Голокост у Рафалівці
Голокост |
---|
Ідеологія і політика |
Антонівка • Бердичів · Брест · Будапешт · Борщів · Варшава · Вертюжень · Вільнюс · Дрогобич · Калуга · Каунас · Коломия • Краків · Кишинів · Лодзь · Львів · Мінськ · Несвіж · Новогрудок · Пінськ · Пружани · Рига · Слуцьк · Теребовля · Трохимбрід · Шанхай · Проскурів • Рівне • Самбір • Чечельник • Чортків |
Місця масових страт Бабин Яр · Богданівка (Акмече́тка та Доманівка) · Бутримоніс · Долина смерті (Бидгощ) · Дробицький Яр · Кам'янець-Подільський · Одеса · Понари · Румбула · Ченстохова · IX форт (Каунас) |
Белжець · Дахау · Майданек · Малий Тростенець · Маутгаузен · Аушвіц—Біркенау · Саласпилс · Собібор · Треблінка · Хелмно · Юнґфернгоф · Ясеновац |
Жертви Голокосту Євреї · Слов'яни (росіяни, серби, поляки, білоруси, українці) · Роми · Свідки Єгови · Чорношкірі · Політичні противники · Гомосексуали див. також: Нацистські концтабори · План «Ост» · Компенсації жертвам |
Категорії |
Голокост у Рафалівці — це винищення євреїв на території селища міського типу Рафалівка, окупованого нацистською Німеччиною у роки Другої світової війни.
Історія[ред. | ред. код]
Нацистська окупація Рафалівки та становище євреїв[ред. | ред. код]
У період між двома світовими війнами в Рафалівці проживало близько 600 євреїв, що становило третину від загального населення містечка. В основному, євреї займалися торгівлею і ремеслами. При громаді діяла школа системи «Тарбут» з викладанням на івриті, культурний центр і були представлені сіоністські партії[1].
В період радянського правління, який розпочався у вересні 1939 року, в Рафалівці оселилося чимало біженців із Західної та Східної Польщі.
Створення та розгром рафалівського гетто[ред. | ред. код]
4 липня 1941 року Рафалівку окупували німецькі війська[2]. Рафалівське гетто було створене 1 травня 1942 року. Сюди також зігнали євреїв з Олізарки, Жолудська та сусідніх сіл; всього в гетто налічувалося близько 2,500 чоловік. 29 серпня 1942 року На Баховій Горі розстріляно близько 2500 євреїв Рафалівського ґетто. Загалом за період німецької окупації вбито близько 3 тис. чоловік[3].
Меморіалізація[ред. | ред. код]
На Баховій Горі — місці розстрілу євреїв нині споруджено меморіал пам'яті про трагедію. Бахова гора — це землі, які належали колись селянину Бахову. Велика сім'я Бахова теж була розстріляна[4]. На узбіччі шосе стоїть обеліск, на якому викарбувані слова: «Товаришу, зупинись! Схили свою голову. Тут у 1942 році німецько-фашистськими загарбниками замордовано 2500 громадян. Історія не забуде і не простить цих варварських злодіянь».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 19 травня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Бухало Г. В. Рафалівка // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 164—171.
- ↑ Ровенський облдержархів, ф. Р-204, оп. 2, спр. ЗО, арк. 3; ф. Р-534, on. 1, спр. 4, арк. 247, 248, 250, 251.
- ↑ Суховоля // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область / голова редкол. А. В. Мяловицький. — К. : УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 178.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |