Отто Раш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміль Отто Раш
Emil Otto Rasch
Otto Rasch at the Nuremberg Trials.jpg
Прізвисько Doktor Doktor Rasch
Народження 7 грудня 1891(1891-12-07)
Німецька імперія Фрідріхсру
Смерть 1 листопада 1948(1948-11-01) (56 років)
ФРН Аренсбург, Шлезвіг-Гольштейн
хвороба Паркінсона
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил СС
Рід військ айнзатцгрупа З
Роки служби 19141945
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член СС
Звання SS-Brigadeführer Collar Rank.svg Бригадефюрер СС,
Generalmajor der Polizei shoulderboard.gif генерал-майор поліції
Командування айнзатцгрупа З
Війни / битви Перша світова війна
Друга світова війна
Інше військовий злочинець
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Цивільний знак СС
Кільце «Мертва голова»
Спортивний знак СА в бронзі
Отто Раш у Вікісховищі?

Еміль Отто Раш (нім. Emil Otto Rasch, 7 грудня 1891, Фрідріхсру — 1 листопада 1948) — бригадефюрер СС і генерал-майор поліції, командир айнзатцгрупи З (північна і південна Україна), військовий злочинець.

Біографія[ред. | ред. код]

Отто Раш народився в місті Фрідріхсру, Західна Пруссія.

За участь в Першій світовій війні був нагороджений Залізним хрестом 2-го класу.

У 1918 році поступив в університет. Отримав докторський ступінь у галузі права та політичних наук. Крім рідного німецького, Раш також володів італійською, англійською і французькою мовами. Після закінчення університету працював в юридичних фірмах.

1 жовтня 1931 року був зарахований в НСДАП. З 1936 року очолював 1-ю секцію РСХЛ. З 1937 року отримав посаду гауптштурмфюрера СС і начальника СД в оберабшніті СС «Схід». У 1938-мому керував службою гестапо під Франкфурті-на-Майні.

Працював інспектором поліції, був ініціатором провокації в Глейвіці, яка стала приводом для початку війни з Польщею.

На початку Другої світової війни отримав посаду начальника айнзатцгрупи в Польщі, пізніше в травні 1941 році очолив ейнзатцгруппу «Ц» і був призначений начальником поліції безпеки і СД в 101-й зоні відповідальності сухопутних військ. Під його керівництвом було проведено безліч розстрілів на Україні.

У жовтні 1941 році Раш повернувся в Берлін і був призначений офіцером зв'язку рейхсфюрера СС при Е. Коха. У 1942 році зайнявся нафтовою промисловістю.

Після війни був заарештований і брав участь у процесі 9-го Американського військового трибуналу в Нюрнберзі як підсудний. Справа Раша було закрито через слабке здоров'я підсудного (параліч). Отто Раш помер у в'язниці 1 листопада 1948 року.

Звання СС[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Earl Hilary: The Nuremberg SS-Einsatzgruppen Trial, 1945–1958: Atrocity, Law, and History. Cambridge University Press, Cambridge 2009, ISBN 978-0-521-45608-1.
  • Heinz Höhne: Der Orden unter dem Totenkopf. Goldmann, München 1967, ISBN 3-572-01342-9.
  • Helmut Krausnick, Hans-Heinrich Wilhelm: Die Truppe des Weltanschauungskrieges. DVA, Stuttgart 1981, ISBN 3-421-01987-8.
  • Ronny Kabus: Juden der Lutherstadt Wittenberg im Dritten Reich. BoD, Norderstedt 2015, ISBN 978-3-7347-7450-8.
  • Alfred Spieß, Heiner Lichtenstein: Das Unternehmen Tannenberg. Limes, München 1979, ISBN 3-8090-2157-1.
  • Jürgen Runzheimer: Die Grenzzwischenfälle am Abend vor dem Angriff auf Polen. In: Wolfgang Benz, Hermann Graml (Hrsg.): Sommer 1939. Die Großmächte und der europäische Krieg. Stuttgart 1979, ISBN 3-421-01917-7, S. 107–147.
  • Christopher Browning (2004). The Origins of the Final Solution : The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939 – March 1942 (With contributions by Jürgen Matthäus), Lincoln : University of Nebraska Press.
  • Henry Friedlander (1995). The Origins of Nazi Genocide: From Euthanasia to the Final Solution. The University of North Carolina Press. ISBN 0-8078-4675-9
  • Richard Rhodes (2002). Masters of Death: The SS-Einsatzgruppen and the Invention of the Holocaust, New York: Alfred A. Knopf. ISBN 0-375-40900-9
  • Zenter, Christian and Bedürftig, Friedemann (1991). Encyclopedia of the Third Reich, New York: Macmillan, p. 754. ISBN 0-02-897502-2
  • А. И. Круглов. Трагедия Бабьего Яра в немецких документах. — Днепропетровск: Центр «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2011. — С. 131—132.