Зоран Мамич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Зоран Мамич
Zoran Mamić 15032009.jpg
Особові дані
Народження 30 вересня 1971(1971-09-30) (47 років)
  Загреб, СФРЮ
Зріст 190 см
Громадянство Flag of Croatia.svg Хорватія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989–1996 Югославія Хорватія «Динамо» (Загреб) 124 (15)
1996–1998 Німеччина «Бохум» 45 (4)
1998–2000 Німеччина «Баєр 04» 15 (0)
2000–2001 Німеччина «Бохум» 22 (0)
2001–2003 Німеччина «Гройтер» 48 (1)
2003–2004 Німеччина «Рот Вайс» (Ален) 21 (0)
2004–2005 Німеччина «Айнтрахт» (Трір) 30 (1)
2005–2007 Хорватія «Динамо» (Загреб) 47 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1996–1998 Хорватія Хорватія 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2013–2016 Хорватія «Динамо» (Загреб)
2016–2017 Саудівська Аравія «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
2018– ОАЕ «Аль-Айн»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зоран Мамич (хорв. Zoran Mamić, нар. 30 вересня 1971, Загреб) — хорватський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб еміратського «Аль-Айна».

Виступав, зокрема, за клуби «Кроація» та «Баєр 04», а також національну збірну Хорватії, у складі якої став бронзовим призером чемпіонату світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Почав займатися футболом у загребському «Динамо». В 1989 році підписав з цією командою професійний контракт. Він провів більше ста матчів за шість сезонів за клуб, який також за час його виступів називався «ХАШК—Градянскі» та «Кроація», та виграв по два чемпіонати і Кубки Хорватії[1]. В ряді футбольних сайтів вказано, що в цей період Мамич також був на правах оренди у «Земуні», однак насправді там виступав інший гравець з таким же ім'ям, Зоран Мамич, який, однак, народився 2 лютого 1967 року[2].

У 1996 році Зоран Мамич перейшов у німецький «Бохум», де він провів два сезони. У 1998 році «Баєр 04» купив права на Мамича за понад 700 тисяч фунтів стерлінгів, проте хорват не зумів витіснити з основи таких зіркових гравців як Карстен Рамелов, Роберт Ковач та Єнс Новотний, тому на поле виходив достатньо рідко.

Влітку 2000 року Мамич повернувся в «Бохум», але не врятував його від вильоту в Другу Бундеслігу, після чого перейшов в «Гройтер», який також грав у Другій Бундеслізі. Після двох років в цьому клубі Мамич ще по сезону провів в інших клубах, «Рот Вайсі» (Ален) та «Айнтрахті» (Трір), після чого повернувся на батьківщину. Всього у своїй кар'єрі в Німеччині Мамич провів 83 матчі в Бундеслізі з чотирма забитими м'ячами, а також 99 матчів у Другій Бундеслізі з двома забитими м'ячами[3].

У 2005 році Мамич повернувся в «Динамо» (Загреб) і закінчив свою ігрову кар'єру в клубі в кінці березня 2007 року. Він був капітаном команди, яка виграла чемпіонат в 2006 році. Свій останній матч за клуб провів 3 березня 2007 року проти «Вартекса» (3:1).

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

8 жовтня 1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Хорватії в зустрічі проти збірної Боснії та Герцеговини (4:1). Зоран з'явився на останні 7 хвилин, замінивши Славена Билича.

Останній матч за збірну зіграв 6 червня 1998 року в Загребі проти Австралії, який Хорватія розгромно виграла з рахунком 7:0, після чого ще у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1998 року у Франції, на якому команда здобула бронзові нагороди, проте на поле вже більше не виходив.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 6 матчів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення своєї ігрової кар'єри Зоран став спортивним директором в «Динамо» (Загреб), де його брат Здравко Мамич був президентом.

У жовтні 2013 року, після звільнення Бранко Іванковича, Мамич був призначений виконувачем обов'язків головного тренера загребського «Динамо»[4], взявши собі в помічники колишніх партнерів по клубу Даміра Крзнара та Ігоря Цвитановича. У листопаді 2013 року, після ряду позитивних результатів, у тому числі 0:0 проти ПСВ в Лізі Європи, Мамич зазнав своєї першої поразки як тренер «Динамо» в гостьовому матчі проти того ж ПСВ. У грудні 2013 року Мамич привів «Динамо» до одного зі своїх найбільш великих тріумфів у «Вічному дербі» проти «Хайдука», коли вони виграли з рахунком 5-0 в чвертьфіналі Кубка Хорватії. Проте найзначнішою премогою клубу під керівництвом Мамича стала домашня перемога 2:1 у матчі групового етапу Ліги чемпіонів 2015/16 роках над лондонським «Арсеналом». Тим не менше ця перемога так і лишилася для клубу єдиною в групі. У внутрішніх же змаганнях «Динамо» не мало конкурентів і здобуло під керівництвом Мамича три чемпіонства і два кубка Хорватії

В червні 2016 року Мамич очолив тренерський штаб саудівського клубу «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)[5], в який запросив також своїх співвітчизників Марина Томасова та Івана Томечака. Команда демонструвала дуже пристойні результати, проте наприкінці 2017 року Мамич прийняв рішення залашити клуб, у якого почалися фінансові негаразди.

У лютому 2018 року очолив тренерський штаб одного з лідерів еміратського футболу, клубу «Аль-Айн». По суті змінив на посаді головного тренера цієї команди співвітчизника Златко Далича, який восени 2017 повернувся на батьківщину аби очолити національну збірну Хорватії. Під керівництвом Мамича «Аль-Айн» 2018 року зробив «золотий дубль», тріумфувавши у чемпіонаті ОАЕ і розіграші Кубка Президента ОАЕ.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Динамо» (Загреб): 1992–93, 1995–96, 2005–06
«Динамо» (Загреб): 1993–94, 1995–96
«Динамо» (Загреб): 2006

Як тренера[ред. | ред. код]

«Динамо» (Загреб): 2013–14, 2014–15, 2015–16
«Динамо» (Загреб): 2014–15, 2015–16
«Аль-Айн»: 2017/18
«Аль-Айн»: 2018

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Ribbon of an Order of the Croatian Wattle.png Red hrvatskog pletera — 1998[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zoran Mamić at povijest.gnkdinamo.hr
  2. POTPUNI KAOS NA INTERENTU 'Zoran Mamić u Zemunu? Nikad nije tamo igrao, bio je u Dubrovniku' at jutarnji.hr, 17-12-2014, retrieved 3-7-2015 (хор.)
  3. Zoran Mamic (German). fussballdaten.de. Процитовано 5 July 2012. 
  4. Суперник «Чорноморця» ЛЕ змінив тренера
  5. Korać, Branimir (20 June 2016). Al Nassr potvrdio: Zoran Mamić potpisao jednogodišnji ugovor. Sportnet.hr (Croatian). Процитовано 21 June 2016. 
  6. PREDSJEDNIK TUDJMAN ODLIKOVAO HRVATSKU NOGOMETNU REPREZENTACIJU (Croatian). hrt.hr. 

Посилання[ред. | ред. код]