Джузеппе Конте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе Конте
італ. Giuseppe Conte
{{{ім'я}}}
Прем'єр-міністр Італії
1 червня 2018 — 13 лютого 2021
Президент Серджо Матарелла
Попередник Паоло Джентілоні
Наступник Маріо Драґі
Президент «Руху п'яти зірок»
На посаді з 6 серпня 2021
Попередник Луїджі Ді Майо
Віто Крімі[en] (в. о.)
Народився 8 серпня 1964(1964-08-08)[1][2][3] (57 років)
Вольтурара-Аппула, Провінція Фоджа, Апулія, Італія[4]
Відомий як юрист, політик, науково-педагогічний працівник, адвокат
Місце роботи Флорентійський університет і Мальтійський університет
Країна Італія
Освіта Римський університет ла Сапієнца (1988)[5] і Єльська школа праваd
Політична партія незалежний політик і Рух п'яти зірок
Нагороди
Підпис Giuseppe Conte signature 2.svg
governo.it/il-presidente

Джузеппе Конте (італ. Giuseppe Conte; нар. 8 серпня 1964(19640808), Вольтурара-Аппула, Апулія) — італійський правник і політик, прем'єр-міністр Італії з червня 2018 до лютого 2021 року. Президент «Руху п'яти зірок» з 6 серпня 2021[6].

Життєпис[ред. | ред. код]

1988 року закінчив юридичний факультет Римського університету ла Сап'єнца. У 19921993 рр. був стипендіатом Національної науково-дослідної ради, проходив навчання в Єльській школі права, Університеті Дюкейна, Міжнародному інституті культури у Відні. Пізніше також навчався в Гіртон-коледжі (Кембридж), Нью-Йоркському університеті й Сорбонні.

Працював у Мальтійському університеті, викладає приватне право у Флорентійському університеті й Університеті імені Гвідо Карлі в Римі. Член Комітету з культури в економічній організації Конфіндустрія. 2013 року Палатою депутатів обраний до Ради президії адміністративної юстиції.

Під час виборчої кампанії 2018 р. його кандидатуру на посаду міністра державного управління висунув лідер «Руху п'яти зірок» Луїджі Ді Майо.

21 травня 2018 року став кандидатом у Прем'єр-міністри від «Руху п'яти зірок» і «Ліги Півночі».[7] Закликав переглянути санкції щодо Росії, заявивши у політичній промові: «Ми сприятимемо перегляду системи санкцій».[8]

1 червня 2018 — 13 лютого 2021 рр. — прем'єр-міністр Італії[9]. 20 серпня 2019-го Джузеппе подав у відставку з посади прем'єр-міністра. Він звинуватив керівника правої партії «Ліга Півночі», що той ставив інтереси партії вище за інтереси Італії[10]. 29 серпня президент Серджо Матарелла звернувся до нього з проханням сформувати новий уряд[11]. 4 вересня 2019 сформував новий уряд, який склав присягу в Квіринальському палаці наступного дня[12]. Палата депутатів Італії висловила підтримку новому урядові, «за» проголосували 343 депутати, 263 — «проти», троє утримались[13][14]. 10 вересня 2019 року в другому турі голосування Сенат підтримав новий уряд 169 голосами «за» та 133 — «проти»[15]

З 6 серпня 2021 — президент «Руху п'яти зірок»[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Volturara fa il tifo per Conte premierIl borgo dei Monti Dauni in attesa
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. Chi è Giuseppe Conte
  5. Ecco chi è Giuseppe Conte, possibile nuovo premier
  6. а б Експрем'єр Італії Конте очолив популістський "Рух 5 зірок". Європейська правда (українською). 7 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021. 
  7. Giuseppe Conte, un giurista per il «governo del cambiamento» RAI News
  8. Italy's PM takes aim at migrants and austerity in maiden speech The Guardian
  9. Джузеппе Конте став новим прем’єр-міністром Італії. 1 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018. 
  10. Прем'єр-міністр Італії подав у відставку. 24 Канал. Процитовано 2019-08-20. 
  11. C'è l'accordo tra M5s e Pd. Governo giallorosso ai nastri di partenza. Agi. Архів оригіналу за 28 August 2019. Процитовано 28 August 2019. 
  12. Governo, Conte e i ministri hanno giurato. Gentiloni in pole per successione a Moscovici. Repubblica.it. 5 September 2019. Архів оригіналу за 5 September 2019. Процитовано 5 September 2019. 
  13. La Camera vota la fiducia con 343 sì, il premier replica alla Camera fra le proteste. Alzata anche una sedia. Repubblica.it (it). 9 September 2019. Архів оригіналу за 10 September 2019. Процитовано 9 September 2019. 
  14. Resoconto stenografico dell'Assemblea Seduta n. 222 di lunedì 9 settembre 2019. camera.it. Camera dei Deputati. Процитовано 10 September 2019. 
  15. Italy's new pro-EU govt wins vote, now faces 2020 budget. The Public's Radio. 10 September 2019. Архів оригіналу за 16 October 2019. Процитовано 10 September 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джузеппе Конте