Львівський погром (1941)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Львівський погром (1941)
Lviv pogrom (June - July 1941).jpg
Єврейка, роздягнена до спіднього, тікає від своїх переслідувачів: хлопця у формі і з палицею та підлітка. Дія відбувається біля тюрми на Замарстинівській.
Період проведення червень-липень 1941
Місце Львів, Дистрикт Галичина
Координати 49°30′36″ пн. ш. 24°00′36″ сх. д. / 49.510° пн. ш. 24.010° сх. д. / 49.510; 24.010Координати: 49°30′36″ пн. ш. 24°00′36″ сх. д. / 49.510° пн. ш. 24.010° сх. д. / 49.510; 24.010
Учасники Нацистські окупанти, місцеві мешканці, українські колабораціоністи
Жертви
Від кількох сотень до кількох тисяч

Львівський погром — масові акції насильства щодо єврейського населення Львова, здійснені нацистськими окупантами та місцевими мешканцями. Погром відбувся в період з 30 червня по 2 липня 1941 року, коли німецькі підрозділи ввійшли до міста. Жертвами погрому стали за різними даними від кількох сотень до кількох тисяч євреїв.

Передумови[ред. | ред. код]

Напередодні німецько-польської війни і радянського вторгнення Львів був багатонаціональним містом. Станом на 1939 рік євреї складали 32 % населення, українці — 16 %, тоді як поляки — трохи більше 50 %.[1] Внаслідок окупації Польщі та поділу її території між Радянським Союзом й нацистською Німеччиною Львів потрапив до складу УРСР. Радянська політика 1939-41 років супроводжувалася колективізацією й конфіскацією майна, виселенням польського населення углиб держави; терор і репресії проти нелояльного населення стали інтегральною складовою політики радянізації.[2]

Під її горна потрапили й частина українського населення, насамперед представники українських націоналістичних організацій. На території Львова «вороги народу» утримувались в тюрмі НКВС на Лонцького.[3] Відповідно до даних польського історика Гжегожа Грицюка станом на 22 червня 1941 у львівських в'язницях НКВС утримувалося 4960 осіб, ще тисячі були арештовані під час облав і вуличних боїв у перші дні війни. Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівники радянських спецслужб перед тим, як покинути Львів, розстріляли у Львові близько декілька тисяч політв'язнів.[4]

Нацисти, які через тиждень увійшли до міста, виявили тіла вбитих арештантів, серед жертв було багато українських націоналістів.[5] Німці вміло скористалися цим випадком для антисемітської агітації, активно поширюючи серед місцевих мешканців чутки про співпрацю євреїв з радянським режимом.[6][7][8][9][10] Нацистська пропаганда впала на благодатний ґрунт. Цьому сприяв і той чинник, що євреї складали значну частину серед службовців НКВС.[4] З цими твердженнями погоджується і британсько-польський професор історії Норман Дейвіс, який зазначає: «в персоналі радянської поліції безпеки в той час високий процент євреїв був вражаючим».[11] Тим не менш, слід також зазначити, що серед жертв енкведистів були не тільки українці й поляки, але й представники єврейської інтелігенції.[12][13] Також помітна участь деякої частини польських євреїв у комуністичному русі Польщі та співпраця з НКВС та радянською владою підсилила серед місцевих мешканців окупованої Східної Польщі стереотип «жидокомуни».[14][15][16][17][18][19][20][21][22] Загалом, факти співробітництва певної частини польських євреїв з радянськими органами піддаються істориками вкрай неоднозначним оцінкам.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Роль айнзацгруп[ред. | ред. код]

Трибуналом по айнзацгрупах (англ. The Einsatzgruppen Case) встановлено, що в розстрілах євреїв у Львові брали участь підрозділи айнзацгрупи С, зокрема айнзацкоманди 5,6 і зондеркоманда 4б. Обвинувачені в розстрілах свідчили, що розстріли євреїв здійснювались за наказом фюрера як акція помсти за вбивство поляків і українців у Львові радянською владою.[23]

Кількість жертв[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день немає даних щодо точної кількості жертв Львівського погрому. Джерела та дослідники подій здебільшого подають дані щодо кількості загиблих внаслідок антиєврейських акцій насильства на початку німецької окупації від кількох сотень до кількох тисяч постраждалих та загиблих[24][25][26][27][28].

Тлумачення події істориками[ред. | ред. код]

В різних історичних інтерпретаціях Львівського погрому існують суперечності, пов'язані з перебігом погрому, точної кількості єврейських жертв погрому, національного складу погромників, участі ОУН(б), української міліції, місцевого населення та німців в погромі. Свідчення жертв єврейського погрому у Львові описують участь місцевих поляків та українців в погромі, хоча вагома кількість розповідей асоціюється з участю українців в погромі.

В дослідженнях погрому Джона-Пола Химка, у свідченнях очевидців та жертв погрому є багато неточностей та суперечностей щодо послідовності подій та участі погромників. Твердження щодо участі міліціонерів у погромі є доведеними[29], хоча часто на фотографіях та кінозйомках погрому зображено супровід та передачу євреїв німцям юрбами місцевих жителів без участі міліціонерів. В одній розповіді насправді вказується, що євреїв привели не міліціонери, а есесівці тощо. В цьому дослідженні також зустрічаються ряд інших маніпуляцій та неточностей.[30] Раніше ряд істориків підтримувало радянську та польську версію участі батальйону «Нахтіґаль» у львівському погромі, тепер історики сходяться до думки, що в цьому єврейському погромі могли прийняти участь тільки окремі вояки батальйону «Нахтіґаль».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Himka, 2011, с. 210
  2. Piotrowski, Tadeusz (1998). Poland's Holocaust. Jefferson: McFarland. ISBN 0-7864-0371-3. McFarland, 2007 edition, Google Books search inside. ISBN 0786429135. — через Google Books preview. 
  3. Berkhoff, Karel Cornelis (2004). Harvest of Despair. Harvard University Press. с. 14. ISBN 0674020782 — через Google Books. 
  4. а б Патриляк, І. К., 2004, с. 334
  5. Himka, 2011, с. 211
  6. Richard J. Evans. The Third Reich at War. Penguin, 2008 — History — 926 pages. page 46
  7. Polish Film and the Holocaust: Politics and Memory By Marek Haltof. page 18(англ.)
  8. Thoughts of Professor Tomasz Strzembosz on Professors Gutman's Diary Professor Tomasz Strzembosz(англ.)
  9. Борис Козловський. «Перші совіти були кращі. Бо скорше пішли…»
  10. Наконечний Є. «Шоа» у Львові. — Львів: ЛА «Піраміда», 2006. — 284 с. ISBN 966-8522-47-8
  11. Mark Paul (2013). Neighbours On the Eve of the Holocaust. Polish-Jewish Relations in Soviet-Occupied Eastern Poland, 1939–1941. Chapter: Arrests, Executions and Deportations (PEFINA Press, Toronto). с. 32–33. Архів оригіналу за 12 May 2013. 
  12. Василь Расевич. Львівський погром
  13. Наконечний Є. «Шоа» у Львові. — Львів: ЛА «Піраміда», 2006. — 284 с. ISBN 966-8522-47-8
  14. Jews in Poland: A Documentary History Paperback by Iwo Pogonowski(англ.)
  15. Piotrowski, Tadeusz. Poland’s Holocaust: Ethnic Strife, Collaboration with Occupying Forces and Genocide in Second Republic, 1918-1947.Chapter 3. Jewish Collaboration. page 35 (англ.)
  16. Richard J. Evans. The Third Reich at War. Penguin, 2008 - History - 926 pages. page 46
  17. Polish Film and the Holocaust: Politics and Memory By Marek Haltof. page 18(англ.)
  18. Thoughts of Professor Tomasz Strzembosz on Professors Gutman’s Diary Professor Tomasz Strzembosz(англ.)
  19. Борис Козловський. «Перші совіти були кращі. Бо скорше пішли...»
  20. Наконечний Є. «Шоа» у Львові. — Львів: ЛА «Піраміда», 2006. — 284 с. ISBN 966-8522-47-8
  21. Mark Paul. NEIGHBOURS On the Eve of the Holocaust Polish-Jewish Relations in Soviet-Occupied Eastern Poland, 1939–1941 Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.(англ.)
  22. Understanding Ethnic Violence: Fear, Hatred, and Resentment in Twentieth-Century Eastern Europe (Cambridge Studies in Comparative Politics)(англ.)
  23. MILITARY TRIBUNAL Volume IV «The Einsatzgruppen Case» pages 136, 137, 518, 519(англ.)
  24. Himka, John-Paul (2011). The Lviv Pogrom of 1941: The Germans, Ukrainian Nationalists, and the Carnival Crowd. Canadian Slavonic Papers. 53 (2–4): 209–243. ISSN 0008-5006. Taylor & Francis.  (Україномовний переклад Історичної правди)
  25. Jacob Gerstenfeld-Maltiel, My Private War: One Man’s Struggle to Survive the Soviets and the Nazis (London: Vallentine Mitchell & Co. Ltd., 1993), Р. 54.
  26. Кай Струве. Команда особого назначения "Львов", украинская милиция и "Дни Петлюры" 25 и 26 июля 1941 г. // Проблеми історії Голокосту: науковий журнал. - № 6. – Дніпропетровськ: Інститут "Ткума", 2013. – С. 104
  27. Д-р Філіп Фрідман. Винищення львівських євреїв
  28. USHMM. "Lwów". Holocaust Encyclopedia. United States Holocaust Memorial Museum. Archived from the original on 8 June 2018.
  29. Струве, 2017, с. 223–226, 234–235
  30. Сергій Рябенко. Слідами "Львівського погрому" Джона-Пола Химки

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]