Млинівці (Зборівський район)

село Млинівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Зборівський
Рада	Млиновецька сільська рада
Код КОАТУУ	6122686001
Основні дані
Засноване	1598
Населення	842
Територія	9,123 км²
Густота населення	92.29 осіб/км²
Поштовий індекс	47242
Телефонний код	+380 3540
Географічні дані
Географічні координати	49°41′42″ пн. ш. 25°08′04″ сх. д.
Водойми	Стрипа
Відстань до районного центру	2 км
Місцева влада
Адреса ради	47242, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с.Млинівці
Карта
Млинівці
Млинівці

Млинівці́ — село в Україні, в Зборівському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району. Центр сільради, якій підпорядковані села Грабківці, Кудобинці, Присівці, Тустоголови.

Устрій

Населення — 842 особи (2001). У селі розташована Добра Вода — закрите акціонерне товариство, спільне українсько-чеське підприємство з виробництва мі­неральних вод.

Село розташоване за 3 км від районного центру і 37 км від обласного центру. До сільської ради, яка розташована на території села, входять такі населені пункти, як Кудобинці, Млинівці, Грабківці, Тустоголови, Присівці. Очолює дану сільську раду з 2002 р. Петро Якимів.

Сьогодні в Млинівцях є 243 діючих двори, в яких проживає 768 чоловік.

З 1987 року село газифіковано, кошти для газифікації виділили колгосп «Дружба», об'єднання «Сільгосптехніка», а також не обійшлось і без грошових внесків селян.

З 1905 р. через Млинівці прокладено залізничне полотно, яке складалося з однієї колії. В 1920-30рр. була прокладена ще одна вітка колії.

З 1997 р. залізничний шлях Львів-Тернопіль електрифікований.

Завдяки фінансовій підтримці Українського фонду соціальних інвестицій, а також внесків жителів села було впроваджено в життя проект по будівництву водогону у селі. В листопаді 2006 р. потекла чиста вода в оселі млинівчан, що полегшило працю селян і покращило їх побут.

В 1996 р. на території села відкрила свої цехи фірма «Добра вода».

Працюють ЗОШ 1-3 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Пам'ятки

Є церква св. Володимира та Ольги (будівництво розпочате 1996), каплиця (1996).

Споруджено пам'ятник на честь незалежності Ук­раїни (1991).

Біля дороги Млинівці-Зборів є братська могила радянських воїнів. На могилі пам'ятник — скульптура воїна на прямокутному постаменті

Історія

Перша писемна згадка — 1598 як власність М. Собеського.

Село Млинівці положено 3 км на північ від повітового м. Зборова. Околиця безлісна, незначна височина доходить до 383 м понад рівнем моря. Через село протікає річка Стрипа, яка (147 км довжини) постає з чотирьох річок, які з'єднуються в околиці Зборова. З них Головна Стрипа витікає в околиці с. Івачева і тече на південний схід через села Метенів, Грабківці і Млинівці до Зборова. Долиною цієї річки поведено залізничний шлях зі Львова до Тернополя. Вище Зборова в с. Млинівцях з'єднується з Головною Стрипою Вовчківська Стрипа.

Найбільшою та найславнішою подією в історії Зборова і Зборівщини був переможний бій Б. Хмельницького з поляками 1649 р. під Зборовом. Тож є не виключенням, що цей переможний бій відбувався на території с. Млиновець. Адже перші згадки про Млинівці датуються 1598 р.. В цей час вони входили до маєтностей Золочівського ключа, які в 1598 р. перейшли від Чаринковських на власність Марка Собєського. В 1694 р. король Ян ІІІ віддав село на до живоття Адамові Сєнєвському.

В 1648 р. козаки під проводом Б. Хмельницького підняли повстання проти Польщі. Зі Золочева польські війська пішли в напрямі на Зборів. До тижня падали дощі, дороги уже попсувалися так, що коні при возах ставали й обози посувалися дуже поволі. Також річка Стрипа виллялась широко. Дня 14 серпня, в суботу, головний польський табір станув на дорозі біля Млиновець.

Коли битва розгорілася, татарська і козацька кіннота від Метенева перла поляків на Грабківці і Млинівці аж під сам Зборів. Бій ішов з великим завзяттям. Татари мали наказ не брати бранців у полон, тому рубали ворога безпощадно.

Це була велика поразка поляків, а визначний успіх Б. Хмельницького, що зумів заскочити ворога несподівано і звів боротьбу в непригожому для поляків місці.

Пам'яткою Зборівської битви залишилися могили, могилки й хрести на цілій околиці Зборова. Під Млинівцями на полудневій стороні села, на полі недалеко гостинця стояв колись кам'яний хрест, що вже западався в землю, «млиновецька фігура», як її звали давніше.

Є відомості, що мешканець Млиновець Чорнота виїжджав зустрічати гетьмана Б. Хмельницького, коли той перебував у Зборові.

Споконвіку млинівчани були кріпаками. В 1848 р. кріпацтво було скасовано, але фактично населення залишилося повністю залежним від поміщика. Непосильні податки, безмірні штрафи, здирство останнього гроша — таким було життя селян.

Не змінилися кабальні порядки і в 1919 році, коли Галичину загарбала буржуазно-поміщицька Польща. Лише в серпні 1920 року Червона Армія принесла трудящим довгождане визволення. Створений революційний комітет вже з перших днів своєї діяльності взяв на облік панські землі, майно. Було складено списки безземельних і малоземельних селян, розпочато збирання врожаю з поміщицьких ланів. Проте багато заходів ревком не встиг здійснити.

В середині вересня війська буржуазно-поміщицької Польщі знову окупували Галичину, цього разу на довгий час. Окупанти відновили старі порядки, земля знов перейшла до багатіїв. В руках поміщиків зосередилось 703 морги землі, у церкви — 210, а 240 моргами користувались селяни.

Багато селян, розорившись, не могли звести кінці з кінцями. Деякі з них залишали рідні домівки й емігрували в США, Аргентину, Канаду, сподіваючись на чужині знайти кращу долю. Голод, злидні прийшли до осель.

В селі розгорнулася боротьба за соціальне й національне визволення. В ніч з 29 на 30 серпня 1923 року спалахнув фільварок місцевого поміщика. При допомозі осадників коменданту повітової державної поліції в Золочеві Станіславу Мітленеру вдалося викрити революційну групу. Організаторів було страчено, багатьох засуджено до різних строків тюремного ув'язнення.

Від травня 1910 року у Зборові існував кружок "Українського Педагогічного Товариства «|Рідна Школа». Відповідно цьому кружки почали утворюватися по усьому повіту, не виключаючи Млинівці, де в 1934 році було утворено осередок «Рідної Школи». З 1930—1931 рр. в селі існував дитячий садок.

На 50—літній ювілей «Рідної Школи», який відзначався 23 серпня 1931 року, виступили маленькі млинівчани, які навчалися в дитячому садочку (підготовкою дітей займалася Стойкевич-Процик).

Філія товариства «Сільський господар» в Зборові у червні 1925 року скликала перше жіноче віче, на якому реферували пані І. Блажкевич та І. Макух-Павликовська, про роль жінки в організації сільського господарства і кооперації. Внаслідок віча основано «Жіночий Гурток» в Млинівцях. Завданням гуртка була годівля дробу і управа ярини.

Станом на 1 квітня 1932 року в Млинівцях діяв гурток при читальні «Просвіти», головою якого була Ковальська.

Поширення кооперації на Зборівщині відбувалося за участю млинівчанина Миколи Процика, який був одним із засновників Повітового Союзного Кооперативу в Зборові. На території с. Млиновець існував кредитовий кооператив, кількість членів становила 89 осіб, оборотний капітал 2,123 золотих.

В 1925 році на Зборівщині почала діяти перша молодеча організація, така, як «Луг», осередок такої організації діяв і в Млинівцях.

У 1939 році в селі було створено сільський комітет, ініціаторами нових змін стали Максим Іванович Швець і Олексій Іванович Сеник. В тому ж році селяни одержали конфісковані поміщицькі землі. Населення почало користуватися бібліотекою, клубом, а також медпунктом.

Село Млинівці Зборівського повіту окуповано німецькими окупантами 2 липня 1941 р., а звільнено від німецького ярма частинами Червоної Армії 22 липня 1944 р.

В селян було одне бажання, єдина воля — вирватися із злиднів, в які кинула їх німецька окупація. Тому в колгосп «Вільне життя», який вони організували 9 квітня 1945 року, пішли дружньою раттю, знаючи, що щасливе і заможне життя буде тільки там. Статут колгоспу був затверджений на загальних зборах 14 квітня 1945 р., головою колгоспу обраний Ілевич Ярослав Володимирович. Селяни, об'єднавши всю свою землю і знаряддя виробництва, а від держави одержавши трактори, кондиційне насіння, вийшли в поле і висіяли артільне зерно по- новому: на високому рівні агротехніки.

Трудящі бережанського виборчого округу № 330 висунули кандидатуру Ящищак Броніслави Іванівни у депутати до Верховної Ради Української РСР. Вона народилася у 1927 р. в родині селянина-бідняка. З перших днів вступу до колгоспу Броніслава Іванівна виявила себе трудолюбивою і ініціативною трудівницею, тому і в скорому часі її призначили ланковою. Вона багато вчилася, опановувала передову агротехніку. Брала активну участь у громадсько-політичному житті села. ЇЇ неодноразово обирали головою жіночої ради, а також членом правління артілі.

У 1950 р. її обирають головою Млиновецької сільської ради та депутатом Тернопільської обласної ради, з 1951 р. вона є членом комуністичної партії.

У 1944 р. в Млинівцях було засновано МТС, яке з часом перейменовано на «Сільгосптехніку». В 1955 р. Млиновецька МТС одержала радіоустановки «Урожай», які були встановлені в шести тракторних бригадах. Встановлення радіоустановок «Урожай» значно полегшило керівництво тракторними бригадами. Через них передавались звернення в МТС, відбувалося інформування про роботу тракторного парку, бригадири одержували вказівки та деякі технічні поради механіків.

Біля «Сільгосптехніки» поставлено пам'ятник «Першим механізаторам». Цей пам'ятний знак зберігся і до сьогодні.

Сьогодні «Сільгосптехніка», комбікормовий завод, тік, тракторна бригада є недіючими організаціями. Їхні території викуплені приватними підприємцями, які реалізовують свої підприємницькі плани на цих в минулому діючих організаціях, які забезпечували населення села і інших сіл робочими місцями.

Культура

Церковне життя Млиновець

На території села Млинівці церкви не було, млинівчани ходили до церкви, яка була збудована на терені с. Грабковець. За даними стародавніх книжок Шематизму перші відомості про існування церкви датуються 1772 р.

З 1839 р. по 1865 р. парохом церкви св. Димитрія був Юліан Ілевич, який був членом «Народного дому», в цей час в Млинівцях проживало 211 душ. Власником церкви був Юліан Дзідушинський.

З 1892 р. по 1919 р. парохом церкви був о. Андрій Лошній, за час його служіння при церкві діяло братство св. Варвари, яке налічувало 50 чоловік.

У 1918 р. церква св. Димитрія, власником якої був Карло Барковський, дзвіниця, парафіяльний дім, школа, хати були спалені в Млинівцях залишилося тільки 13 хат, мешканці села були виселені. Після знищення церкви було збудовано тимчасову дерев'яну каплицю.

З 1983 по 2003 рік правив о. Іван Пиріг. За час його служіння в 1997 році було збудовано дзвіницю біля церкви, а також перекрито і в 2001 році помальовано храм всередині вдруге, проведено опалення.

В с. Млинівцях 25 листопада 2001 року було закладено хрест і освячено місце під забудову церкви. На посвячені були присутні М. Сабрига -владика Тернопільсько-Зборівської єпархії, декан М Пошва, о. Володимир Гоцанюк, який правив в цей час в тимчасовій каплиці в Млинівцях, а також священик с. Вовчківці П. Бугель.

Будівництво Церкви Миколи Чернецького уже завершено і в 2010 р.відбулось посвячення.

Освіта

Що стосується освіти, то у 1863 році була заснована статова школа, яку із 108 дітей відвідувало 62. При школі був дослідний город і шкільна пасіка на 100 пнів (вуликів). Викладовою мовою була українська.

У 1909 р. була однокласова школа, в якій навчалося 120 дітей, навчання велося на українською мовою.

Відповідно до наказу № 14/43 1932 р. про знаходження на території шкіл Зборівського повіту, станом на 1 листопада 1932 року в Млинівцях діяла двохкласна школа.

За даними 1939 р. в школу ходили і дорослі, які в основному були неписьменними. В цей період населення активно почало користуватися бібліотекою, а також медпунктом і клубом.

Як зазначається в «Історії міст і сіл УРСР. Тернопільська область.» 1973 року видання, в цей час в селі діяла восьмирічна і початкова школи та школа сільської молоді, також в цей час працював дитячий садок.

У 1982 році в Млинівцях збудовано дев'ятирічну неповну середню школу.

З 1995 року в Млинівцях діє одинадцятирічна школа, до якої ходять учні з Кудобинець, Кабаровець, Млиновець та Грабковець. Директором школи на даний час є Денис Світлана Орестівна. Автор Підрівна Ірина

Література

• П. Медведик. Млинівці // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІ, 2005

Посилання

• Młynowce (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI (Malczyce — Netreba)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.