Вулиця Драгоманова (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Драгоманова
Львів
Вілла Дуніковського. Нині — Національний музей у Львові

Вілла Дуніковського. Нині — Національний музей у Львові
Район Галицький
Назва на честь Драгоманова Михайла Петровича
Загальні відомості
Протяжність 610 м
Координати початку 49°50′06″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.8351250° пн. ш. 24.0317778° сх. д. / 49.8351250; 24.0317778
Координати кінця 49°49′52″ пн. ш. 24°01′35″ сх. д. / 49.8311944° пн. ш. 24.0265639° сх. д. / 49.8311944; 24.0265639
Поштові індекси 79005 [1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення № 5 вул. Мартовича 2 [1]
Забудова класицизм, необароко, конструктивізм, історизм
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Ву́лиця Драгома́нова — вулиця у Галицькому районі міста Львова. З'єднує вулицю Грушевського і Коцюбинського. У забудові вулиці присутні стилі: класицизм, необароко, конструктивізм, історизм.

Назва[ред.ред. код]

Будівлі[ред.ред. код]

Меморіальна таблиця Іванові Франку (Драгоманова, 5)
Меморіальна таблиця Орестові Влоху (Драгоманова, 23)
  • № 12. У 1914 містилася бойова управа Українських січових стрільців, до 1939 року — бурса Українського педагогічного товариства, зараз приміщення фізичного факультету Львівського національного університету.
  • № 16. Інститут біології клітини.
  • № 17. Тут знаходилася Вілла В'єчинських. До наших часів не зберіглася. У 1990 р. на її місці було побудовано новий корпус Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка.
  • № 19. Будинок із вежею, споруджений в середині 1848 року для Франциска-Ксаверія Чермінського. Архітектор, ймовірно, Карл Гунґлінґер[5]. Деякий час тут були аудиторії університету, а у вежі містилась астрономічна обсерваторія. 1907 обсерваторію перенесли на вул. Длугоша, 8 (тепер вул. Кирила і Мефодія). У 1960-ті тут щонеділі збирались львівські філателісти. Взимку 2017 закінчився багаторічний ремонт і тепер тут розміщується один з корпусів фізичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • № 21. Вілла Леонарда П'єнтака — львівського правника та політика. Тут у помешканні № 1 мешкала Катерина Залевська, дружина Владислава Залевського — власника цукерні на вул. Академічній, 10.
Пам'ятна таблиця Іванові Боберському (Драгоманова, 23)
  • № 23. Давня вілла Пілатів — професора, історика польської літератури Романа Пілата (1846–1906) та професора, правника та економіста Тадеуша Пілата (1844–1923). У 19001918 роках тут мешкав видатний діяч українського спортивного руху Іван Боберський. Від 1992 року й донині приміщення займає Інститут фізичної оптики імені О. Г. Влоха.
  • № 25. У 1894 р. за проектом Якуба Любінгера, створеним у бюро Івана Левинського, збудували палацик для графа Леона Гіжицького (т. зв. вілла Гіжицьких). У фасаді будинку мотиви французького неоренесансу поєднуються із елементами народної архітектури. У 1950-х роках тут розташувався військомат, зараз — військовий суд Львівського гарнізону[6].
  • № 27. Давній «Старий професорський будинок». Однією з найвизначніших постатей, що в ньому мешкала був Едвард Порембович (1862–1937) — романіст, автор конгеніального перекладу «Божественної комедії» Данте на польську мову[7].
  • № 36. У 1848 році тут було збудовано віллу Тадеуша Жебровського, за проектом Едмунда Келера. До нашого часу не збереглась. Нині на її місці багатоквартирний житловий будинок.[8]
  • № 38. Будинок історика польського права Альфреда Ґалбана (1865–1924), посла до Галицького Сейму. У 1930-х роках тут знаходилася VI Приватна жіноча гімназія ім. Нарциси Зміховської.
  • № 42. Національний музей у Львові (колишня вілла Дуніковського). Зведено у 18971898 рр. на тодішній вулиці Мохнацького за проектом архітектора Владислава Рауша на замовлення професора Львівського університету Еміля Дуніковського. У 1911 році митрополит Андрей Шептицький купує віллу для потреб заснованого ним у 1905 році Церковного музею. 11 липня 1911 року митрополит видає акт, згідно з яким науковій фундації «Церковний музей» надавалася назва «Національний музей. Ювілейна наукова фундація галицького Митрополита Андрея Шептицького».[9] 1996 року на фасаді встановлено меморіальну таблицю з портретом колишнього директора музею Іларіона Свєнціцького.[10]
  • № 48. Колишня вілла Ґлонбінських, збудована 1901 за проектом Яна Шульца — один із перших зразків львівської архітектурної сецесії[11]. Перебудована 1931 року за проектом Вавжинця Дайчака[12].
Меморіальна таблиця Константині Малицькій (Драгоманова, 12)

Пам'ятні таблиці[ред.ред. код]

  • Меморіальна таблиця Іванові Франку, встановлена у 1990 році на фасаді будинку № 5, у якому він працював у 19111912 роках. Таблиця виконана з бронзи скульптором Любомиром Яремчуком[14].
  • Меморіальна таблиця Константині Малицькій, встановлена на фасаді будинку № 12, урочисте відкриття якої відбулося 29 вересня 2009 року. Спонсорську допомогу на виготовлення таблиці надав Мистецький фонд ім. Короля Данила. Автори меморіальної таблиці — заслужений діяч мистецтв України, скульптор Любомир Яремчук та професор, архітектор Василь Каменщик[15].
  • Меморіальна таблиця Українській бойовій управі Легіону Українських Січових Стрільців, встановлена на фасаді будинку № 12, урочисте відкриття якої відбулося 13 листопада 2011 року. Один з ініціаторів встановлення цієї таблиці — історик Ярослав Лялька.
  • Пам'ятна таблиця Іванові Боберському — видатному українському громадському, спортивному та військовому діячеві, професору, встановлена на фасаді будинку № 23, у якому він жив та працював у 19001918 роках.
  • Меморіальна таблиця Орестові Влоху — видатному українському фізику та громадському діячеві, засновнику інституту фізичної оптики у Львові

Видатні особи[ред.ред. код]

На вулиці Драгоманова народився Юрій Охріменко (нар. 29 травня 1957 – помер 27 квітня 2016) -- видатний львовознавець, дослідник історії Львова, лікар-офтальмолог, кандидат медичних наук.

Фотографії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Перелік вулиць і поштових відділень на сайті львівської дирекції Укрпошти Переглянуто 4 вересня 2010
  2. Włodek P., Kulewski A. Lwów: przewodnik… — S. 272.
  3. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 115. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  4. Архітектура Львова… — C. 289, 436–437.
  5. Архітектура Львова… — C. 348.
  6. Архітектура Львова… — C. 350.
  7. Włodek P., Kulewski A. Lwów: przewodnik… — S. 274.
  8. Архітектура Львова… — С. 349.
  9. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 192—193.
  10. Сидор О. Національний музей у Львові в історії музейництва Галичини кінця XIX — початку XX ст. // Літопис Національного музею у Львові. — Львів, 2004. — Вип. 3 (8). — С. 30.
  11. Архітектура Львова… — С. 482.
  12. Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 11.
  13. Архітектура Львова… — C. 626.
  14. Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова… — С. 213.
  15. Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова… — С. 213–214.

Джерела[ред.ред. код]

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Ілько Лемко, Володимир Михалик, Георгій Бегляров. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 129—130. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і камʼяниці. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 211—213. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Мельник І. В. Драгоманова Михайла Вулиця // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 147, 148. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  • Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 211—213. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Włodek P., Kulewski A. Lwów: przewodnik. — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — 415 s. — ISBN 978-838918-85-33. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Лев, якого зображено на Гербі Львова Це незавершена стаття про Львів.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.