ДП — НПІ — ІПО — ФЗІ) [90][91]
53 Массімо Д'Алема
(1949-) 		21 жовтня 1998 22 грудня 1999 Ліві демократи «Олива» (ЛД — НПІ — ІПО — ФЗІ)
 — ПІК — ДСІ — ДСР 		[92][93]
22 грудня 1999 25 квітня 2000 «Олива» (ЛД — НПІ — ІПО — ФЗІ)
 — Партія італійських комуністів — Дем — СХДЦ
48 Джуліано Амато
(1938-) 		25 квітня 2000 11 червня 2001 Коаліція «Оливкове дерево» «Олива» (Ліві демократи — НПІ — Дем — ФЗІ — ПІК — СХДЦ — ІПО — ДСІ) [83][84]
Парламент XIV скликання (2001)
50 Сільвіо Берлусконі
(1936—2023) 		11 червня 2001 23 квітня 2005 Вперед, Італія ДС (Вперед, Італія — НА — ЛПн — СХДЦ — НСПІ — ІРП) [87][88]
23 квітня 2005 17 травня 2006 ДС (Вперед, Італія — НА — ЛПн — СХДЦ — НСПІ — ІРП)
Парламент XV скликання (2006)
52 Романо Проді
(1939-) 		17 травня 2006 8 травня 2008 коаліція «Оливкове дерево»;
Демократична партія 		«Союз» (Ліві демократи — МДС — ПКВ — РВК — ПІК — ДІ — ФЗІ — СХДЦ) [90][91]
Парламент XVI скликання (2008)
50 Сільвіо Берлусконі
(1936—2023) 		8 травня 2008 16 листопада 2011 Народ свободи НС — ЛПн — РзА [87][88]
54 Маріо Монті
(1943-) 		16 листопада 2011 28 квітня 2013 Незалежні незалежні [94][95]
Парламент XVII скликання (2013)
55 Енріко Летта
(1966-) 		28 квітня 2013 22 лютого 2014 Демократична партія «Італія. Загальне благо» (ДП — ЛЕС — ДЦ — ПдНП — ІСП)
 — НС — ГВ 		[96][97][98]
56 Маттео Ренці
(1975-) 		22 лютого 2014 11 грудня 2016 Демократична партія ДП — НПЦ — ГВ — СЦ [99]
57 Паоло Джентілоні
(1954-) 		11 грудня 2016 1 червня 2018 Демократична партія ДП — НПЦ — СЦ — ІСП [99]
Парламент XVIII скликання (2018)
58 Джузеппе Конте
(1964-) 		1 червня 2018 13 лютого 2021 Незалежні «Уряд змін» (ЛПн — РПЗ) [100]
59 Маріо Драґі
(1947-) 		13 лютого 2021 22 жовтня 2022 Незалежні (РПЗ —ЛП —ПД —ВІ — ІВ — Art. 1) [101]
Парламент XIX скликання (2022)
60 Джорджа Мелоні
(1977-) 		22 жовтня 2022 Брати Італії «Правоцентристська коаліція» (БІ — ЛПн — ВІ) [102]

Строк повноважень[ред. | ред. код]

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2021)
Прем'єр-міністр Строк повноважень
Беніто Муссоліні 20 років 272 дні
Джованні Джолітті 10 років 187 днів
Сільвіо Берлусконі 9 років 55 днів
Агостіно Депретіс 8 років 268 днів
Альчіде де Гаспері 7 років 252 дня
Джуліо Андреотті 7 років 120 днів
Альдо Моро 6 років 88 днів
Франческо Кріспі 5 років 279 днів
Амінторе Фанфані 4 роки 198 днів
Романо Проді 4 роки 149 днів
Марко Мінгетті 4 роки 83 дні
Беттіно Краксі 3 роки 257 днів
Антоніо Старабба 3 роки 210 днів
Джованні Ланца 3 роки 209 днів
Маріано Румор 2 роки 357 днів
Антоніо Сеньї 2 роки 351 день
Маттео Ренці 2 роки 294 дні
Джузеппе Дзанарделлі 2 роки 261 день
Джузеппе Конте 2 роки 257 днів
Бенедетто Кайролі 2 роки 255 днів
Прем'єр-міністр Термін повноважень
Антоніо Саландра 2 роки 90 днів
Луїджі Федеріко Менабреа 2 роки 49 днів
Луїджі Пеллу 1 рік 360 днів
Джуліано Амато 1 рік 351 день
Вітторіо Емануеле Орландо 1 рік 273 дні
Альфонсо Ферреро Ламармора 1 рік 265 днів
Іваное Бономі 1 рік 238 днів
Беттіно Рікасолі 1 рік 199 днів
Еміліо Коломбо 1 рік 195 днів
Массімо Д'Алема 1 рік 187 днів
Паоло Джентілоні 1 рік 171 день
Маріо Монті 1 рік 163 дня
Джованні Спадоліні 1 рік 156 днів
Маріо Шельба 1 рік 146 днів
Паоло Боселлі 1 рік 133 дні
Ламберто Діні 1 рік 121 день
Урбано Раттацці 1 рік 115 днів
Франческо Коссіґа 1 рік 76 днів
Адоні Дзола 1 рік 43 дні
Прем'єр-міністр Строк повноважень
Карло Адзеліо Чампі 1 рік 12 днів
Чіріако Де Міта 1 рік 9 днів
Луїджі Луццатті 364 дні
Франческо Саверіо Нітті 358 днів
Джованні Леоне 337 днів
П'єтро Бадольйо 319 днів
Алессандро Фортіс 317 днів
Енріко Летта 300 днів
Джованні Горіа 260 днів
Арнальдо Форлані 253 дні
Луїджі Факта 247 днів
Джузеппе Саракко 236 днів
Сідней Сонніно 220 днів
Ферруччо Паррі 170 днів
Джузеппе Пелла 148 днів
Фернандо Тамброні 123 дні
Луїджі Карло Фаріні 106 днів
Камілло Бенсо ді Кавур 75 днів
Томмазо Тіттоні 16 днів

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ IG.com Pay Check. IG. 
  2. ↑ Статья 92 // Конституция Итальянской Республики (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 12 січня 2012. 
  3. ↑ Статья 94 // Конституция Итальянской Республики (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 12 січня 2012. 
  4. ↑ Camillo Benso di Cavour (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  5. ↑ а б http://www.decanter.com/news/276325.html[недоступне посилання з вересня 2019]
  6. ↑ а б Urbano Rattazzi (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  7. ↑ а б РАТТАЦЦИ Урбано (рос.). Личности.ру. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  8. ↑ Luigi Carlo Farini (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  9. ↑ а б Marco Minghetti (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  10. ↑ а б Marco Minghetti (англ.). Columbia Encyclopedia. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  11. ↑ Hugh Chisholm. Alfonso Ferrero La Marmora. — Cambridge University Press : Encyclopædia Britannica, 1911.
  12. ↑ Alfonso Ferrero La Marmora (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  13. ↑ J. J. O'Connor, E. F. Robertson. Luigi Federico Menabrea (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  14. ↑ Giovanni Lanza (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  15. ↑ а б в Agostino Depretis (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  16. ↑ а б в Agostino Depretis (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  17. ↑ а б Benedetto Cairoli (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  18. ↑ а б Benedetto Cairoli (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  19. ↑ а б Francesco Crispi (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  20. ↑ а б Vincenzo Salerno. Francesco Crispi (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  21. ↑ а б Antonio Starabba, marquis di Rudinì (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  22. ↑ а б в г д Giovanni Giolitti (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  23. ↑ а б в г д Giovanni Giolitti (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  24. ↑ Luigi Pelloux (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  25. ↑ Джузеппе Саракко (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  26. ↑ Giuseppe Saracco (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  27. ↑ Giuseppe Zanardelli (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  28. ↑ Giuseppe Zanardelli (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  29. ↑ Tommaso Tittoni (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  30. ↑ Alessandro Fortis (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  31. ↑ >Водовозов В. В. Фортис, Алессандро // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  32. ↑ а б Sidney, Baron Sonnino (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  33. ↑ а б Соннино Джордже Сидней (рос.). БСЭ. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  34. ↑ Isidore Singer, Sigmund Münz. LUZZATTI, LUIGI (англ.). Jewish Encyclopedia. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  35. ↑ Luigi Luzzatti. The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2008. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 2011-12-8. 
  36. ↑ Antonio Salandra (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  37. ↑ Саландра Антоніо (рос.). Вікіпедія. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  38. ↑ Paolo Boselli (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  39. ↑ Vittorio Emanuele Orlando (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  40. ↑ Орландо Вітторіо Емануеле (рос.). Вікіпедія. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  41. ↑ Francesco Saverio Nitti (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  42. ↑ Нитти Франческо Саверіо (рос.). Вікіпедія. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  43. ↑ а б Ivanoe Bonomi (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  44. ↑ а б Бономи Иваноэ (англ.). БСЭ. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  45. ↑ FACTA Luigi (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  46. ↑ Benito Mussolini (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  47. ↑ Ігор Бестужев. Беніто Муссоліні і його держава (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  48. ↑ Pietro Badoglio (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  49. ↑ Бадольо П'єтро (рос.). Вікіпедія. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  50. ↑ Паррі Ферруччо (рос.). Вікіпедія. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  51. ↑ FERRUCCIO PARRI (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  52. ↑ а б в г Alcide De Gasperi and his age (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  53. ↑ Governo Pella (італ.). governo italiano. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  54. ↑ а б в г д La Fondazione Amintore Fanfani (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  55. ↑ а б в г д Фанфани Аминторе (рос.). БСЭ. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  56. ↑ Mario Scelba (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  57. ↑ Mario Scelba (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  58. ↑ а б Antonio Segni (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  59. ↑ а б Сеньи Антонио (рос.). БСЭ. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  60. ↑ ДЗОЛИ Адоне (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  61. ↑ Governo Tambroni (італ.). governo italiano. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  62. ↑ а б Леоне Джованни (рос.). БСЭ. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  63. ↑ а б Джованни Леоне (рос.). peoples.ru. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  64. ↑ а б Альдо Моро (рос.). Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 2011-12-8. 
  65. ↑ а б Emmanuel Amara. Nous avons tué Aldo Moro. — Paris : Patrick Robin, 2006. — ISBN 2352280125.
  66. ↑ а б Philip Willan. (9 травня 2003). Moro's ghost haunts political life (англ.). guardian.co.uk. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  67. ↑ а б Mariano Rumor (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  68. ↑ Emilio COLOMBO (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  69. ↑ Еміліо Коломбо (рос.). Університет МДІМВ. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  70. ↑ а б в г Fernando Proietti. Morto Franco Evangelisti il camerlengo di Andreotti. — Corriere della Sera, 12 November 1993. — С. 15.
  71. ↑ а б в г Джулио Андреотти (рос.). Peoples.ru. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  72. ↑ а б в г Биография Джулио Андреотти (англ.). answers.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  73. ↑ Francesco Cossiga (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  74. ↑ Франческо Мауріціо Коссига (рос.). peoples.ru. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  75. ↑ Arnaldo Forlani (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  76. ↑ Giovanni Spadolini (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  77. ↑ Беттіно Краксі (рос.). peoples.ru. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  78. ↑ Bettino Craxi (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  79. ↑ Giovanni Giuseppe Goria (англ.). britannica.com. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  80. ↑ IL Governo Goria: intervento di Giovanni Goria al Senato della Repubblica (Roma, 30 luglio 1987) (італ.). Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  81. ↑ Ciriaco De Mita (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  82. ↑ Чіріако де Міта (рос.). peoples.ru. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  83. ↑ а б Джулиано Амато (рос.). peoples.ru. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  84. ↑ а б Articles about Giuliano Amato (англ.). New York Times. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  85. ↑ Сторінка Карло Адзеліо Чампі на сайті сенату Італії (італ.). Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  86. ↑ Carlo Azeglio Ciampi (англ.). The Times of India. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  87. ↑ а б в Официальный сайт Сильвио Берлускони (італ.). Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  88. ↑ а б в Сильвио Берлускони (англ.). bbc.co. 12 листопада 2011. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  89. ↑ Ламберто Дини (рос.). Peoples.ru. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  90. ↑ а б Официальный сайт Романо Проди (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  91. ↑ а б John Rossant. (SEPTEMBER 27, 1999). Commentary: Romano Prodi: Europe's First Prime Minister? (int'l edition) (англ.). BUSINESSWEEK ONLINE. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  92. ↑ Массимо д’Алема. Официальный сайт (італ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  93. ↑ Массимо д’Алема (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2011-12-8. 
  94. ↑ Новым премьер-министром Италии стал Марио Монти (рос.). lenta.ru. 13.11.2011. Архів оригіналу за 04.02.2012. Процитовано 2011-12-8. 
  95. ↑ Edoardo Caprino. (13 листопада 2011). Il côté cattolico del nuovo premier (італ.). lettera43.it. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2011-12-8. 
  96. ↑ Правительство Италии возглавил Энрико Летта. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 29 листопада 2014. 
  97. ↑ Перспективы предстоящих парламентских выборов в Италии (рос.). socialistinfo. 28 січня 2013. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 2013-05-4. 
  98. ↑ Новым премьером Италии станет Маттео Ренци (рос.). Ukranews. 17 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014. 
  99. ↑ а б Новим прем’єр-міністром Італії став лівоцентрист Паоло Джентілоні. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016. 
  100. ↑ Джузеппе Конте став новим прем’єр-міністром Італії. www.eurointegration.com.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018. 
  101. ↑ Маріо Драгі склав присягу прем'єр-міністра Італії. Deutsche Welle. 13 лютого 2021. Процитовано 13 червня 2021. 
  102. ↑ Мелоні склала присягу прем’єр-міністра Італії. Європейська правда. Процитовано 22 жовтня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_прем%27єр-міністрів_Італії&oldid=39875131